Ігор Катерняк, директор Української системи дистанційного навчання, переконаний: хочеш бути лідером громади — бери і роби.
Вітаю всіх, ви слухаєте «Територію», програму про права і владу місцевих громад. При мікрофоні авторка та ведуча Ірина Соломко, і сьогодні в нас у студії Ігор Катерняк – директор Української системи дистанційного навчання.
Ірина Соломко: Ваша організація навчає представників місцевих громад. Скільки через ваш центр пройшло людей?
Ігор Катерняк: Через наш центр пройшло приблизно дві тисячі представників органів місцевого самоврядування. Ми зробили акцент на тому, аби дійти до кожного села і надати там освітню послугу. Зараз ми маємо в активі дві тисячі представників місцевих громад.
Ірина Соломко: Дійти до кожного села, аби там була людина, яка би вже сама поширювала новації безпосередньо на цій території?
Ігор Катерняк: Так. Ми почали з трьохсот чоловік. Я пам’ятаю село Веселий Ранок, який був першим нашим учасником. Потім цей рух почав поширюватися. Зараз у нас на кожному курсі десь по 500 чоловік.
Ірина Соломко: Що це за курси?
Ігор Катерняк: Коли ти чітко розумієш значення своїх курсів, тобі дуже легко дійти до учасників. Для того щоб почати будь який курс, ти повинен розуміти, для чого ти його робиш.
Першим нашим курсом був курс по мобілізації громади. Виникла ідея, що найкращим інструментом до такої мобілізації може бути проект. Тому, хто має ініціативу і бажання щось змінити, потрібні елементарна компетенція все це скласти в один проект. Таким чином виникає мотивація до навчання. Людина розуміє, що по закінченню цього курсу вона буде мати в руках проект і розуміння, як він має виконуватися.
Це є основним фактором успіху. Мені приємно, що мені зараз пишуть листи і дякують за навчання. Ми пілотували шість проектів і залучили 200 тисяч гривень на розвиток села.
Ірина Соломко: А які найбільш цікаві і несподівані проекти ви би могли згадати?
Ігор Катерняк: Починаючи від елементарних проектів упорядкування клумб, завершуючи інфраструктурними. Пропонувався, наприклад, проект «Чисте місто». Перший варіант був купити смітники, останнім – мобілізація дітей, які підуть на завод металевих виробів, зроблять дизайн смітника, випишуть 200 рахунків і занесуть по юридичних особах, які є в місті і запропонують юридичним особам оплатити ці рахунки. І буквально за місяць ті смітники були в місті всі розміщені. Це реальний проект у Підгайцях.
Були проекти по освітленню міста. З одного боку, треба купити лампочки, а з другого — створити вуличного коменданта, який про це подбає.
Ірина Соломко: Щоб не просто купити лампочки, а розворушити людей довкола цієї ідеї.
Ігор Катерняк: Призначення нашого навчання – позбутися слова «дай». Хочеш бути лідером – ти повинен братися і робити. Якщо починають з тільки рахування грошей, то проект страшно навіть починати.
Ірина Соломко: Сільських, селищних та міських голів якого віку ви залучаєте?
Ігор Катерняк: Усе залежить від цінностей, які сформовані в людини. Є люди, які і в шістдесят починають проекти, є і зовсім молоді. Звичайно, молодим легше, вони більш ризикують. Але були такі випадки, коли мені казали: «Завдяки вам і внукам вдалося реалізувати на курсі проект». Бабуся мусила скористатися Інтернетом, а вона не вміла, тому внуки показали.
У той же час більшість — це відносно молоді. Дуже активні вчителі, бібліотекарі. Важливо розуміти, що голова сільської ради не є автоматично лідером. Він може залишатися головою, а лідером може бути зовсім інша особа.
Ірина Соломко: Які ще курси у вас є?
Ігор Катерняк: Зараз ми розробили курс по бюджетуванню. Адже багато питань саме від голів сільських рад, що їм робити? У сільській місцевості не так цікавляться тим, як ці податки збирати, а як потім цими податками скористатися. Тому ми навчили цьому наших учасників.
Ми виявили, що в сучасному податковому кодексі є унікальна річ, яка чомусь не звучить ніде у пресі. У серпні голова обласної ради може порахувати, скільки він отримає коштів на наступний рік, гарантований бюджетним кодексом з податку з підприємств і з фізичних осіб. Отже, він уже знає, скільки в нього буде грошей і як він може їх використовувати. Це великий крок вперед, що він може знати і може відстоювати свої кошти.
Ми почали вчити людей, як оцю формулу будувати і використовувати. Був опір, ми не хочемо це рахувати, але потім зрозуміли, що це їхні реальні гроші на наступний рік. Усе стало прозоро.
Після того, як ви дізнаєтесь, скільки у вас є коштів, наступає друга проблема: як можна їх використати? Поїдьте в село і скажіть голові, що ви маєте займатись програмно-цільовим підходом… Він не знає, що це таке. Ми почали використовувати три речі. Порахуй, скільки ти маєш грошей. Розроби 3-4 індикатори, по яким ти хочеш розвивати свою територію. Розберись, як ти можеш працювати з казначейством, і зроби фінансовий план.
Ірина Соломко: Як технічно відбувається навчання?
Ігор Катерняк: У нас завжди формуються певні стереотипи. Якщо хтось говорить про дистанційне навчання, то він розповідає про це, як про новий технологічний підхід до організації навчального процесу.
Ми не хочемо робити навчання дистанційним, ми хочемо навчання робити навчанням. Наша основна мета, щоб людина, яка перебуває десь далеко від навчального центру, також могла отримати послугу в себе на робочому місці чи вдома.
Наша основна мета, щоб людина, яка перебуває за комп’ютером, почувалася комфортно, і щоб, крім неї, там були ще учасники. Щоб вона могла читати, робити вправи і співпрацювати з іншими. Є три виміри наших програм: навчальна програма, досвід і емоції. Усе має бути позитивно організовано.
Ірина Соломко: Ви відбираєте людей, і вже потім вони на робочому місці отримують завдання?
Ігор Катерняк: Так, але вони настільки поглинуті цією програмою, що інколи не помічають, що на дворі третя година ночі. У нас відвідування сайту – 5 тисяч в день. Учасники витрачають приблизно півтори години на навчання. Якщо їх є 500-600 і вони витрачають по півтори години на навчання, то вони реально всі там разом є. Наша мета, щоб вони були поглинуті навчальним процесом .
Ірина Соломко: А ці люди, вони потім спілкуються один з одним?
Ігор Катерняк: Для них спеціально є місце, де вони всі спілкуються У них створені міні-групи, де вони спілкуються за конкретними темами. Якщо у нас курс починається в грудні і закінчується в січні, то спільнота ще продовжує активно працювати в травні. Обмінюється цим досвідом.
Ірина Соломко: Як часто ці курси запускаються?
Ігор Катерняк: Кожний курс ми переживаємо. По закінченню навчання людина повинна вміти щось робити. Більше двох курсів одночасно не проводимо. У рік десь 5-6 курсів. Зараз у нас іде курс по протидії торгівлі людьми, а також курс по бюджетуванню. Потім — курс по безоплатній адвокатській допомозі.
Ірина Соломко: Які критерій відбору?
Ігор Катерняк: Дуже прості. Ми працюємо за схемою: учасник навчання і клієнт. Клієнт, той що платить за навчання, але він не є учасником. Якщо ми хочемо створити гарні проекти, то хтось має бути в цьому зацікавленими. Вони є нашими клієнтами і оплачують навчання.
Ірина Соломко: Важко знайти спонсорів?
Ігор Катерняк: Ми не є провайдерами кінцевої навчальної послуги. Ми організовуємо навчання, а сертифікат видає, наприклад, Академія державного управління. Ми просто допомагаємо академії вдосконалювати продукт.
Я дуже багато працював за кордоном в університетах, і коли приїхав в Україну, почав займатися освітою. У нас є стратегія «Місто Львів – місто-університет». Я бачив за кордоном, як діти виходять з університету, сідають на гарну травичку і працюють над книжкою чи з комп’ютером. Я приїхав в Україну і бачу тих самих прекрасних наших дітей з пивом і насінням. Мене це розстроїло. Слава Богу, за останні 10 років такого більше немає. Ми хочемо зробити так, щоб кожен почувався позитивно.
Ірина Соломко: Де знайти про вас інформацію?
Ігор Катерняк: Інформацію можна знаходити по тих напрямках, які вас стосуються. Якщо це стосується децентралізації і лідерства, на сайті нашого партнера despro.org.ua. Якщо розвитку підприємницьких навичок, в тому числі в селі, на нашому сайті udl.org.ua.
Ірина Соломко: Нагадую, ви слухали «Територію». У гостях у нас був Ігор Катерняк, директор Української системи дистанційного навчання. При мікрофоні працювала Ірина Соломко.
Програма створена за сприяння Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні «Despro». Проект не обов’язково поділяє точку зору авторів програми, а також її учасників, висловлену в ефірі.
