Боротьба з корупцією під час війни: може посипатися система, збудована на лояльності

Редакція Громадського радіо регулярно проводить моніторинги інфополя на предмет того, які саме вкиди поширюють шкідливі проросійські ресурси для дестабілізації ситуації в Україні, поширення паніки, зневіри тощо. І цього разу ми вирішили дослідити, що саме вони пишуть про корупцію в Україні. Період моніторингу: з 13 по 27 жовтня. Здебільшого у «телеграмі» ми зафіксували низку ворожих наративів. Зокрема, корупцію в Україні розглядали як системне й всеосяжне явище. Зокрема, атаки спрямовані на самі антикорупційні органи. Їх шкідливі ресурси зображують нібито «корумпованими інструментами політичного контролю». Словом, шкідливі ресурси традиційно б’ють у і без того тригерне для українців питання.

У новому випуску проєкту «Технологія впливу» Олег Саакян коментує таке:

• чи можна вірити опитуванням про боротьбу з корупцією;
• чому боротьба з корупціонерами — це ще не боротьба з корупцією;
• хто використає цифру 41% для маніпуляцій: російська пропаганда чи влада;
• чому влада не посилює антикорупційну політику під час війни;
• як корупція пов’язана з готовністю суспільства терпіти тяготи війни: 76% проти 43%;
• чому «не на часі» діяло на початку вторгнення, а тепер не працює.