Що варто знати про евакуацію: поради експертів та базові правила

Із співзасновницею ГО «Розуміння кризи» Юлією Матвійчук говоримо про евакуацію цивільного населення з прифронтових територій.


Види евакуації

Зараз в Україні діють два види евакуації:

  • обов’язкова для всього населення;
  • обов’язкова евакуація в примусовий спосіб для сімей з дітьми;

Закріплені законодавством види евакуації :

  • обов’язкова;
  • загальна або часткова;
  • тимчасова або безповоротна.

Хто та як визначає території, на яких оголошують евакуацію?

У майже усіх областях України рішення про оголошення евакуації ухвалюють обласні військові адміністрації (ОВА). Вони аналізують безпекову ситуацію та оголошують на певній території обов’язкову чи примусову евакуацію. Однак останню — за погодженням Координаційного штабу.

Важливо: в Україні створений Координаційний штаб з питань масового переміщення та евакуації. Наразі його координує Міністерство розвитку громад та територій.

Примітка: Евакуацію на усій території Донецької області Кабінет міністрів оголосив ще у 2022 році.

Далі — інформування населення. Через бюрократію воно може затягнутися.

«Наприклад, маємо ситуацію в Дніпропетровській області, де не оголосили на окремих територіях обов’язкову евакуацію, а вона вже там йде досить активно та давно разом з інформуванням. Тобто, всі етапи можуть бути змішані.

Не говоримо про те, що «оголосили-почали інформувати-вивезли-закінчили». Оці проміжки в Україні, на жаль, досить розмиті», — зазначила Юлія Матвійчук.

Експертка наголосила: країна має йти до того, щоб евакуація не відбувалася «на броні», а була плановою та завчасною.

«Я розумію, що це не можна забезпечити в контексті непередбачуваності росіян, проте певні території ми можемо готувати раніше й уникати ситуацій, коли вивозимо людей на броні», — додала Юлія Матвійчук.

Етапи евакуації

За словами співзасновниці ГО «Розуміння кризи», в Україні зараз діють всі етапи евакуації:

  • Планування. Евакуацію планують громади, ОВА, міністерства, громадські організації та сама людина, яка хоче виїхати.
  • Інформування.
  • Виїзд.
  • Прибуття у транзитний центр, отримання там відповідних послуг.
  • Розміщення.
  • Адаптація та інтеграція.

Евакуація: що обов’язково треба з собою взяти?

1 — Документи.

Порада: Збирайте документи одразу, а особливо, якщо у вас адресна евакуація — усі речі потрібно зібрати завчасно.

«Досить часто буває, що люди починають пакувати речі, коли до них приїжджають — це втрата часу на евакуацію, особливо, якщо безпекова ситуація критична. Тому пакуйте документи відразу, завчасно, бажано в непромокальний пакет. Тримайте біля себе і не залишайте ніде», — наголосила Юлія Матвійчук.

2 — Речі.

Важливо: Евакуація — не переїзд. Тому, візьміть одяг на два сезони, але не дуже багато — на холод і на тепло. Також можна взяти кілька близьких серцю речей, іграшки для дитини.

3 — Ліки.

Важливо: Якщо у вас хронічні хвороби — обовʼязково візьміть необхідні ліки.

Порада: В інтернеті є чек-листи речей, які необхідно взяти під час евакуації. Головне — зважайте на обсяг.

  • Коли лишаєте заявку на евакуацію — можете запитати й вас проінструктують щодо кількості та обсягу багажу.

Що НЕ варто брати з собою:

  • багато їжі,
  • габаритну техніку.

Шлях евакуації — що отримує людина?

1 — Консультація.

Важливо: Евакуація — це не переїзд. Консультуйтеся, що брати, а що ні.

2 — Евакуація декількома шляхами, якщо дозволяє безпекова ситуація: самостійна або за допомогою уповноважених людей, служб.

«На практиці бувають ситуації, коли людина виходить самостійно з населеного пункту або їй допомагають військові, і вже тільки там людина отримує допомогу з евакуацією», — розповіла Юлія Матвійчук.

Примітка: За словами співзасновниці ГО «Розуміння кризи», зі 100% населення в евакуаційну систему підтримки насправді потрапляє не така велика кількість людей — до 30%.

Важливо: Людина може отримати допомогу з виїздом — потрібно залишити заявку на евакуацію.

«Найпростіший спосіб в будь-якому регіоні — на сайті обласної військової адміністрації, як правило, є перелік телефонних номерів, куди можна звернутися та залишити заявку на евакуацію, якщо у людини немає змоги виїхати самостійно», — розповіла Юлія Матвійчук.

  • Якщо людина маломобільна — має інвалідність або літнього віку — до неї можуть приїхати додому та забрати.
  • Якщо у людини є домашні чи свійські тварини — евакуація теж можлива.

Важливо: Співзасновниця ГО «Розуміння кризи» наголосила — зараз ситуація з евакуацією свійських тварин в країні дуже складна. Транспорту для перевезення великої рогатої худоби обмаль. Транзитів для сільськогосподарських тварин теж немає.

Порада: Якщо плануєте евакуацію із сільськогосподарськими тваринами — експертка рекомендує шукати допомогу завчасно.

Щодо домашніх тварин ситуація дещо краща: можуть допомогти з клітками, переносками тощо.

«Звісно, є випадки, коли у людини дуже багато тварин — це теж можна вирішити — телефонуйте. Є організації, які допомагають з тваринами: UAnimals, 12 вартових тощо. Тобто потрібно звертатися до таких, які спеціалізуються саме на допомозі з тваринами», — каже Юлія Матвійчук.

3 — Перебування у транзитному центрі.

Важелі впливу на людей, які не хочуть виїжджати: якою примусова евакуація є на практиці

Важливо: За законодавством, відмовитися від примусової евакуації батьків із дітьми — неможливо.

За словами співзасновниці ГО «Розуміння кризи», в Україні вже сформувалась практика адресного інформування сімей з дітьми — до них приїжджають представники, у тому числі громадських організацій, соцзахисту та інформують про евакуацію. Досить часто залучають психологів.

Водночас все ще є брак інформації. Її потрібно поширювати, говорити про те, що є можливість розміщення для усіх.

«Тут ще діє російська пропаганда, яка поширює інформацію, що ми «вивозимо людей на вокзал, а там усі розходяться і кожен сам собі належить». Це не так», — додала Юлія Матвійчук.

Як працюють транзитні центри?

  • Після виїзду людина потрапляє до транзитного центру. Наразі вони є в усіх областях.

Транзитні центри — великі хаби із налагодженою системою та майже однаковими послугами.

Примітка: Постанова від 17 жовтня 2025 року №1307, яка серед іншого внесла зміни до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій (Постанова №841) більше вплинула на розподіл функцій, але багато не змінила. Вона, за словами експертки, закріпила на законодавчому рівні те, що вже сформувалося на практиці.

Що можна отримати у транзитному центрі:

  • гаряче харчування та перепочинок,
  • консультації фахівців.

«Там є адміністратори, логісти. Тобто людину відразу зорієнтують, де що розташоване, куди йти, а соціальні працівники також перевірять чи потрібна якась допомога. Юристи допомагають відновити документи», — розповіла Юлія Матвійчук.

Примітка: Час перебування людей на транзиті — від трьох до семи днів. В окремих випадках термін може продовжуватися.

Консультації фахівців у транзитних центрах: деталі
  • Соціальні представники та юристи (залежить від ситуації) допомагають з оформленням документів, карток тощо.
  • Працюють психологи, у яких можна отримати консультацію, підтримку — будь-що пов’язане з психоемоційним станом.
  • Реєстрація для подальшої логістики. Вам допоможуть придбати необхідні квитки, зорієнтують з усім пов’язаним із подальшим переїздом.
  • Реєструють на міжнародну грошову допомогу. Її розмір та кількість платежів залежить від міжнародних програм.
  • Кейсова допомога у подальшому розселенні.

Важливо: Якщо для відновлення документів людини з інвалідністю, якій необхідний догляд, потрібно більше часу — її перевезуть до іншого транзитного центру, де вона зможе перебувати тривалий час та очікувати відновлення документів.

Як у транзитних центрах відбуваються консультації щодо подальшого розміщення?

  • Спочатку з’ясовують, чи є людині куди їхати із транзитного пункту.

За словами співзасновниці ГО «Розуміння кризи», досить багато людей їдуть до друзів, знайомих, родичів, інколи трапляються випадки, коли люди готові орендувати житло, але не знають, де його знайти — їм також допоможуть та зорієнтують.

Якщо людині немає куди їхати?

  • Є допомога із пошуком у місцях тимчасового проживання по всій території України.

Важливо: Такий пошук відбувається по-різному, все залежить від вільних місць та потреб людини. Наприклад, є транзити для сімей з дітьми. А якщо людина маломобільна та потребує спеціальних умов та доступності, — це теж врахують.

«Розселяють зараз усіх. Ліжко-місце точно знайдеться для кожного, людину, швидше за все, перенаправлять до місця тимчасового проживання, де вона зможе жити найближчим часом», — розповіла Юлія Матвійчук.

Порада: Постанова №930 встановлює певні вимоги до місць тимчасового проживання, а також правила. З цією інформацією корисно ознайомитися тим, хто проживає або планує проживати в місцях тимчасового проживання

Чи надають у транзитних центрах інформацію про благодійні фонди, установи, які можуть допомогти?

  • Уся інформація акумульована у транзитних центрах.
  • Водночас, інколи виникають ситуативні пропозиції, інформацію про які також надають у транзитних центрах.

Тобто місця тимчасового проживання — найрозповсюдженіший варіант розселення, але, як розповіла Юлія Матвійчук, бувають ситуації, коли громадські організації точково допомагають із житлом.

«Була ситуація, коли у сім’ї дитина, якій потрібен був спеціальний медичний догляд, і разом з тим ще бабуся із четвертою стадією раку, якій потрібне було лікування, а також мама, яка доглядала за обома і їй потрібна була робота. Вирішення цього випадку зайняло багато часу.

Тобто, вирішення кейсово — так намагаються будувати підхід громадські організації, благодійні фонди, які зараз здійснюють евакуацію», — додає Юлія Матвійчук.

Примітка: Міністерство соціальної політики готує системи для розселення по МТП адресно — коли людина зможе обирати, що більше підходить їй.

Особливості евакуації маломобільних груп населення

  • У людей з інвалідністю та людей старшого віку через проживання на прифронтових територіях може погіршитися здоров’я. Після евакуації досить часто трапляється таке, що для них вже потрібна підтримка, безбар’єрне середовище — з чим є великі проблеми, наголосила експертка.

Люди, які потребують стаціонарного догляду — в особливо скрутному становищі, додала Юлія Матвійчук.

Важливо: Наразі заклади стаціонарного догляду в Україні майже заповнені.

«Вони й до війни були заповнені досить сильно, а після початку — велика кількість людей почала потребувати стаціонарного догляду, ми вже майже вичерпуємо свій запас для розміщення таких людей. Тому наразі всі ці випадки вирішуються індивідуально», — каже Юлія Матвійчук.

За її словами, навіть виникають черги на евакуацію людей, які потребують стаціонарного догляду.

Важливо: Є спеціальні транзитні центри для людей, які потребують догляду. Найбільший такий центр розташований у Дніпрі — «Океан Добра». Ним опікується Ольга Волкова. Також є ще два таких транзитних центри в Харкові та Запоріжжі.

Коли людина перебуває на транзиті, з нею працюють соцпрацівники. Тут, як правило, юристи досить часто відновлюють чи замінюють документи.

  • Наприклад, радянські, оскільки є випадки, коли люди не отримали українські з тих чи інших причин або втратили їх під час евакуації.

Примітка:

  • Фонд «Схід СОС» розселяє маломобільних людей у закладах стаціонарного догляду.
  • Інші благодійні фонди, наприклад «Право на захист» чи «Проліска», інколи можуть ремонтувати певні помешкання-місця проживання.
  • Громади власними силами також інколи створюють нові місця для розселення.
  • Мінсоц також долучається до допомоги.

Що обов’язково треба пам’ятати про евакуацію?

Співзасновниця ГО «Розуміння кризи» наголошує: варто наважитися на цей крок, приїжджати в транзити, як би це складно не здавалося:

«Коли ти вдома, здається, що ти нікому не потрібен, ніхто не допоможе, але багато людей — реально сотні людей працюють і намагаються забезпечити системну евакуацію. Наважуйтесь на евакуацію, зберігайте життя і здоров’я — а все інше будемо разом вирішувати».


Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі 


Публікація підготовлена у співпраці з Центром прав людини ZMINA за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Теги:
Може бути цікаво