«Громадське радіо»
Ірина Соломко: Тепле місто — унікальний майданчик для співпраці бізнесу, громади, місцевої влади та інвесторів. Ви були натхненником цього руху. Розкажіть, як все розпочалося?
Юрій Филюк: Ми розпочали свою діяльність три роки тому, і зараз вже існує багато напрямів, є платформа для різних ініціатив.
Все розпочалось з власної потреби. Я переїхав зі своїми друзями до Івано-Франківська з Києва після фінансової кризи. Через пару років мені стало трохи тісно. Не вистачало динаміки після великого міста, і виникла ідея розкачати місто у якийсь інтелектуальної спосіб.
Ірина Соломко: Скільки вас?
Юрій Филюк: Спочатку був тільки я, потім приєдналися ще троє дівчат, які допомагали. На старті це були виключно волонтерські рухи. А потім почали приєднуватися потихеньку ще люди, і зараз наша команда складається з 20 людей. Ще 12 людей входять до наглядової ради, також багато є волонтерів, прихильників. На даному етапі ми об’єднали 50 бізнесів, переважно всі вони локальні, Івано-Франківські.
Ірина Соломко: Яким ви хочете зробити Івано-Франківськ?
Юрій Филюк: Комфортним, сучасним, широким, але без втрати своєї ідентичності. Для нас було важливо будувати місто для людей, а не ставити акцент виключно на туризмі. Зараз популярно стало розвивати міста в напрямку туризму, а нам важливо зробити комфорт для наших мешканців, і щоб місто розвивалося у сучасний спосіб.
Ірина Соломко: Яким був ваш перший проект? З чого ви стартували?
Юрій Филюк: Це була ініціатива по створенню візуального проекту Івано-Франківська. Це був досить складний і амбітний проект, тому що запропонувати якесь рішення, яке б сподобалося більшості, — досить складна задача. Тим не менше, ми досить грамотно, як на мене, вибудували саму логіку. Прозоро показували кожен етап, як ми всю цю ініціативу починали. Вже на старті об’єднали 46 різних людей, які були досить відомі в місті: письменники, митці, бізнесмени, тобто люди, яких в місті більш-менш знали і сприймали загалом як позитивних героїв.
Ми шукаємо тих, кому це також цікаво, як і нам, пропонуємо об’єднуватися і щось робити вже зараз, навіть і маленькими кроками.
Ми разом запропонували цю ініціативу. Місцеві бізнеси профінансували створення цього проекту, була залучена якісна організація з медіа-маркетингу, і місто отримало візуальний стиль. Це система, яка включає логотип і різні способи його використання.
Ірина Соломко: Зовнішній вигляд міста, вивіски магазинів також входять в цей візуальний стиль?
Юрій Филюк: Так, це одна з частин цього проекту. Система роботи з власними вивісками виходить з візуального стилю.
Коли ми зробили це, відкрили напрацювання в загальний доступ. З того моменту всі люди отримали можливість цим користуватися.
Ірина Соломко: Який відсоток бізнесу або магазинів охоплені вашою стилістикою?
Юрій Филюк: Для нас важливим був не кількісний показник, а динаміка тренду. Чи отримає підтримку той прогресивний напрямок, який ти намагаєшся запустити? Це набагато важливіше, бо ми не намагаємося вирішити всі проблеми самостійно, це просто неможливо. Але ми намагаємося генерувати нові сучасні рішення, які можуть надихати інших і будуть підхоплені.
З вивісками воно так і відбувається. В нас є дизайнер-архітектор в штаті, який безкоштовно на запит від бізнесу розробляє правильні проекти вивісок. Коли ми їх вивішуємо в інтернеті, вони завжди збирають дуже багато позитивних відгуків. Це надихає вже інших людей, які теж до нас звертаються потім.
Але в місті також з’являється все більше і більше правильних вивісок, які зроблені без прямих звернень до нас. В цьому є наша перемога і загальне філософія платформи Тепле місто.
Ірина Соломко: Ви зробили певний поштовх, і люди починають повторювати. Ви вже це не рахуйте їх, як свої проекти?
Юрій Филюк: Ні, але нам близька позиція відповідальності, тобто ми беремо відповідальність за те місто, в якому ми живемо в тих можливостях, які ми маємо. Не можна сказати, що ми запустили систему і залишили. Ми запускаємо і продовжуємо, все це має накопичувальний характер.
Ірина Соломко: Як вашу активну діяльність у провадженні особливої стилістики міста сприйняла влада?
Юрій Филюк: Ми відкриті, аби передати це в користування владі, але сам бренд зараз знаходиться на балансі громадської організації по тій причині, що на старті влада не готова була його взяти у використання. Треба зазначити, коли пропонується новий логотип міста, яке б це місто не було, напочатку завжди з’являється несприйняття. Ми не були виключенням. Зрештою, для нас був важливий не сам статус — затверджено чи ні, а сам факт використання.
Ірина Соломко: Вам просто дозволили його використовувати?
Юрій Филюк: Нам було важливо, щоб цим користувались люди. Відповідно, ми спільно з бізнесом виготовили сувенірну продукцію і почали її продавати. Зараз у Франківську завдяки цьому з’явилися окремі виробники, які виготовляють цю сувенірну продукцію, і вона таким чином розвивається.
І зараз, якщо задати в пошуку в інтернеті бренд Івано-Франківська, він покаже саме цю роботу. Влада його також використовує: міжнародний відділ час від часу приходить до нас, коли його представники їдуть на якусь міжнародну виставку, і беруть в нас сувенірну продукцію.
Ірина Соломко: Скільки часу зайняла реалізація вашого першого проекту?
Юрій Филюк: До півроку.
Ірина Соломко: Що було далі? Як ви розширювали ваші горизонти?
Юрій Филюк: Далі ми оголосили, що це була не разова акція, а ми хочемо робити системні зміни. Нам були цікаві такі напрями, як сучасна освіта, мистецтво, нова економіка, урбаністика, енергоефективність, екологія, спорт, транспортна інфраструктура міста. І по цих напрямках ми почали робити різні проекти.
Одним з таких знакових проектів було створення громадського ресторану Urban Space 100. В рамках цього ми об’єднали сто людей, які виступили соціальними інвесторами. Кожен з них проінвестував по тисячі умовних одиниць у гривневому еквіваленті, і ми за цей спільний бюджет створили простір, у якому є подієвий майданчик — сцена. Там кожного дня відбуваються певні дискусійні панелі, презентації, прес-конференції, концерти тощо. Там є Urban Space Radio — це прозора студія, яка знаходиться безпосередньо у ресторані, і видно як вона працює. Це онлайн радіо, яке можна слухати в інтернеті. Також там є кафе і лавка сувенірної продукції.
Ірина Соломко: Цей ресторан знаходиться в центрі?
Юрій Филюк: Він знаходиться двері в двері з міською адміністрацією. Важливо те, що 80% від зароблених коштів цього підприємства йдуть на проекти розвитку міста. Сто засновників раз на місяць збираються на віче і приймають рішення, які проекти вони хочуть підтримати. Умова, що це мають бути некомерційні проекти.
Ірина Соломко: Як ви знайшли тих сто людей?
Юрій Филюк: Ми оголосили про саму ідею, яка була досить яскрава і зрозуміла,. Але, зізнаюся, ми не знали, чи захочуть люди долучитися. З довірою в Україні непросто. Тим не менш, люди почали приєднуватися. Участь у нашому проекті була виключно публічна, люди почали нам надсилати свою мотивацію, чому саме вони хочуть приєднатися.
Ірина Соломко: Скільки було заявок?
Юрій Филюк: Так приблизно і було, біля ста. Ми відмовили тільки одній людині чи двом.
Ірина Соломко: Чи користується влада вашим соціальним простором у ресторані?
Юрій Филюк: Так. В нашому ресторані можна часто зустріти людей, які працюють в адміністрації. Вони заходять до нас на каву чи поїсти. Також ми проводимо різні події, дискусійні панелі, на які запрошуємо представників влади.
Взаємодія між громадським сектором і владою починає дуже добре вибудовуватися. Потроху приходить розуміння, що разом можна зробити більше. Проблем насправді дуже багато, і в громадськості, і у владному секторі. Питання лише в тому: на чому концентруватися. Ми заявляємо що ми не боремося з проблемами, а генеруємо нові рішення, перетягуючи людей на світлу сторону.
Яскравий приклад з вивісками. Існують різні муніципальної служби, які мають зривати неправильні вивіски, які на другий день з’являються знову, і все це супроводжується якимись негативними емоціями. А коли ми показали людям візуальні приклади правильних вивісок, то велика частина людей почала самостійно, за свої кошти змінювати вивіски, тому що вони побачили очевидну різницю.
Ірина Соломко: Куди йдуть кошти від вашого соціального проекту?
Юрій Филюк: Підтримано до 30 проектів за останній рік. Вони дуже різні: від якихось дуже маленьких проектів, наприклад, підсвітка дерева в нестандартний спосіб до більш великих — організація дитячих майданчиків для дітей з обмеженими можливостями, переклад світової літератури на українську мову і т. п.
Ірина Соломко: Хто придумав ці проекти? Це теж від вас йде ініціатива?
Юрій Филюк: Ні, ініціатива іде вже від мешканців. Наші реалізовані соціальні проекти — це джерело фінансування для різних ініціатив, які починають народжуватися в місті.
Соціальні проекти — це не джерело фінансування для нас, а джерело фінансування для різних ініціатив, які починають народжуватися в місті.
Таким чином ми створили дві грантові програми. Одна — Urban Space, друга — внутрішній Міський грант, з чого ми підтримуємо зовнішні ініціативи. Адже ми розуміємо, що громадянське суспільство не може складатися з одного гравця, не може бути тільки Тепле місто, потрібні інші суб’єкти громадянського суспільства.
Ірина Соломко: Чи можете ви сказати, що ваш рух впевнено крокує вперед?
Юрій Филюк: Ми маємо постійну динаміку зростання: і серед тих хто є нашими прихильниками, і серед бізнесу. Адже в нас вже є 50 бізнесів. В 2017-му ми плануємо цю цифру довести до ста. Також ми бачимо, що зростає кількість проектів, які втілюються навколо, завдяки нашій фінансовій підтримці.
Ми взагалі думали, що перший рік ми пропрацюємо з командою три-чотири людини, а вже наприкінці року ми мали в своєму складі 13 людей. Тобто попит на ці правильні речі виявився набагато більшим, ніж ми сподівались.
Ірина Соломко: Наскільки різним є вік людей, які вас підтримують?
Юрій Филюк: Насправді, дуже різний. На самому початку до нас більше приєднувалась молодь, віком від 18 до 35 років. Але чим далі, тим аудиторія стає ширшою. Зараз ми бачимо, що в наш ресторан Urban Space 100 приходять дуже різні за віком люди:
Ірина Соломко: Яким буде Тепле місто за п’ять років?
Юрій Филюк: Наша головна задача — розвертати людей з позиції патерналізму, що хтось має прийти і покращити їхнє життя, до проактивної позиції — робити важливе своїми руками. Ми шукаємо тих, кому це також цікаво.
Якщо говорити про великі амбітні проекти, то зараз у нас є завод в центрі міста, який занепадає. Ми розробляємо проект по його ревіталізації, по переосмисленню усіх його функцій. Хочемо створити на його базі інноваційний центр на перетині основних напрямів сучасної освіти, сучасного мистецтва і нової економіки. Це мав би бути дуже сильний поштовх для міста в розвитку цих трьох напрямків.
Ірина Соломко: На якому етапі реалізації цього проекту?
Юрій Филюк: Ми вже пройшли рік підготовки. Зараз є чіткість у розумінні візії. Окрім Теплого міста над ним зараз працюють три організації: Сonnections, Ґараж Ґенґ та Інша освіта.
Зараз ми залучаємо серйозних експертів з різних країн, наприклад, Данії, Швеції, Німеччини, а також Stanford Research Institute.
Ірина Соломко: Скільки складає бюджет такого проекту?
Юрій Филюк: Від 10 до 20 млн доларів.
Ірина Соломко: Чи відбудеться експорт Теплого міста в інші міста України?
Юрій Филюк: У нас не було такої мети, коли ця організація створювалась, але ми готові поділитися досвідом. Та хочу сказати, що наш соціальний простір Urban Space 100 буде відкриватися у Києві. Це буде вже Urban Space 500. Люди, які підтримують наш цей проект, в Києві будуть збирати вже 500 киян.