Полтава і Чернівці хочуть конкурувати за студентів, - Руслан Рохов

Руслан Рохов, голова правління агенції «Спільні зусилля», засновник та керівник Школи мерів про те, чим особливі стратегії розвитку міст, які розробляли випускники третьої Школи мерів

Ведучі

Ірина Соломко

Гостi

Руслан Рохов

https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/12/hr-terytorija-2017-12-18-rokhov.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/12/hr-terytorija-2017-12-18-rokhov.mp3
Полтава і Чернівці хочуть конкурувати за студентів, - Руслан Рохов
0:00
/
0:00

Ірина Соломко: Нещодавно випускники Школи мерів захищали свої стратегії, і мене дуже надихає, що ми перейшли до стратегічної риторики розвитку територій. Які міста ви могли би відмітити?

Руслан Рохов: Я б відмітив стратегію команд з Полтави та Чернівців. Одностайно всі експерти, які були в комісії, відмітили якість цих робіт. Вони були настільки відпрацьовані і відповідали запитам та потребам розвитку міста, що їх можна було б вже голосувати на сесіях міських рад в тому вигляді, що є.

Ірина Соломко: Що вони пропонують?

Руслан Рохов: Якщо взяти команду Чернівців на чолі з Олексієм Поповичем, то вона робила ставку на кілька речей. По-перше, це різного роду туризм: весільний, подієвий, культурний, фестивальний, в тому числі «Маланка Фест», який, за їхніми сподіваннями, попаде в ЮНЕСКО як одне з культурних надбань людства. Адже більше таких особливостей, як культура маланкування, в світі немає.

Наступний напрямок – ставка на підприємство, адже Буковина, та зокрема Чернівці, славляться великою культурою підприємництва, і їхній славнозвісний ринок тому був поштовхом. Вони думають, як надати йому нової якості, бо скептики говорять про те, що все перейде на електронні продажі та електронні магазини. І вони мають рацію, адже торгівля в інтернеті буде зростати, але ми розуміємо, що культура шопінгу – це економіка вражень, коли жінки чи чоловіки, які люблять прийти та побачити – це не клікнути мишкою, тут треба приміряти, чи воно сидить, чи не сидить, як воно виглядає – це інші враження. Це певна культура міста.

Крім того, вони вдало вибрали освітній потенціал, тобто вони роблять ставку на академічну сферу, щоб піднімати якість середньої освіти, інвестувати у вищу освіту. Сьогодні освіта є дуже важливим елементом розвитку міст. Від якості людей залежить, наскільки місто конкурентне. І чим вище освіченість людей, чим вище креативність і підприємливість, тим більше конкурентність самих людей та міста. І найголовніше – якщо є якісні навчальні заклади, які мають хороший рейтинг, то в це місто постійно приїжджають молоді люди. А ми розуміємо, що сьогодні в умовах, коли відкрилися кордони, велика кількість людей поїхала за кордон працювати в країни Європи, йде велика конкуренція за людей. І ті міста, які не будуть мати якісної освіти, стануть донорами людей, люди будуть звідти виїжджати. І щоб отримати той притік людей, повинні бути якісними навчальні заклади.

Ірина Соломко: Міська влада може це забезпечити в контексті освітніх аспектів?

Руслан Рохов: Якщо дивитися на це, як не на видатки, а як на доходи, то, звичайно, може. Більше того, вона може інвестувати в створення інкубаторів, якщо студент там може почати новий проект і заробляти, значить, студент буде туди їхати. Місцева влада може створювати разом з освітніми закладами і бізнесом різні кластери, тим самим інвестуючи та стимулюючи бізнес в якість освіти. Тобто можна реально прораховувати практику підприємства, реально намагатися наперед прораховувати потреби ринку  та пробувати орієнтувати ті програми, які є у запиті, насичувати їх програмами господарювання не попередніх років, а сьогодення.

Ірина Соломко: І це є в стратегії міста Чернівці?

Руслан Рохов: Так, вони говорять про розвиток легкої промисловості. Щоб додана вартість залишалася тут, і не займатися логістикою товарів з-за кордону. Саме цими речами, особливо освітою, вони мене підкупили, і найбільший бал я поставив цій команді.

Ірина Соломко: Ця команда складається зі скількох людей від міста? Це люди, які приймають рішення на цій території?

Руслан Рохов: Команда Чернівців – це команда претендентів, очолює її голова міської організації «Самопомочі». Дана політична сила в місті має достатній рейтинг, щоб мати амбіцію боротися за владу в місті. Причому команда цікава тим, що складається з різних працівників, там є представниця, яка очолює тамтешній «ДемАльянс», позапартійний представник, тобто зібралися  люди не вузького політичного інтересу, а зібралися вони довкола бажання розвивати місто.

Ірина Соломко: Що цікавого в Полтаві?

Руслан Рохов: На диво, тематика зон росту була приблизно однаковою. Тобто питання якості життя, освіти, підприємництва. Саме за рахунок того, що якісно проаналізовані зовнішні виклики, сильні сторони і конкретні переваги міста, команда змогла дати відповідь на питання: «А чому та стратегія, яка розроблена, відповідає потребам міста?».

Коли ми оцінювали стратегії, аналізували три речі.  Перше – якість самої стратегії, якість бачення особливості, щоб вона ґрунтувалася саме на особливостях міста та конкретних перевагах, оцінювали логіку та причинно-наслідкові зв’язки дерева цілей: які обрані пріоритети, чому вони обрані, які стратегічні цілі для цих пріоритетів, чи відповідають операційні цілі стратегічним цілям і чи ці завдання, які команда підібрала, зможуть реалізувати цю операційну ціль. Цей блок показників давав 50 балів.

Друге – це відповідність і логіка бази, яка є в місці. Тобто, що місто має зараз, які є ресурси, і чи на цій базі можливо реалізувати цю стратегію чи ні. Цей блок давав 30 балів.

Третє – якість презентації. Яким чином вона була оформлена, як була подана, наскільки аргументовано команда доводила свою презентацію, ідеї та погляди. Цей блок оцінювався у 20 балів.

Вже за результатами цього кожен експерт окремо виставляв оцінки, ми узагальнювали їх, додавши одну до одної, поділили на загальну кількість членів комісії та отримали кінцеві бали. В такий спосіб ми виявили, що команда з Полтави отримала найбільший бал.

Ірина Соломко: Тобто переможці – не Чернівці, а Полтава?

Руслан Рохов: Так, особисто я поставив найбільший бал Чернівцям. І вони отримали 99 балів, а Полтава – 100 балів.

Ірина Соломко: Чим Полтава підкупила членів комісії?

Руслан Рохов: Особливість Полтави в тому, що вона десь по центру між Києвом, Харковом і Дніпром. Вона на перетині шляхів, тому там можливий хаб. Отже, вони наперед ставили ставку на освіту, тому що зручно, комфортно Полтава знаходиться в середині території. І всім мешканцям містечок та сіл в радіусі 100 км навколо міста близько їхати саме в Полтаву.

 Ірина Соломко: Для локального навчання?

Руслан Рохов: Так, ми розуміємо, що є люди, які класично шукають можливості навчатися в столиці, у Львові, у Харкові, але зараз стали популярні Чернівці, як освітній центр, і Полтава бачить себе містом, яке може конкурувати. Полтава – одне з тих міст, яке не постраждало від радянської забудови. Будинки є старенькими, але вони не зіпсовані совдепівською забудовою, і якщо їх відреставрувати і привести в гарний вигляд, то вони виглядатимуть неперевершеними. Там велика кількість парків, широких вулиць та публічних зон, які можна розвивати. До речі, проривний проект, який вони для себе обрали, – це зробити набережну в Полтаві сучасною публічною зоною. Це команда громадських активістів, тому що очолює її лідер громадської платформи «Нова Полтава», яка є однієї з тих, хто лобіював процес організації публічного конкурсу стосовно того, як організувати тут простір. І Альона Гончаренко, яка є лідером цієї команди, була одним з рупорів та драйверів цієї коаліції. Їм це вдалося, наразі проходить конкурс.

Ірина Соломко: Тобто цей проект, який був розроблений в рамках стратегії, має всі шанси бути впровадженим у життя?

Руслан Рохов: Так, вони над ним працювали весь цей час, і відзначають його як точку росту, тому що це підвищить якість життя та надасть можливість якісно проводити час для молоді.

До речі, якщо говорити і про Полтаву, і про Чернівці, вони хочуть конкурувати за студентів. Очевидно, що важко буде перемогти натуральними цифрами кількості студентів столиці чи Харкова, але якщо дивитися в пропорції до кількості населення, то тут вони можуть конкурувати. Це говорить про те, що вони обрали правильний акцент. Адже повертаючись до великої міграції, яка відбулася внаслідок того, що наша гривня впала по відношенню до валюти, відповідно ті заробітні плати в порівнянні з тим, що можна заробити в Польщі, неспівмірні. Там заробітна плата набагато більша. Тому боротьба за людей стає ключовою. Якщо не буде людей, то і інвестиції не зайдуть.

Я нещодавно був у Чорткові під час процесу розроблення стратегії міста, ми аналізували те, що є в місці, і стикнулися з ситуацією, коли, наприклад, інвестували в тисячу робочих місць в автовиробництві, і вийшло так, що з тисячі робочих місць, які створені в Чорткові, лише 200 – це місцеві працівники. 800 чоловік вони мусять шукати і звозити з регіонів.

Ірина Соломко: Тобто не вистачає робочої сили?

Руслан Рохов: Так, вони планували працювати в три зміни, людей немає, перейшли на дві зміни, вже тричі піднімали заробітну плату і все одно людей не вистачає. Вони розуміють, що потрібно знову піднімати заробітну плату, тому що очевидно, що воно не піде. Їм обіцяли дешеву робочу силу, але це не правда, люди не хочуть так працювати.

Водночас під час однієї з стратегічних сесій, запитуючи у студентів, чому вони планують їхати до Львова, до Тернополя чи столиці, вони кажуть, що тут немає робочих місць. І коли говориш, що тут 800 чоловік не вистачає на заводі, вони відповідають, що не для того вони навчалися у вищому навчальному закладі, щоб збирати дротики за 5-6-7 тисяч гривень. Очевидно, що люди потребують відповідної роботи. Тепер питання, в тому, щоб якісно вибрати собі фах, щоб ти міг працювати згідно з тим фахом, який тобі подобається.

Тому всі стратегії, які давали відповіді на це питання, були особисто мною високо оцінені, тому що це є топ-проблема сьогодні, це є виклик для України. І хто краще впорається з рішенням цієї проблеми, той буде мати кращі перспективи для свого міста.

Ірина Соломко: Чи буде наступна школа мерів? І коли?

Руслан Рохов: Звичайно, ми наразі подивилися на наші три програми, які пройшли, проводимо опитування щодо того, як краще можна поліпшити програму. Після вручення сертифікатів про завершення третьої програми в нас буде зустріч з нашими партнерами щодо наступної програми. Як тільки ми узгодимо календар наступного року, і я думаю, що на початку 2018-го року ми оголосимо наступний набір. Цю інформацію можна буде знайти на нашій сторінці «Школа мерів» у Фейсбуці, там буде оголошення. Зазвичай ми даємо від 20 днів до одного місяця на прийом заявок, і всі охочі команди – чи то чинних міських голів, чи то кандидатур, які хочуть у майбутньому стати міськими головами, зможуть податися на неї.