Анастасія Багаліка
Сергій Стуканов
Касири не винні: мовне питання потрібно вирішувати мирно. Що робить ініціатива «Дріжджі»?
Максим Кобєлєв (Портал мовної політики та ініціатива «Дріжджі») розповів, як активісти підтримують мову та відстоюють права україномовних споживачів
Гості1
1x
Прослухати
--:--
--:--
Що було у випуску:
01:27Що робить організація «Дріжджі»?
04:40«Бути ефективним громадським активістом у цій сфері дуже важко»
07:11Як раніше реагували на моніторинги власники закладів, а як реагують зараз?
11:11«Потрібно намагатися вирішувати всі питання мирно й раціонально».
13:04Розробити типові примірники з переліком найпоширеніших фраз українською для касирів – не проблема.
14:00Законотворча діяльність.
Зокрема ініціатива «Дріжджі» здійснює моніторинг сфери обслуговування. Активісти відвідують заклади громадського харчування та ресторанного господарства на предмет наявності порушень – мова обслуговування, мова меню, чеків, рахунків і оголошень.
«Раніше реакції були дуже різними. Були цілковито позитивні: власники визнавали, що є така проблема, але ніхто не звертався – «А ви перші, ми з вами згодні! Немає проблеми – зробимо меню, навчимо персонал, щоб обслуговували українською тих, хто звертається українською». З іншого боку, були навіть агресивні реакції, в тому числі з погрозами фізичної розправи – навіть у Києві таке було.
Після початку війни й станом на сьогодні, як на мене, ситуація кардинально змінилася. Зі свого досвіду можу сказати, що зараз агресивних реакцій немає. Бізнес підходить до цих питань раціонально, він розуміє, що потрібно надавати громадянам можливість отримувати інформацію українською мовою», – говорить Максим Кобєлєв.
Інколи й самі «активісти» перегинають палицю: звинувачують власників, не вислухавши їхню позицію. Потрібно будувати діалог та переконувати, – переконаний активіст.
«Моя суб’єктивна думка полягає в тому, що все-таки потрібно намагатися вирішувати всі ці питання в мирний, дружній, спокійний і раціональний спосіб.
Якщо касир дозволяє собі не обслуговувати українською мовою тих, хто хотів би отримувати послуги українською мовою, напевно, є або політика мережі чи конкретного закладу, або ж просто ця політика відсутня. Тоді, ймовірно, з цим питанням ніхто до них не звертався. Чому б передусім не дізнатися позицію закладу, власників і не спробувати вибудувати з ними діалог? В 70% випадків це цілком діє».
Раніше активісти також моніторили зовнішню рекламу, а станом на зараз більше сконцентрувалися на законотворчій діяльності.
«Зараз, за наявної політичної ситуації, є достатньо сприятливі умови, щоб законодавчо підкріпити статус української мови як державної, забезпечити правовий фундамент для її нормального розвитку і функціонування»,- говорить Максим Кобєлєв.
