Більшість непорядних забудовників декларують недостовірні дані, — Кудрявцев

Ірина Соломко: Розкажіть про законопроект 4733/1, мета якого — боротьба з незаконними будівництвами. Чи справді там закладені норми, які допоможуть в цьому?

Олексій Кудрявцев: Закон 4733/1 направлений на те, щоб зменшити незаконні будівництва. 81% маленьких і незначних будівництві, які сьогодні будуються по І і ІІ категорії, будуть будуватися по повідомленням. Тобто з одного боку ми спрощуємо максимально дозвільну систему для незначних будівництв, які сьогодні будує приватний сектор, з іншої — унеможливили всі ризики, які є на сьогоднішній день по незаконним будівництвам.

Наразі день в країні існує дозвільна система, яка поділяє будівництво на п’ять категорій складності. Ця система запрацювала в 2011 році, і була направлена на те, щоб збільшити обсяги будівництва. Але з часом непорядні будівельники знайшли «лазейки». Вони свідомо занижують категорії складності з четвертої на третю, і починають будівництво лише задекларувавши, не отримуючи відповідний дозвіл.

Яка різниця між декларацією та дозволом? Декларація — це документ, який подається через Центр надання адміністративних послуг. Будівельники самі вносять дані. Користуючись такою системою, непорядні забудовники вносять неправдиві дані. Наприклад є земля під індивідуальну забудову, на якій можна будувати не більше 500 квадратних метрів індивідуального будинку, а там починають зростати хмарочоси.

Ми ж це бачимо тільки тоді, коли виходимо на об’єкти. Звичайно, ми намагаємося таке будівництво зупинити, але це непросто, адже вже є інвестори, які вклали гроші, виникає соціальна напруга. Прийняття законопроекту 4733/1, на який ми очікуємо в листопаді, унеможливить це. Об’єкти третьої та четвертої категорій складності об’єднаються в середній клас наслідків, і будуть будуватися тільки з отриманням дозволу на будівництво.

Коли відбувається процес отримання дозволу, ми контролюємо процес. При декларуванню ми цього не бачимо. Ми очікуємо, що з прийняттям цього законопроекту незаконне будівництво зменшиться на 80%.

Ірина Соломко: Наскільки цей законопроект відповідає інтересам і активістів, які ведуть боротьбу з незаконним будівництвом, і робить Україну інвестиційно привабливою?

Олексій Кудрявцев: Цей закон був прийнятий 12 липня у першому читанні, і за цей час ми провели дуже багато круглих столів та дискусій, в тому числі із забудовниками, народними депутатами і громадськістю. Я вам хочу сказати, що жодна людина на цій зустрічі не сказала, що цей закон направлений на погіршення інвестиційного клімату в Україні. Також я не почув, що хтось буде виступати проти нього. Звичайно є зауваження, депутати вносять правки і в робочій групі у профільному комітеті це відпрацьовується.

Ірина Соломко: Які були правки?

Олексій Кудрявцев: Було 266 правок, але це суто технічні правки. Вони стосуються того, як перевіряти містобудівні умови, самобудівні організації тощо. Головне те, що будівельники не можуть занижувати категорію складності.

Всі порядні будівельники і так будують по дозволах. У них всі документи в наявності. Для них зовсім нічого не міняється, а, навпаки, цей закон буде тільки в плюс. Бо всі непорядні забудовники, які будують без відповідних дозвільних документів, занижують вартість квартир.

Ірина Соломко: Чи очікуєте ви спротиву від забудовників, які, зокрема, є і в Верховній Раді?

Олексій Кудрявцев: Я б не сказав, що в Раді є забудовники, які користуються цією схемою. Варто зауважити, що вони вже давно перейшли на відповідні дозволи будівництва. Ніякого спротиву я не відчував взагалі. Навпаки, люди говорять, що потрібно щось змінювати, бо за останні роки незаконних будівництв значно побільшало.

Ірина Соломко: Чи залучали во до розробки законопроекту незалежних активістів?

Олексій Кудрявцев: Коли цей закон розроблявся, ми запрошували і Конфедерацію будівельників України, і Будівельну палату. Ці організації приймали участь разом з нами у розробці цього проекту.

Була одна зустріч з ініціативною групою громадськості, якій ми детально роз’яснили, в чому дійсно будуть полягати зміни.

Ірина Соломко: Чи можна сказати, що той період, коли спостерігалося найбільше зловживань ліберальними умовами, які створили в 2011 році, вже минув? І без закону прийшло розуміння, що потрібно грати за цивілізованими правилами?

Олексій Кудрявцев: Безперечно, забудовники, які працювали по цих схемах, вже зрозуміли, що так далі діяти неможливо. І з прийняттям цього закону це розуміння закріпиться остаточно.

Ми вже сьогодні моніторимо і беремо під свій контроль ті будівництва, які знаходяться в класі ризику. Тобто забудови третьої категорії, де можливі зловживання.

Ірина Соломко: Чи може цей законопроект впливати на забудовників, які отримали дозволи в незаконний спосіб ще до його прийняття? Зокрема ми знаємо скандальну історію з будівництвом біля метро Героїв Дніпра.

Олексій Кудрявцев: Що стосується цього будівництва, то воно належить до п’ятої категорії складності, воно і зараз підпадає під дозвільну систему будівництва. Забудовник надає ДАБІ максимальний пакет документів. По цій справі є всі необхідні документи. Тобто дозвіл на це будівництво — законний. Тут справа в іншому, треба дивитися, як видавалася земельна ділянка та містобудівні обмеження. І це питання до міської влади.

Ірина Соломко: Чи можете ви навести приклади незаконних будівництв, які під цей законопроект підпадають?

Олексій Кудрявцев: Забудовник більше не зможе будувати багатоповерхівку на земельній ділянці, яка видана під індивідуальну забудову. Тобто похідні дані по земельній ділянці, по містобудівних умовах будуть складати ті документи, які подають під дозволи. Якщо цих документів не має, то дозволу будівельник не отримує. Основна маса незаконних забудов будуються по недостовірних даних, але цього вже більше не буде.

Ірина Соломко: Незаконні забудови — це проблема не тільки Києва, чи є в інших регіонах свої особливості?

Олексій Кудрявцев: Особливостей немає, чим ближче до центра, тим частіше зловживання. Насправді, у всіх обласних центрах є одна і та сама проблематика, і зараз, передаючи повноваження обласним центрам, ми бачимо ті самі проблеми. Наприклад у Дніпрі, забудовники у приватному секторі починають будувати хмарочоси. З прийняттям цього закону це буде максимально унеможливлено.

Ірина Соломко: Серед очікуваних результатів від цього законопроекту зазначено спрощення дозвільних процедур для 81% забудов. Що саме мається на увазі?

Олексій Кудрявцев: Ці 81% стосуються індивідуальних будівництв, малого та середнього бізнесу. Це маленькі незначні будівництва: якась кафешка, перепланування, гараж тощо. Такі будівництва не потребують експертного висновку і можуть будуватися по будівельному паспорту, маючи земельну ділянку.

Ірина Соломко: А зараз вони як будуються?

Олексій Кудрявцев: По деклараціям. Це об’єкти другої категорії.

Ірина Соломко: Для приватних забудовників цей закон теж бути корисним?

Олексій Кудрявцев: Для малого і середнього бізнесу це буде значне спрощення. Достатньо буде просто подати повідомлення і почати будувати.

Ірина Соломко: Які слабкі місця у цього законопроекту, на вашу думку, можуть бути?

Олексій Кудрявцев: Давайте скажемо про основні очікувані результати. Це гарантування законності та якості будівництва, зменшення кількості самочинних будівництв та будівельних афер, захист інтересів інвесторів. Забудовники будуть враховувати інтереси громади в об’єктах соціального призначення. Тобто основні показники направлені на покращення.

Ірина Соломко: Можливо, мінус в тому, що ви намагаєтесь цим законом зарегулювати процедури знову?

Олексій Кудрявцев: Для будівельників, які будують по закону, взагалі нічого не зміниться. У них у всіх є відповідний пакет документів. Вони всі будуть по дозволах. Ситуація зміниться тільки для тих, у кого документів немає. Для порядних забудовників перепон після прийняття цього законопроекту не з’явиться.

Ірина Соломко: Наскільки об’єднані територіальні громади зараз мають повноваження контролювати на своїх територіях архітектурно-будівельну діяльність?

Олексій Кудрявцев: Процес пішов, може, просто не такими темпами, на які ми очікували. На сьогоднішній день 43 громади отримали ці повноваження, з яких 12 — це обласні центри. Ми очікуємо, що до кінця року всі обласні центри візьмуть на себе ці повноваження.