Після підпалів офісів ГО у Рівному постає питання безпеки членів нашого об’єднання, - Опора

У Рівному минулого тижня за кілька днів відбулася низка подій, пов’язаних з діяльністю громадських організацій. 22 лютого невідома особа підпалила офіс громадської організації Агенція журналістських розслідувань «Четверта влада». В той же вечір в ГО «Еко клуб» невідомі вкрали шість ноутбуків з інформацією про відповідну діяльність цієї організації. Перед тим, в ніч з 18-го на 19-е лютого, також був здійснений підпал дверей помешкання родичів одного з рівненських журналістів, керівника ГО «Антикорупційний моніторинг» Юрія Дюги. І, окрім того, в провайдерів були викрадені сервери, на яких знаходилися «Четверта влада», «Голосно», «Рівне 1», а також громадянська мережа «Опора» та Інфохаб. Всі ці організації є членами Ради реформ Рівного.

Ірина Соломко: Як на мене, це безпрецедентна історія, тому що ми вже неодноразово говорили, що в регіонах розпочався тиск на активістів, зокрема в Дніпрі, Полтаві, Одесі, Харкові. І в цьому плані Рівне був таким острівком спокою, ви активно працювали, у вас були конструктивні проекти, які реалізовувалися за підтримки влади, і тут за тиждень стільки подій.

Андрій Токарський: Загалом діяльність організацій, які входять до Ради реформ Рівного, часто була пов’язана з журналістськими розслідуваннями, зокрема з питаннями забудов, витрачанням бюджетних коштів. Багато було ситуацій, коли за рахунок експертів, які опрацьовували, як відбувалися тендера, вони зупинялися.

Ірина Соломко: Нещодавно теж були такі приклади?

Андрій Токарський: Я не думаю, що це відбулося через якісь останні дії, я гадаю, що це вже просто накопичилося, тому що ми по суті в форматі об’єднання працюємо з 2014-го року. Ми починали з того, що об’єдналися широким колом і працювали як рух «Захистимо Рівне». Потім до нас приєдналися і політичні діячі, і політичні партії, і ми відстоювали незаконне захоплення землі в парку. Потім виганяли забудовника з іншого парку.

Далі ми формалізувалися в об’єднання Рада реформ Рівного, куди долучилися всі громадські об’єднання, і продовжували системну роботу: журналістські розслідування, моніторинг тендерів, почали працювати над інструментами участі, тобто залучення мешканців до прийняття рішень. І багато наших спільних дій показали, що питання, які раніше вирішувалися з чиновником у кабінеті, можна вирішувати з мешканцями і експертами.

Ірина Соломко: В кабінеті – це коли «рєшалі» на двох?

Андрій Токарський: Так, коли, наприклад, забудовник приходив до посадовця і міг вирішувати питання по землі чи бюджету. Це було непрозоро, і ми знаємо, що це часто відбувається через особисті знайомства, інтереси. Раніше це була така кабінетна політика, коли чиновник сам собі приймав рішення. А зараз ми вимагаємо від влади прозорості , виходити до людей та виносити питання, які стосуються суспільства, на загальне обговорення.

Ірина Соломко: Яким чином ви це вимагаєте?

Андрій Токарський: Насамперед ми говоримо про публічні консультації, що рішення мають прийматися після обговорення, тобто з урахуванням позиції мешканців та експертів. Для багатьох така процедура – це затягування часу, втрачання коштів, адже можна вже зараз і сьогодні зробити, а завтра вже щось побудувати. А ми кажемо, що не так має бути – потрібно спілкуватися, потрібно говорити. Адже приклади журналістських розслідувань показують, що влада працювала неефективно, з корупційними складовими відбувався розподіл земельних ділянок, будівництво тощо. В нас є приклади, і ми показуємо владі, які мають бути механізми роботи. Але такі механізми роботи вимагають публічності, діалогу, а діалог і публічність – це не ті принципи, з якими влада звикла працювати.

Читайте також: Напад на «Четверту владу» в Рівному: від судових процесів до підпалу

Ірина Соломко: Ви сказали, що велика частина діяльності вашої коаліції – це журналістська діяльність і розслідування.

Андрій Токарський: У нас є низка організацій, які займаються розслідуваннями, журналістською діяльністю, та організації, які займаються більше питаннями публічності в прийнятті рішень саме у просторових змінах, урбаністиці, консультуванні стосовно питань парків, доріг…

Зараз ми в процесі напрацювань правил та положень щодо публічних консультацій у місті. Тобто створення правил, які будуть працювати і для чиновників, і для громадян, і будуть зрозумілими для них. І важливо, щоб і одними, і іншими ці правила сприймалися. Хоча наразі ми не бачимо бажання з боку влади включитися в цей процес.

Постає питання безпеки кожного з членів нашого об’єднання. Частина з них вже написала заяви до прокуратури щодо забезпечення особистої безпеки для них та членів сім’ї. Підпал, вибух, тому що під час підпалу вибухнула каністра, – все це несе загрозу життю людини

Ірина Соломко: Наскільки я розумію, ГО «Четверта влада» мають наразі потужні позиції, містяни сайти читають, і розслідування мають ефект.

Андрій Токарський: Потрібно сказати, що саме «Четверта влада» почала активно висвітлювати питання забудови набережної у нас. Ми хотіли, щоб набережна не забудувалася до озера, яке б пересохло. Тому ми почали низку розслідувань і паралельно говорили, що цю проблему потрібно вирішувати. Для забудовників ця інформація теж була відкрита. Ми їм говорили: хочете будуватися, давайте говорити про облаштування набережної. Я б сказав, що це одна з останніх тем, яка активно висвітлювалася.

Ірина Соломко: Тобто по суті у вас є певна координація: журналісти допомагають висвітлити проблему, і інші члени коаліції намагаються владу поставити в якісь рамки, щоб працювати за нормальними та прозорими правилами?

Андрій Токарський: Саме так. Коли ми ще у 2013-му році неформально працювали по різних питаннях у напрямку захисту міста, ми теж як журналісти виконували свою журналістську роль, з іншого боку, юристи та активісти виходили на акції та писали звернення. Тобто діяли спільно. Так діємо і зараз – журналісти займаються розслідуванням, а громадські активісти йдуть на діалог та намагаються поставити рамки, щоб і місто розвивалося і розбудовувалося, і щоб це не було на шкоду міста. Тому що часто комерційний інтерес стає пріоритетнішим, ніж питання розвитку міста.

Ірина Соломко: Чи є у вас взагалі підозри, хто міг вчиняти такі напади на активістів? Яка мета?

Андрій Токарський: Важко сказати – хто, тому що за час нашої діяльності висвітлювалися різні питання і різні процеси. Тому сказати, що це якийсь представник влади чи бізнесу, дуже важко.

Що стосується нахабного підпалу офісу, то вдень під час роботи журналістів зайшла особа, облила приміщення і підпалила. Його побачив син одного з працівників організації. Інший випадок – родичам нашого колеги підпалили двері, але це не випадковість, тому що за цією адресою була зареєстрована його громадська організація «Антикорупційний моніторинг». Позавчора підпалили двері в сусідній квартирі, поруч з якою мешкає цей журналіст «Антикорупційного моніторингу».

Тому постає питання безпеки кожного з членів нашого об’єднання. Частина з них вже написала заяви до прокуратури щодо забезпечення особистої безпеки для них та членів сім’ї. Підпал, вибух, тому що під час підпалу вибухнула каністра, – все це несе загрозу життю людини. І такі дії, на мою думку, були вчинені з метою вплинути на наші рішення та дії. А якщо взяти декілька таких злочинів, що загрожували безпеці життя людини, то це інкримінується Кримінальним кодексом як терористичний акт. Тому питання – хто вже вдається до таких дій, щоб впливати на громадянське суспільство? Адже я б сказав, що об’єдналися одні з найбільш дієвих організацій міста, які працюють не від проекту до проекту, а системно.

Ірина Соломко: Як ви оцінюєте реакцію правоохоронців?

Андрій Токарський: Зараз ще важко оцінити, тому що пройшло лише декілька днів, і я не знаю докладно, які кроки в розслідуванні були зроблені правоохоронними органами. Тому на даному етапі я б ще не робив оцінку діям правоохоронних органів. Лише знаю, що поки нікого затримано не було.

Ірина Соломко: Але кримінальне провадження було відкрите?

Андрій Токарський: Наскільки мені відомо, так.

Ірина Соломко: Ви вже сказали, що члени коаліції звернулися до прокуратури, щоб вона забезпечила їм фізичну безпеку. Які ще заходи ви збираєтесь вжити?

Андрій Токарський: В першу чергу, ми будемо слідкувати за ходом розслідування, тими діями, які роблять правоохоронці. Інше питання – наша публічна діяльність. Адже, якщо ми закриємося та розбіжимося, то це ще більша небезпека особисто для нас. Об’єднання і підтримка один одного дає впевненість у захисті, тому що ти не один. І ті, хто розпочали ці дії, розуміють, що це не окремі громадські організації, а об’єднання. І ці точкові удари відбиваються на всіх.

Таким чином вони намагалися вплинути не на конкретну організацію, а на цілу низку ГО, які є причетними до Ради реформ Рівного. Тому зараз важливо не зупинити нашої діяльності, адже ті дії та напрямки роботи, які ми здійснювали, є правильними, але не є вигідними для влади та нечесного бізнесу.

Ірина Соломко: Ви і далі будете продовжувати контролювати ті проблемні питання, які є в місті?

Андрій Токарський: Ми ні від чого не відмовляємося, журналісти, які займаються розслідуваннями, і надалі будуть здійснювати діяльність в цьому напрямку. Питання, які вже підняли, це розвиток мікрорайону Басів Кут і впорядкування його, підключаємо посадовців до цього процесу, щоб вони  теж на це впливали. Інше питання, за яке ми беремося вже чотири роки, – це недопущення забудовника до парку, ми від цього не відмовляємося, і будемо в цьому напрямку працювати. Також консультування щодо розвитку іншого парку, адже туди вже хотіли впускати інвестора, робити там аквапарк, але громада сказала, що ми хочемо мати там зелену зону, тому що це центр  одного з мікрорайонів. Тому ці дії, які ми розпочали, ми будемо продовжувати і надалі.

Ірина Соломко: Як вам вдається наразі захистити ці території?

Андрій Токарський: Я в громадському секторі вже з 2004-го року, і в нас за цей час був період, коли ми з владою не могли порозумітися, була лише одна критика, боротьба і нас не сприймали. Проте настав період, коли для мене стало зрозуміло, що ми і далі можемо лише боротися, критикувати, але якщо ми не почнемо пропонувати якісь рішення і не сідати за стіл переговорів з тією ж владою, щоб думати, як ці рішення можна впровадити, нічого не вийде. Тому в певний момент ми почали пропонувати рішення і були почуті. Влада в якийсь момент почала з нами співпрацювати, чути і сприймати, а деякі рішення частково реалізовувати.

Поза тим, це не одна лише співпраця, ми бачимо недоліки, про які говоримо публічно, і у відповідь теж отримуємо невдоволення з боку влади. Тому співпраця не є досконалою. Є питання щодо яких влада готова йти на поступки, і це класно. Бо це сприяє розвитку міста. З іншого боку, ми бачимо і недоліки, і про це теж потрібно говорити.