Фото: Український Дім у Литві / Ukrainos Namai Lietuvoje/ Facebook
Віктор Чернишук: Український дім у Литві був заснований у грудні 2021 року, а вже через кілька місяців почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Ми планували зовсім інше, але почалася війна, і ми змінили свою діяльність.
І одразу почався збір гуманітарної допомоги для України. Несподівано, буквально через, може, 5 днів після початку російського вторгнення, мені зателефонувала подруга — відома адвокатка у країнах Балтії — і сказала, що вони хотіли б щось дуже велике передати для України, але водночас, щоб очолив цей процес допомоги Український дім у Литві. Ми сказали, що вже почали допомагати, та із задоволенням об ‘єднаємо зусилля.
Також вже через кілька днів після тої розмови, мені зателефонував генеральний директор транспортного підприємства Kautra, що знаходиться в Каунасі. Він повідомив, що вони передають для України 12 величезних автобусів, заповнених ліками, гуманітарною допомогою, одягом.
І ось так почався наш, з литовськими партнерами, спільний і дуже довгий шлях допомоги для України.
Віктор Чернишук: Психологічний стан був найтяжчим викликом для нас.
Попри те, що всі засновники Українського дому у Литві чоловіки — на очах були сльози.
Було важко, бо у всіх є знайомі, родичі, друзі в Україні. Багато хто з наших друзів одразу пішов на фронт, а ті, хто безпосередньо був не там — робили багато роботи в тилу.
В іншому нам багато допомогли литовці. А далі якось пішло.
Ми потім зрозуміли, що і культура може працювати на допомогу Україні, на популяризацію того, що ми робимо. Адже, поряд з військовими діями одразу була дуже велика російська інформаційна агресія. У Литві це відчули одразу.
Тому, тут було багато роботи не лише зі збору гуманітарної допомоги.
До речі, у нас одразу був створений волонтерський центр, де були величезні черги з людей, які приходили та запитували, що треба робити.
Було дуже багато корисної роботи, і нам, як команді, це було дуже важливим для формування нового погляду на те, що треба робити в першу чергу.
Віктор Чернишук: Ми зараз створюємо величезний центр, пов’язаний із боротьбою українців за правду, за чесність.
Я брав участь в Помаранчевій революції та Революції Гідності. Звісно, не так активно, як українці України, але я приїздив і робив те, що було потрібно.
І зараз ми робимо великий проєкт під назвою «Шлях свободи». Він повʼязаний із постаттю Євгена Коновальця.
Про його діяльність усі, напевно, чули. Однак, мало хто знає, що після того, як більшовики окупували Україну, він був громадянином Литви. І ми це досліджували. Я навіть зробив документальний фільм про діяльність Коновальця на теренах Литви.
Це і підштовхнуло нас до ідеї музейно-дослідницького історичного центру, який допоміг би нам: зберегти та посилити історичну пам’ять, а також боротися з дезінформацією та маніпуляціями, які зараз дуже поширені в Україні та Литві.
Віктор Чернишук: Ті люди, які вимушено переселилися та живуть тут — дуже самостійні.
Я багато з ким спілкуюся. Литва маленька країна, але вона робить багато для України та для українців, які тут. І, я впевнений, що це цінують українці, які переїхали сюди.
Однак, вони, звісно, стикаються з проблемами. Наприклад, з проблемами інтеграції — хочеться, щоб вони все ж інтегрувалися, але тут виникає мовне питання. І воно торкається не лише українців, а й литовців.
Тобто, люди спілкуються російською мовою. І, коли ми починаємо розмовляти між собою з литовцями, вони кажуть, що не хотіли б другої русифікації. Вони запобігли першій, і в Литві дуже мало було російської, але зараз це дуже відчувається.
Великий контингент українців, які переселилися, розмовляють між собою російською мовою. Це відчувається, і литовці кажуть, що так багато російської мови ніколи не було.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Проєкт на Громадському радіо виходить за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР «Єднання» в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України 一 рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікацій є відповідальністю Громадського радіо та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР 一 Єднання