В рамках проекту «Спільна країна» продовжуємо розповідати про життя внутрішньо переміщених осіб. Громадська активістка Наталія Проць ділиться першими позитивними результатами роботи з переселенцями у Львові. Запис зробила Анастасія Шибіко.
– Перш за все хочу звернути увагу, що основним проектом, який реалізовує наша громадська організація («Центр просвітництва та розвитку людини») є проект «Інтерактивне навчання для внутрішньо переміщених осіб, запорука їх розвитку та подальшої реалізації». Проект підтримується міністерством закордонних справ Німеччини, DVDInternational, Центром інтеграції та розвитку. Мета цього проекту – це сприяння кращій адаптації людей, які переїхали до Львова і потрапили в такі не зовсім сприятливі умови, у місцевому середовищі. В рамках цього проекту організовувались тренінги у трьох основних сферах – по особистісному розвитку, по працевлаштуванні та по започаткуванні власного бізнесу. Це такий основний проект, який реалізує наша громадська організація.
Чи були організовані якісь інші події, а не лише тренінги, навчання?
– Так. Окрім просвітницької роботи, освітніх ініціатив, були організовані різні заходи. Різдвяний вертеп організовувався. У Львові дуже гарно святкують Різдвяні свята, Свято пампуха. Переселенці разом збиралися на Святу вечерю, готували страви, разом сідали вечеряти. Робили все, щоб якнайкраще можна було відчути різдвяний дух у Львові.
Чи плануєте далі проводити якісь тренінги, навчання для переселенців?
– Так, однозначно. Плануємо розширювати даний проект. Він мав би включати не тільки такий освітній компонент, але і реалізацію певний ініціатив, тому що, до прикладу, в нас на тренінгах дуже багато людей познайомилися між собою, вирішили якось разом співпрацювати, разом ідеї втілювати в життя. Ми б дуже хотіли підтримати цих людей, дати їм такий старт, поштовх для того, щоб вони могли успішно співпрацювати і розвиватися у Львові. Окрім того, важливим аспектом є інтеграція сімей, тобто не тільки дорослого населення, але і дітей переселенців.
Звідки переважно були переміщені люди, які беруть участь у ваших заходах?
– Не можна чітко сказати, звідки вони, тому що їдуть зі всього Криму, з Донецької, Луганської областей. Тобто якихось таких чітко географічних критеріїв ми не можемо виділити.
Чи вдається їм більш-менш адаптуватися до життя у Львові?
– В принципі думаю, що вдається. Але на наших тренінгах є лише невеличка частинка. За три місяці реалізації проекту наше навчання пройшли десь 80 осіб. Це такі активні, цілеспрямовані люди, які, не зважаючи на всі обставини, рухаються, бажають розвиватися, бажають якось адаптуватися в тій ситуації, яка склалася. Ми не могли охопити всіх, однозначно є люди, яким ще потрібна допомога. Важливим аспектом мала б бути комунікація між внутрішньо переміщеними особами і місцевими жителями. Це є один з напрямків, над яким треба добре попрацювати. Я думаю, що налагодження такого діалогу буде сприятливим, щоб внутрішньо переміщені особи могли краще адаптуватися у Львові і області.
Чи сприяє якось місцева влада вашим проектам?
– В реалізації даного проекту нас підтримала Львівська облдержадміністрація, зокрема Департамент із зв’язків з громадськістю. Також Департамент соціального забезпечення. Вони нам надають приміщення для проведення наших заходів. Крім того, проводять активну інформаційну кампанію, висвітлюють події в рамках нашого проекту.
Чи знаєте Ви вже якісь перші результати? Можливо людям вдалося знайти роботу, знайти житло, якось реалізувати свої плани, проекти?
– Так, вже можемо з гордістю похвалитися першими результатами нашого проекту. Одним із найяскравіших прикладів є Ольга Анісімова. Це жінка, мати чотирьох дітей, яка переселилася з Ялти, яка в такій, здавалося, критичній ситуації не втратила віру в себе, оптимізм. Вона перетворила своє хобі (кулінарію) на досить прибутковий бізнес. Жінка планує у Львові відкривати сироварню, вона вже пройшла певні етапи, вже певна робота зроблена. З’явилися перші покупці її сирів, які, до речі, можуть конкурувати з відомими торговими брендами. Вона буде активно розвиватися. Тобто вже такі перші результати є.
Крім того, є жінка Олена, яка переїхала з Євпаторії, і також своє хобі перетворила на бізнес. Вона почала виробляти прикраси з бісеру для жінок. Вона продає їх і через Інтернет, і зараз вже почала виходити на місцевий ринок.
Чи планують переселенці залишатися у Львові чи думають, що будуть повертатися додому, і це тільки тимчасово?
– Дуже багато тих людей, які були на наших тренінгах, все ж хочуть залишитися у Львові. Не знаю, чому вони так вирішили. Можливо, через ту ситуацію, яка склалася на їхній маленькій батьківщині. Точно не знаю, але вони хочуть залишатися у Львові, вони хочуть адаптуватися, і шукають різні способи, умови, щоб краще адаптуватися тут, у Львові.
Анастасія Шибіко
