«Місцеве самоврядування відчуло, що йому дають можливість самому вирішувати, куди воно може спрямувати кошти. Ця матеріальна мотивація була підсилена активністю наших громадян. Військова агресія підштовхує людей бути активними. Якщо на місцевих виборах люди оберуть не популістів, а ефективних керівників, вони побачать, якою стане Україна за 2-3 роки»
Ірина Соломко: Наразі дуже багато уваги приділяється саме внесенню змін до Конституції. Здавалося б, це основа змін по децентралізації. Але реформа йде незалежно від того, які зміни відбуваються з Конституцією.
Геннадій Зубко: Так, реформа йде. Не потрібно чекати другого голосування по змінам до Конституції, потрібно працювати. Доводити переваги і ті перспективи, які діє реформа децентралізації. Зміни до Конституції доповнюють реформу по децентралізації, і сьогодні не потрібно чекати другого читання і другого голосування, а потрібно просто голосувати.
Ще раз нагадаю, реформа децентралізації почалася ще у 2014 році, коли 1 квітня була затверджена Концепція реформування місцевого самоврядування. Згідно з цією концепцією, ми, як дорожньою картою, рухаємося сьогодні.
Закон «Про добровільне об’єднання громад», «Про співробітництво територіальних громад» – всі Закони, які пов’язані з децентралізацією, вони вже прийняті. Сьогодні процес потужний, тому що згідно цих законів була прийнята методика формування ефективно спроможних громад. Були складені плани у всіх областях. Вони були затверджені, і 159 громад з 20 областей України вже пішли на вибори, вони отримають свій новий орган місцевого самоврядування 25 жовтня.
Ірина Соломко: Якщо бути точними, то 800 територіальних громад стали 159-ма.
Геннадій Зубко: Абсолютно правильно. Якщо брати об’єднані територіальні громади, то ще близько 600 ініціювало такі процеси. У нас взагалі було 12800 громад. Зараз вони об’єднуються і по нашим підрахункам це буде близько 1500 таких громад.
Вже 159 пішло на вибори і ще 600 ініціювало об’єднання, тобто у нас більше, ніж половина громад задіяна в процесі об’єднання. Для чого це робиться? Це робиться , щоб об’єднати громади, зробити їх ефективно спроможними. Щоб вони могли взяти повноваження. Ми сьогодні передаємо бюджет, інші функції, і сьогодні головне розуміти, кому ми передаємо ці функції. Чи спроможна та громада, яка об’єдналася, ефективно виконувати ці функції.
Ірина Соломко: Це дуже важливе запитання. Ми слідкуємо за цим процесом з 1 квітня 2014 року. Всі дуже хвалили закон про об’єднання, але механізм прописувався Кабміном. До нього були застереження і дискусій щодо того, як це відбувається. Бо в основі, як ви правильно сказали, мають лежати перспективні плани розвитку цих територій. Але були такі розмови, що це відбувається «згори», що люди не настільки вільні в своїх бажаннях.
Геннадій Зубко: Сам принцип добровільності прописаний не тільки в назві цього закону, а й в процедурі. Якщо подивитися те, як проходило обговорення, як збиралися люди, як з’ясовували яким чином об’єднатися. І найголовніше, якщо складений перспективний план, якщо вже цей процес пройшов, то ніхто сьогодні не змусить громади скласти угоду і об’єднатися проти їх волі.
Остаточний документ, який є – це угода кількох громад про об’єднання і створення нового органу місцевого самоврядування. Тому цей процес може бути з дискусіями, цей процес може бути заповнений вакуумом, на який у нас сьогодні не вистачає в комунікаціях політикам, які кажуть про те, що це неправильно, це незручно, це не перспективно, але для себе, залишаючи ту шпарину, за якою вони далі можуть керувати цими неспроможними громадами.
Сьогодні головне зрозуміти, що той шлях, який сьогодні Україна пройшла, практично, за 5 місяців, Польща йшла 8 років. І тому, дійсно, у нас не вистачає такого ресурсу, як часу для того, щоб донести всю інформацію до наших громадян. Але те, що зараз відбулося такими темпами, сьогодні найголовніше – ініціатива йде «знизу».
Люди нас запитують, що робити їм далі. Ті, хто вже об’єдналися, вони запитують, що робити в інфраструктурі, яким чином побудувати стратегію розвитку своєї громади, яким чином залучити кошти з Фонду регіонального розвитку, яким чином взагалі ефективно використати бюджет, закумулювати кошти? Що робити в освіті та охороні здоров’я? У них стільки сьогодні мотивацій. Я вражений тим, настільки мотивована сьогодні громада, яка об’єднувалася у сільській місцевості.
Ірина Соломко: А до кого вони звертаються?
Геннадій Зубко: По-перше, я скажу, що це дуже тяжкий процес, тому що експертів і людей, які можуть показати яким чином пишуть бюджет децентралізації, яким чином передаються повноваження, що потрібно зробити, не вистачає.
Ми за рахунок підтримки USAID та Ради Європи маємо 25 офісів підтримки реформ, які знаходяться в обласних центрах і завдяки яким, за рахунок співпраці органів місцевого самоврядування і обласними адміністраціями з районними були складені ці перспективні плани.
Тому що без них, без тієї методики, яка запроваджувалась, без прорахунку паспортів (бо на кожну об’єднану громаду ми складаємо паспорт, дивимося, яка економіка буде, яким чином громаді можна передавати функції), ми б не могли рухатись.
Зараз ми очікуємо, що вже об’єднані територіальні громади, будуть допомагати зробити центри з надання послуг, надати консультаційну допомогу та розробити ті інвестиційні проекти, які вони можуть запропонувати інвесторам, або використати державні кошти, які будуть направлятися з Фонду регіонального розвитку.
Вони можуть спланувати бюджет не тільки на цей рік, а і на наступні роки. У них є база оподаткування, є сталий розвиток і найголовніше, вони можуть прорахувати всі свої видатки на п’ять років.
Ірина Соломко: У лютому ви заявили, що у кожній області будуть створені офіси уповноваженого представника уряду. Це прообраз того, що мало бути, чи це ще буде створено?
Геннадій Зубко: Ми – молода країна, яка розвивається і хоче провести реформи. Ми десь використовуємо польський досвід і постійно шукаємо, яким чином запустити реформу децентралізації. Адже мало прийняти закон чи проговорити, що ми запустили цю реформу. Нам потрібно піти до людей, переконати їх і найголовніше показати їм процедуру.
Спочатку ми думали, що це буде заступник губернатора, або уповноважений представник Уряду. Але насправді не важливо яку посаду, статус буде займати ця людина. Головне, щоб він був експертом.
Офіс підтримки реформ був запропонований Радою Європи. Ці офіси до 1 вересня пропрацювали і далі працюють в областях. Нам дуже важливо, щоб реформа рухалась і люди мали б точку, де вони можуть отримати відповіді на свої питання.
Наступне питання дуже важливе – це те, що ми запускаємо реформу практично по 22 напрямках: освіта, здоров’я, інфраструктура, спорт, культура. Практично у кожному міністерстві є питання децентралізації –передачі функції того чи іншого міністерства, які можуть бути передані до місцевого самоврядування. Або дерегуляція, яка може бути уже відрегульована – це чи ліцензування, чи видачі дозволів.
Цей процес дуже важливий. Потрібні координації, тому 1 жовтня ми вже відкрили центральний офіс підтримки реформ, який буде працювати поряд з департаментом регіонального розвитку нашого міністерства, і який буде як координаційний центр, в який будуть входити всі наші міжнародні партнери, громади.
Ірина Соломко: А хто його очолить?
Геннадій Зубко: Тут є бачення в тому, що це не має бути державний чиновник. Ми розраховуємо, що в координаційну раду увійдуть всі наші міжнародні партнери і громадські організації.
Ми хотіли, щоб координаційну раду очолила людина з Європи, яка має досвід у проведенні децентралізації. Щоб вона б змогла не тільки скоординувати цю роботу, а ще й донести до наших європейських партнерів, який перебіг подій саме в Україні.
Ірина Соломко: Така людина вже є?
Геннадій Зубко: Так. Хотів би відмітити, що сьогодні нам не вистачає другого і третього рівня в органах місцевого самоврядування. Там, де в нас по Конституції записано, що там мають бути районні, обласні державні адміністрації. Тому що вони є розпорядниками бюджетних коштів і вони виконують функції того виконкому, який ми хочемо створити.
Ірина Соломко: З самого початку йшла мова про значне укрупнення районів. Але на сьогодні цей процес ніби зупинився?
Геннадій Зубко: Сьогодні по тим законам і процесам, які у нас є, ми маємо три рівня – це базовий, районний і обласний. І так воно залишається. Адже у нас на рівні районів дуже багато інституцій, які повинні залишатися.
Є закон «Про співробітництво територіальних громад», який дозволяє співпрацювати або в межах одного району, або в межах різних районів. Тому, базовий рівень є, районний рівень повинен, згідно з Конституцією, отримувати більше повноважень, отримати можливість створення свого виконкому, але він буде займатися вже координацією тих установ, які будуть допомагати співпрацювати між собою громадам.
На обласному рівні ми також очікуємо, що будуть створені виконкоми і вони будуть займатися вирішення тільки тих питань, які стосуються співпраці територіальних громад районів на рівні області.
Ірина Соломко: На чому буде базуватися їхнє формування?
Геннадій Зубко: Обласна рада формує виконком, наймає на роботу менеджерів. Таким чином складається повсюдність місцевого самоврядування. Неможливо створити місцеве самоврядування на базовому рівні, а на 2 і 3 рівні у нас залишається керівництво держави.
Тому ці адміністрації будуть замінені префектурами, які будуть виконувати функції контролю. Вони будуть тільки контролювати ті прийняті рішення, які повинні відповідати закону. Це гарантує цілісність держави, виконання обов’язків держави перед своїми громадянами.
Децентралізація вже пішла, з іншого боку ми хочемо добитися повсюдності. Головне, що хотів би відмітити: до змін у Конституцію, ми повинні подати пакет законопроектів, який відрегулює ті питання, які стосуються міністерств. Але основний пакет законопроектів буде стосуватися префектур,
Ірина Соломко: А вони вже напрацьовані ці законопроекти?
Геннадій Зубко: Вони є. Ми їх обговорюємо. В понеділок Володимир Гройсман буде проводити координаційну нараду з цього питання. Нам важливо скоординувати цю роботу, щоб її посилити. І дуже важливе питання, яке стосується роботи по децентралізації – це питання державного управління. Сьогодні кадри вирішують все. Закон «Про державну службу» – в парламенті, пройшов перше читання. 1500 поправок вже є і ми вважаємо, що він залишить основні принципи, які ми закладали.
Ірина Соломко: А це положення про конкурсний відбір?
Геннадій Зубко: Так, бо він дає можливість захиститися, якщо ти компетентний, а з іншого боку не дати можливість, якщо людина не компетентна, залишатися на роботі.
Ірина Соломко: Тобто, ви гарантуєте, що це положення залишиться саме в тому форматі, який був прописаний?
Геннадій Зубко: Конкурс і атестація – це ті принципи, які повинні бути в законі «Про державну службу».
Ірина Соломко: Конкурс із залученням експертів? Саме той механізм, який був прописаний із самого початку?
Геннадій Зубко: Зараз принцип відкритості залишається скрізь.
Ірина Соломко: В рамках змін до Конституції були такі дискусії щодо того, хто має призначати перфектів: уряд чи Президент? У Конституції у нас закладено, що це – прерогатива Президента.
Геннадій Зубко: У зміни до Конституції закладений принцип, який був до цього по призначенню голів адміністрацій – за поданням уряду призначає Президент.
Сьогодні за Президентом закладена ключова відповідальність – цілісність держави, гарантія свободи громадян. Ці речі він повинен комусь довіряти для контролю на місцях. Отже префекти – юристи, люди, які повинні контролювати процес професійно.
Ірина Соломко: Маркіян Жиляк під час запису Території казав, що у Польщі кожна громада має ніби своє КРУ, який контролює те, як гроші витрачаються. Чи плануєте ви теж посилювати цю складову контролю?
Геннадій Зубко: Ефективність використання місцевого бюджету буде тим успіхом для громади, яка сьогодні хоче конкурувати з іншими громадами. Тому, в першу чергу, контроль за бюджетними коштами буде покладатися на органи місцевого самоврядування. І вони будуть у своїх виконкомах створювати ці структури. Але за державою також залишається функція державного контролю.
Ірина Соломко: Об’єднання громад відбувалося дуже активно і ніхто не очікував. В чому феномен? Ми недооцінювали свідомість людей на місцях?
Геннадій Зубко: Я б хотів нагадати, що процес у нас трішки пішов не так. Бо ми розуміли, що якщо ми не проведемо бюджетну децентралізацію, об’єднання не піде в цьому напрямку, і ми втратимо ще рік. Ми не могли собі цього дозволити.
Тому бюджетна децентралізація підштовхнула, але не грошима, а відповідальністю і можливостями. Місцеве самоврядування відчуло, що йому дають можливість самому вирішувати, куди спрямувати кошти. Що є можливість планувати.
Ця матеріальна мотивація була підсилена активністю наших громадян. Військова агресія підштовхує людей бути активними.
Якщо на місцевих виборах люди оберуть не популістів, а ефективних керівників, вони побачать, якою стане Україна за 2-3 роки.
Програма створена за сприяння DESPRO. Проект не обов’язково поділяє точку зору авторів програми, а також її учасників, яка була висловлена в ефірі.