«На сьогодні більшість суддів не заточена під доброчесність», — М. Жернаков

«На сьогодні переважна більшість суддів не заточена під доброчесність», — Михайло Жернаков.

«Громадське радіо» у співпраці з Проектом Ради Європи «Підтримка реформи системи суддівської відповідальності в Україні» пропонує до уваги п`яту програму з циклу радіопрограм, присвячених питанням судової реформи та реформи системи дисциплінарної відповідальності.

«Суспільство потребує якісного правосуддя», — зазначає Андрій Бойко, — «Ніхто не хоче чекати, що отримає право на справедливийсудовий розгляд через три-п`ять років».

«Тому важливо показати, що процеси очищення вже почалися», — продовжує Михайло Жернаков. «Верховна Рада почне звільняти суддів, справи щодо яких подані Вищою Радою юстиції, і це дасть позитивний месадж суспільству, що процес оновлення розпочався, і меседж суддям, що за свавільні рішення судді несуть відповідальність».

Скільки триватиме судова реформа викликана суспільною вимогою та конституційними змінами щодо правосуддя? Як відбуватиметься оновлення суддівського корпусу, які конкурси будуть запроваджені, і хто буде оцінювати доброчесність суддів, — у фаховій розмові.

Цикл дискусій «Судова реформа в Україні» представляється «Громадським радіо» у співробітництві з Проектом Ради Європи «Підтримка реформи системи суддівської відповідальності в Україні», що фінансується Фондом з прав людини. 

Лариса Денисенко: Конституційна комісія вже передала до адміністрації президента пакет змін до Конституції, щодо правосуддя, які були схвалені висновком Венеціанської комісії. Давайте поговоримо про те, що змінить ухвалення цих змін до Конституції для суддівського корпусу? Як це позначиться на статусі суддів у подальшому?

Андрій Бойко: Як на мене ці зміни в Конституції, в частині правосуддя є дуже важливими, оскільки вони створюють правові передумови якісної зміни судової системи загалом, і напевно статусу судді зокрема. Ці зміни наближають нашу систему до Європейських стандартів і вони націлені на посилення незалежності судової системи і судді зокрема.

Лариса Денисенко: В чому це полягає?

Андрій Бойко: Це направлено на те, щоб зменшити, або унеможливити політичний вплив на судову систему. Процедура призначення суддів буде відбуватися поза  процедурою розгляду політичними органами, зокрема Верховною Радою України. Призначення і звільнення суддів буде розглядатися суддівськими органами, в яких будуть переважати судді, обрані самими суддями. Посилюється принцип незмінності суддів. Судді будуть призначатися одразу без іспитового 5 річного строку. Суддя може бути звільнений виключно в результаті дисциплінарного впровадження, тобто як дисциплінарне стягнення. Диференційовані дисціплінарні правопорушення для суддів і диференційовані види дисциплінарних проваджень. Визначена пропорційність, коли стягнення відповідає виду дисциплінарного проступку. Набуває зовсім іншої ваги у формуванні певних стандартів судової системи Вища Рада правосуддя, повноваження якої розширюються. В проекті Конституції закладається завдання цього органу забезпечення незалежності судової системи. Вища Рада правосуддя не зовсім буде переформатована, бо вона буде формуватись за зовсім іншими принципами, за стандартами, що поширені в країнах Ради Європи. Оскільки в цьому органі будуть переважати судді, з 21 члена цього органу — 11 будуть суддями, при чому 10 з них будуть обрані самими суддями, бо це є одна з основних вимог забезпечення незалежності судової системи. Істотно розширюються повноваження цього органу, щодо призначення суддів, звільнення і формування суддівської кар’єри — це убезпечує суддів в їхніх гарантіях.

Лариса Денисенко: Михайло, а як ви розглядаєте цю систему нову? Чи правильно усувати парламентський контроль за суддівством, який зараз буксує, але трохи є.

Михайло Жернаков: Запровадження європейських стандартів, тому що судова влада не може працювати ефективно, якщо не буде забезпечена її незалежність. Інше питання чи той рівень і ступень незалежності, який треба надати судовій владі безумовно, він є необхідним зараз на цьому етапі. Максимальна незалежність судової влади це правильно. Якщо дати цим суддям, що зараз обіймають свої позиції можливість обирати більшість в органи суддівського, я не знаю, чи це змінить на краще систему. Тому власне те, що в Конституції закладений певний перехідний період, що Вища Рада правосуддя обирається у 2019 році. Я вважаю це позитивним , тому що за цей час реально зробити заходи щодо оновлення суддівського корпусу. Той склад суддівського корпусу зможе обрати гідний склад Вищої Ради правосуддя.

Лариса Денисенко: Якщо говорити про суддівське самоврядування, можна пригадати нещодавні з’їзди, коли судді не дивлячись на те, що є колеги з заплямованою репутацією, пропонують кандидатури задля подальшої кар’єри і ствердження суддівського. Як це взагалі можна змінити?

Михайло Жернаков: Я думаю, що це має бути головним. І ставлення до репутації і збереження її. Побудова системи в такий спосіб, щоб репутація судді грала роль у суддівській кар’єрі — це головне. Сьогодні, на жаль, ментальність більшості суддів вона взагалі не заточена на те, щоб зважати на репутацію. До суддів немає довіри в суспільстві. На жаль, суддівство показує, що судді, щодо яких відкриті провадження, які себе абсолютно дискредитували — їх обирають делегатами на з’їзд суддів. Це дуже негативний сигнал суспільству, це має змінитися.

Лариса Денисенко: Пане Андрію, можливо вам є що прокоментувати?

Андрій Бойко: В проекті змін до Конституції посилено кваліфікаційні вимоги до осіб, які будуть претендувати ставати суддями. Збільшено вік, з якого особа може претендувати на суддівську посаду з 25 до 30 років. Передбачено посилення інших кваліфікаційних вимог, що до компетентності і чесності, що до дотримання суддівської етики. Вже на сьогодні можна звернути увагу на те, що законом про забезпечення права на справедливий суд внесені зміни до закону про судоустрій і статус суддів, яким передбачається кваліфікаційне оцінювання. Кваліфікаційне оцінювання має забезпечити рівень компетентності, який потрібен для якісного забезпечення якісного правосуддя. Треба сподіватися, що механізм очищення  приведе до оновлення суддівського корпусу і відповідних стандартів.

Лариса Денисенко: Багато уваги приділяється проблемі очищення суддівської ланки. Йдеться про те, що в ЗМІ говорять по зраду і «все пропало», що судді вибороли своє право залишатися суддями довічно. Дехто говорить, що це все одно буде переатестація, нові установи до яких будуть створюватися, або ліквідовуватися суди — це буде позначатися і на суддях. Що буде відбуватися і в які терміни?

Андрій Бойко: Масштабна судова реформа буде тривати в межах 3–5 років. Суспільство потребує якісного правосуддя і реалізації права на справедливий суд. Ніхто не хоче очікувати, що він отримає право на справедливий суд через 3­5 років. У суспільства виникла пересторога і може вона обґрунтована, що до компетентності судів, що до якісного складу судів. Ми повинні шляхом кваліфікаційного оцінювання забезпечити якісний суддівський склад. Потім у суспільства виникла обґрунтована пересторога що до незалежності нашої судової системи, ми бачили у розгляді справ Євромайдану, Автомайдану — судді приймали одно типові рішення і обирали найтяжчі види відповідальності. І безумовно у суспільства виникла підозра, чи у нас незалежна судова система. Цей аспект підсилення незалежності ми повинні зміцнювати і для цього є передумови. Третій аспект, дуже важливий — це дисциплінарна відповідальність суддів, яка включає грубі порушення норм процесуального права, порушення доброчесності  і грубе порушення вимог суддівської етики.

Михайло Жернаков: Суспільство не може чекати довго, воно очікує змін вже, бо народу потрібне незалежне судочинство вже. Питання постає так, чи ми повинні зберігати той суддівський корпус, який є на сьогодні і в процесі перетворень, сподіватися, що шляхом надання більшої незалежності і запровадження додаткових механізмів оцінки суддів ми переростем це і через подання заяв до спеціалізованих органів, чи ми повинні піти далі і зробити в процесі реформування судової влади, здійснити заходи щодо ефективного очищення сього суддівського корпусу, це займе певну кількість часу.

Якщо ми говоримо про переформатування системи судів, зміни кількості ланок судової влади. Треба ліквідовувати спеціалізовані суди і створювати один Верховний суд. Коли будуть створюватися нові суди, то судді мають туди набиратися за конкурсом. Ми не можемо автоматично туди перевести всіх суддів, які до того були суддями.

Лариса Денисенко: А хто буде цим займатися?

Андрій Бойко: Процедура переатестації, якщо її якісно проводити, то вона достатньо складна. Але я переконаний, що процедура, якщо її правильно виконувати може істотно вплинути на суддівський корпус . Багато суддів не зможуть підтвердити рівень своєї кваліфікації. Ми повинні запровадити жорстко принцип конкурсу на всі суддівські посади. Це дасть можливість добирати найкращих.

Михайло Жернаков: Суддів на сьогодні 8 тисяч в Україні і звільнити всіх в один момент не можливо. Всі мають рано чи пізно пройти через цю процедуру. Велика проблема в цінностях і доброчесності і суддів, коли в судді зарплата близько 500 доларів, при цьому суддя їздить на порш каєні і веде такий спосіб життя, який не сумісний з тим рівнем доходів, тому це теж має перевірятися, а для цього потрібен час.

Треба розмежувати якісну професійну оцінку, яку мають здійснювати професійні органи і можливо суддівської етики і оцінку доброчесності з точки зору довіри суспільства. Має бути створений якійсь формат громадського органу, де буде багато представників громадськості, який буде перевіряти суддів на доброчесність.