Розповідає керівниця напряму відкритих даних Катерина Оніліогву.
Любомир Ференс: Ми говоримо про відкриті дані та екологію. Якщо ми говоримо про екологічний моніторинг і моніторинг даних, які відкриті, що мається на увазі? І взагалі, чим ви займаєтесь?
Катерина Оніліогву: Багато запитань. Відкриті дані – термін доволі новий і багато ще нерозуміння про це, але взагалі це державні дані, що мають бути опубліковані для кожного, які можуть використовувати будь-якими методами, в тому числі комерційними. Кожна людина може їх використовувати, поширювати в комерційних цілях.
Любомир Ференс: Коли ми говоримо про екологію, що це за дані?
Катерина Оніліогву: Я би виділила кілька наборів: це моніторинг якості повітря, якість вод, якість грунтів та моніторинг лісів. Це такі 4 найважливіших набори.
Любомир Ференс: Ця база вже існує в Україні?
Катерина Оніліогву: Мінагро збирає ці дані, але вони не опубліковані.
Любомир Ференс: Чому? Комусь це вигідно чи ні? Що дає цей моніторинг земельних ресурсів, яке Мінагро має, але не публікує?
Катерина Оніліогву: Ми бачимо, що відбувається сильне забруднення, можливо, навіть різними підприємствами. Які підприємства забруднюють Дніпро, воду, річки, які ТЕЦ і заводи забруднюють повітря? Такі речі дуже важливі активістам, бо вони можуть задати запитання, якщо розуміють, що викидів занадто багато, то хто викидає, чи дозволено їм викидати? Бо Мінекології дає дозволи на викиди. Мені здається, в Україні вже народжується еко-активізм – він дуже помітний, особливо останнім часом. Деякі міністерства почали публікувати ці дані. Наприклад, Міністерство водних ресурсів нещодавно – вони зробили великий прорив, я вважаю, вони найпрогресивніші в Україні, щодо екомоніторингу. Вони опублікували дані по 16 показникам з 445 точок збору і це все про якість води по всій Україні.
Лариса Денисенко: Якщо людина хоче зрозуміти, яка якість води у найближчих водоймах, як вона це може зробити?
Катерина Оніліогву: Є 3 кроки, які можна робити, залежить від того, наскільки добре людина розуміється в технологіях. Перше місце, де можна шукати такі дані – це Національний портал відкритих даних. Там такі дані, що зрозуміло комп’ютеру, але не зрозуміло людині. Якщо ви звичайний громадянин і вам зовсім ні до чого розуміти ті здоровенні файли, то ви можете зробити дві речі. Перше – нещодавно ми створили сервіс, який називається Чиста вода. Ви одразу побачите карту, на карті можете навести на певний шматочок області, яка вас цікавить і обрати точку, нажимаєте на цю точку і відкривається така “квітка”, кожен пелюсток квітки показує показники. Якщо воно червоне або рожеве, то проблеми, якщо зелене, то ок. Не потрібно бути екологом, сильно розумітись на цій темі, можна просто подивитись і мати певне враження, що відбувається. Якщо вас це цікавить на глибшому рівні, можна почитати, що цей показник означає, чому він низький і так далі. Третій крок – це Державне агенство водних ресурсів. У них теж є ресурс, на якому є схожі показники, але там не так легко зрозуміти, там зрозуміліше для спеціалістів, які займаються питаннями води – це фаховий рівень.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.