«Світовий тренд (а Україна в цьому контексті не є чимось унікальним) – падіння грамотності, рівня мислення, як наслідок – зростання популізму. Ми бачимо, що коїться в Європі, бачимо зростання навіть радикальних партій. Так само ми бачимо Трампа – це теж популізм і наслідок того, що люди перестали критично сприймати дійсність. Все це загрожує падінню демократії, повторенню 30-х років ХХ століття – це не страшилка, а ризик, який треба усвідомлювати та з яким треба працювати», – розповідає Ігор Розкладай.
Ірина Славінська: Всі ці речі про популізм, про загрози демократії – це все великі виклики. До чого тут доступ до публічної інформації як інструмент і можливість громадян?
Ігор Розкладай: Доступ до публічної інформації – це інструмент, який був створений у 2011 році. Це був наслідок першої і достатньо успішної коаліції між активістами, юристами, які розробляли цей закон, журналістами, певною мірою – владою, хоча це була влада Януковича. Тим не менше, тоді вдалося ухвалити цей закон.
Він дозволяє нам отримати інформацію про те, що ж відбувається в державі. Наприклад, як витрачені кошти місцевої ради на ремонт дороги чи дитячий садочок, у кого закупили якусь продукцію, щоб відремонтувати щось.
Перші роки показали, що найбільшими запитувачами виявилися якраз громадяни – не журналісти. Громадяни зрозуміли, що в них є шикарний інструмент доступу до інформації, вони почали запитувати найрізноманітніші речі: бюджети, плани парків і так далі.
Ця практика вже достатньо успішно усталена, хоча зараз і не без ложки дьогтю. На жаль, через зміну омбудсмена певною мірою втрачена інституційна пам’ять у офісі омбудсмена, а це ключова інституція, яка контролює сферу доступу в плані забезпечення наших прав. Наскільки швидко новий офіс зможе перезапустити цей напрям – поки відкрите питання.
Лариса Денисенко: Що можуть зробити активісти та активістки громадянського суспільства, які працюють із захистом персональних даних або з темою доступу до публічної інформації, для того, щоб у цих умовах була інституція, яка б розвивалася і розвивала це?
Ігор Розкладай: У нас є короткострокові та довгострокові бачення. Короткострокові – це намагатися налагодити механізм співпраці з офісом омбудсмена і все ж прагнути швидшого та якісного реагування. Довгострокові – перехід до тієї моделі, яка існує в Європі. Те, що називається інформаційна комісія, інформаційний комісар.
Складності в тому, що тоді потрібно змінювати Конституцію, запроваджувати в принципі модель незалежних органів, які не є в вертикалі уряду і яким гарантоване фінансування.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.
Читайте також: Доступ до публічної інформації в Україні погіршився: причина та наслідки
Хто найкраще забезпечує доступ до публічної інформації? Результати моніторингу
Покращення доступу до публічної інформації блокується на рівні ВР, — Ганжа