Ірина Соломко: Ваша громада першою отримала юридичний статус об’єднаної громади. Наскільки це було важко?
Артур Шевцов: Ми справді перша громада, яка зареєструвала свій статут. Громада знаходиться в Софіївському районі Дніпропетровської області. Важко — ні, бо ми до цього готувалися, проводили дуже клопітку роботу. Районна рада, громадські організації, майже кожен дім треба було обійти, розтлумачити, роз’яснити.
Ірина Соломко: Скільки людей нараховує громада?
Артур Шевцов: В нас три сільські ради та 18 сіл. Але села майже пусті. Відстані дуже великі, з краю в край — майже 40 км. Наша громада нараховує 3100 людей. Але ми думаємо, що за два роки ми об’єднаємо ще й інші громади нашого району. Ми справді допомагаємо, створюємо якісні послуги, надаємо робочі місця, і вони потягнуться до нас.
Ірина Соломко: Коли ви почали роботу?
Артур Шевцов: Весною цього року. У нас є потяг — це Голова Верховної Ради Володимир Гройсман. Є міністерство, а далі йде Олена Анатоліївна Тертична — очільниця нашого центру реформ. Вони нас за руку, як дітей у садочку, водили, давали методичні рекомендації. Зараз ми передаємо наш досвід іншим.
Нам люди довірили, ми не можемо схибити. І всі останні скептики дивляться вийде чи не вийде. Ми шукаємо постійно вихід з тої ситуації законодавчої, щоб було все законно.
Вибори пройшли, тепер створюється група не з депутатів, а ініціативна група, і ми на першій ж сесії затверджуємо статут. В мене ще й зараз не закрита сесія юридично, ми обрали виконком. Це юристи, економісти, нам не прийдеться вчити їх. Далі паралельно буде йти інвентаризація.
Ви ж розумієте, що на селі не було ні кадастрових номерів, ні права власності, ні технічних паспортів, ні архіву. Це треба упорядкувати і передати в об’єднану громаду. Крім того в області з адміністрацією і відділом економіки ми розробляли план до 2018 року. Наша громада з 1 січня 2016 року повинна зайти вже як повноцінна, сформована громада з програмами.
Ірина Соломко: А скільки людей у вашій команді?
Артур Шевцов: Десь до 25 людей.
Ірина Соломко: А за віком?
Артур Шевцов: 35-45 років в середньому. Але молодь треба готувати до зміни, зокрема, менеджерів по роботі з громадами. Треба сидіти і робити ці громади, самим працювати.
Ірина Соломко: Які привілеї дає громаді статус міста обласного значення?
Артур Шевцов: Ми матимемо право використовувати кошти, на потреби населення. В нас будуть старости — це перша людина на селі, комунікатор. Наша мета: надати якісні послуги кожному. Вже створились центри адміністративних послуг у районах. Ми надаватимемо такі послуги в селі, назвемо їх просто центри адміністративних послуг. По суті, це маленькі осередки інформаційного забезпечення. Вони будуть в найбільших селах. В нашій громаді буде три центри. Ми хочемо зробити внутрішній автобус.
Ірина Соломко: Бюджет цієї програми?
Артур Шевцово: Ми повинні розмірковувати глобально: зробити калькуляцію та кошторисну документацію по дорогам та автобусам. Бо по тих вбитих дорогах ця машина ляже на наступний день.
Крім того є ще Закон «Про співпрацю між громадами», дуже хороший закон. Його погано розкрутили. Біля мене є три громади. Давайте ми разом зробимо автобусне сполучення і кожен виділить частку.
Є ще один проект — мобільна лабораторія стоматологічного обслуговування. Сьогодні вона в цьому селі, завтра — в іншому.
Ірина Соломко: Але наскільки новий статус збільшує ваш бюджет?
Артур Шевцов: Згідно з чинним законодавством, нам залишать 60% з податку на прибуток фізичних осіб, 100% на землю, акцизний збір, якщо є заправні станції.
Ірина Соломко: У вас є такі?
Артур Шевцов: Треба будувати, щоб були. І потік треба направити через наші громади.
Якщо говорити про акциз на алкоголь, це незначні кошти. Набагато більше ми матимемо від податку на надра, якій теж залишається громаді.
Я планую працювати з підприємцями, які працюють на наші території, щоб вони реєструвалися у нас. Ми готові їм сприяти, наприклад, надати приміщення та пільги. Якщо до нас прийдуть ці гроші, ми не будемо ходити з протягнутою рукою.
Ірина Соломко: А ви ведете розмову з цими людьми?
Артур Шевцов: Так. Але ніхто не хоче міняти.
Ірина Соломко: Але ж простіше адмініструвати податки в маленькому місті, ніж, наприклад, в Києві.
Артур Шевцов: Є такі люди, які готові, деякі ще думають. Найперше — забезпечуємо комфортне проживання, це і школи, і соцсфера. Але нам потрібно гроші, щоб потім це все обслуговувати. Для цього потрібно розвивати громаду, створювати робочі місця та програми, працювати з фондами.
Програма створена за сприяння проекту «ДЕСПРО». Проект не обов’язково поділяє точку зору авторів програми та її учасників, яка була висловлена в програмі. Почуймося!