«Проконтролювати незаконне будівництво буде легше», — Кудрявцев

Ірина Соломко: Чи відбулася децентралізація в архітектурно-будівельній інспекції?

Олексій Кудрявцев: Зміни в системі державного архітектурно-будівельного контролю — частина загальноукраїнського курсу на децентралізацію, який реалізує уряд. Його мета — наблизити адміністративні послуги до людей, зробити громади самодостатніми та посилити вплив мешканців на ухвалення владою ключових рішень.

Держархбудконтроль в Україні існує вже більше 70-ти років, але система не раз змінювалась. За останні 8 років — це третя реформа сфери архітектурно-будівельного контролю. За цей час були випробувані дві принципово різні системи: замкнута децентралізована та сувора централізована. Обидві вони виявились недосконалими.

Перша діяла на початку 2008 року. Інспекції працювали при місцевих міських, районних, обласних адміністраціях. Вони були не дуже самостійними, входили до департаментів та управлінь архітектури. Як правило, керівник цієї інспекції був заступником головного архітектора міста. Плюсом такої системи була наближеність послуг до людей. Мінусом — відсутність єдиних підходів до роботи та безконтрольність з боку держави.

З 2008 року вступило в силу нове законодавство. Створена вертикальна система управління держархбудконтролем. Утворився єдиний центр прийняття рішень, посилилась координація, але був втрачений тісний зв’язок з місцевою громадою.

Ірина Соломко: Тобто, спочатку в нас було забагато наближеності до людей, а потім ситуація стала абсолютно протилежною?

Олексій Кудрявцев: Так, а сьогодні децентралізація системи держархбудконтролю є компромісною між цими двома підходами.

Ми наближуємо послуги до людей, повертаємо місцевим органам влади повноваження, але створюємо можливість апеляції на рішення місцевих посадовців до ДАБІ.

1-ого вересня 2015 року набув чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення місцевого законодавства», в якому розроблений чіткий алгоритм дій, дотримуючись якого громада може перебрати на себе повноваження держархбудконтролю.

Ірина Соломко: Тобто, мова йде про те, ще в кожній громаді мають з’явитися свої власні органи держархбудконтролю?

Олексій Кудрявцев: А ще в кожному місті та в кожному районному центрі. Але це не примусова дія, а тільки за згодою громади.

Ірина Соломко: І ці органи на місцях будуть мати право вносити зміни до реєстру?

Олексій Кудрявцев: Якщо місцеві громади визначаться і приймуть на себе ці повноваження, то вони зможуть: надавати або реєструвати документи щодо відправлення на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснювати перевірку виконання будівельних робіт на об’єктах будівництва, перевіряти їх відповідність вимогам проектних документацій та приймати в експлуатацію закінчення об’єктів. Тобто, це майже 80% тих повноважень, які на сьогодні має Держархбудінспекція.

Ірина Соломко: Де-юре цей процес вже є затвердженим, чи запрацювало це де-факто?

Олексій Кудрявцев: Так, на сьогоднішній день цей процес увійшов в активну фазу. Ми маємо наразі більше 50-ти заявок від місцевих громад. Деякі з них, наприклад, такі великі міста як Луцьк, Тернопіль, Маріуполь, вже отримали ці повноваження.

Ірина Соломко: А скільки всього?

Олексій Кудрявцев: 12 місцевих громад отримали повноваження.

Ірина Соломко: За який час?

Олексій Кудрявцев: Були місцеві вибори. З 1-ого вересня закон ще вдосконалювався, тому було прийнято 12 підзаконних актів та постанов, якими розмежовувалися всі ці повноваження.

Отже, тільки наприкінці листопаду-початку грудня ми почали ці повноваження передавати. Тобто, за три місяці. Дещо загальмувався процес місцевими виборами, громади більше займалися саме ними. А вже після виборів, оновлені місцеві влади приймали рішення, а ми відпрацьовували всі ці питання.

Ірина Соломко: Але це все одно мало.

Олексій Кудрявцев: Так, мало. 50 заявок — це 10% від загальних очікувань.

Ірина Соломко: Чому процес так повільно відбувається?

Олексій Кудрявцев: Десь є громади, які на сьогодні ще не готові взяти на себе ці повноваження. А головною причиною гальмування децентралізації є гострий дефіцит професійних кадрів на містах. ДАБІ проводить навчання претендентів, які працюють з єдиним реєстром дозвільних документів у сфері будівництва. Тести показують, що далеко не всі кандидати мають достатню кваліфікацію, щоб виконувати нові функції. Тому Держархбудінспекція уважно слідкує за тим, щоб посади обіймали лише фахівці.

Ірина Соломко: У ваші повноваження входить і контроль за кадрами?

Олексій Кудрявцев: Ми проводимо навчання і даємо доступ до єдиного реєстру дозвільних процедур тільки кваліфікованим кадрам, які пройшли навчання і склали іспит.

Перше навчання показало дуже низький рівень кваліфікації цих працівників. Вони вдруге, а коли потрібно, й втретє проходять навчання, складають іспити, і тільки після цього ми надаємо доступ до реєстру. Цей процес спочатку був тяжким, але зараз ми виправляємо всі помилки, допомагаємо людям, запрошуємо їх, не встановлюючи жодних перешкод для дійсно бажаючих.

Є ще другий фактор, що уповільнює процес, — це недостатня активність громад щодо отримання повноважень держархбудконтролю. Ми говорили, що надійшло 50 звернень, тобто 10% від міст обласного та районного значення. Мова йде не про громади. Тільки одна об’єднана громада в Дружківці Донецької області подала звернення.

Ірина Соломко: Яка географія цих громад?

Олексій Кудрявцев: Різна. Це Донецька, Хмельницька, Київська області і Луцьк.

Ірина Соломко: Яка з цих областей найбільш активна?

Олексій Кудрявцев: Донецька область.

Ірина Соломко: Чи намагаєтесь ви вести комунікацію з ново об’єднаними громадами? З їхнього боку помітна зацікавленість?

Олексій Кудрявцев: По таких громадах ми тільки починаємо процес. Поки ми ведемо розмови з місцевими громадами та сільськими радами.

Але ще раз хочу звернути увагу, що грає велику роль неготовність деяких громад брати на себе відповідальність за будівну ситуацію на своїй територіях. Адже набагато зручніше сьогодні на когось кивати при незаконних і проблемних будівництвах.

Саме місцева влада виділяє землю, дає містобудівне обмеження. Нові функції з держархбудконтролю остаточно закріплять за місцевою владою повний цикл містобудівної діяльності. Тобто, якщо сьогодні є якісь можливості для махінацій, то після передачі повноважень, вже не можна бути перекладати відповідальність на ДАБІ за якісь неправомірні дії. Через це не всі громади поспішають брати на себе відповідальність.

Ірина Соломко: На початку програми ви звернули увагу на те, що можливість взяти на себе повноваження держархбудконтролю є добровільною. Чи не було б краще всіх обов’язати робити це примусово?

Олексій Кудрявцев: Я вважаю на сьогодні не всі готові брати на себе ці повноваження. Тому спочатку потрібно подивитись, як місцеві громади будуть з цими повноваженнями справлятися, а потім вже приймати рішення. Якщо цей процес піде добре, тоді можна буде порадитись і внести зміни до законодавства щодо зобов’язань місцевих громад примусово брати на себе ці повноваження. Але до цього потрібно підходити дуже зважено.

Ірина Соломко: В нас така історія з об’єднаними громадами: спочатку їм надається можливість добровільно об’єднатись, а потім для тих громад, які не спромоглися самі об’єднатись, держава буде робити це примусово. Чи можемо ми очікувати подібну практику і тут.

Олексій Кудрявцев: З одного боку — це логічно. А з іншого боку — якщо не має кваліфікованих працівників, то і не треба їх примушувати. На сьогоднішній день Держархбудінспекція є в кожній області України. І ми зможемо виконувати функції там, де місцеві громади не візьмуть цих повноважень.

Ірина Соломко: Ви зазначили, що децентралізація в теперішньому її вигляді дає певні переваги.

Олексій Кудрявцев: Місцева влада має повний цикл містобудівної діяльності та повноваження відслідковувати всі процеси: від виділення землі до реєстрації дозвільних документів. Тобто, якщо сьогодні ми реєструємо дозвільні документи, ми не завжди бачимо, що відбувається на місці. А місцева влада буде бачити і контролювати. Якщо, наприклад, договір оренди виданий на певних умовах, а в дозвільних документах замовник вказує недостовірні дані, місцева влада одразу зверне на це увагу. Тепер проконтролювати незаконне будівництво буде легше.

Ірина Соломко: Тема незаконного будівництва дуже болюча для України. В чому головна проблема? Чому неправдива інформація може вноситися в декларації несумлінним забудовником? Можливо потрібно змінювати законодавство?

Олексій Кудрявцев: Сьогодні законодавством не передбачена при реєстрації перевірка достовірності даних у декларації. Тобто, потрібно ініціювати перевірку об’єкта будівництва, і в ході цієї перевірки звіряти дані. Зараз існує декларативний принцип реєстрації декларацій об’єктів І-ої, ІІ-ої та ІІІ-ої категорії складності.

Ірина Соломко: Житлові будинки під яку категорію підпадають?

Олексій Кудрявцев: В тому то й справа, що між ІІІ-ою і IV-ою категоріями є дуже тонка межа. Порядний будівельник спокійно оформлюється на IV-у категорію, де проводиться експертиза і перевіряються всі дозволи та достовірність даних. По III-тій же категорії складності існує декларація, і забудовник може туди вписати будь-які дані, які за чинним законодавством одразу не перевіряються.

Ірина Соломко: Чи можна тоді забудовника, який оформлюється за III-ою категорією складності, автоматично зачислити до свого роду махінаторів?

Олексій Кудрявцев: Я думаю, так. I-ша та II-га категорії — це приватні маленькі будинки, невеликі об’єкти будівництва: аптеки, магазини, реконструкція квартир, добудова, прибудова. І вони складають приблизно 80% всіх дозвільних документів. III-тя та IV-та категорії — 17-18 %, з яких 7% складає IV-та категорія, і десь 10% — III-тя категорія складності.

На сьогодні ми вивчаємо ініціативу, яку вже обговорюємо з громадськістю, про внесення до законопроектів поправок щодо доведення III-ої категорії складності до дозвільної процедури. Якщо ми об’єкти III-ої категорії заведемо на дозвільну систему, і їх можна буде перевіряти на достовірність даних, то це набагато зменшить проблемні і незаконні будівництва.

Бо зараз що відбувається? Будівельники реєструють, наприклад, п’ятиповерховий дім, а на місці насправді виростає багатоповерхівка. І коли вже вона побудована та в неї вкладено гроші інвесторами, постає питання — що з нею робити? В основному, вони залишаються, і в нас таким чином виникають незаконні будівництва.

Ірина Соломко: Тобто, децентралізація має убезпечити нас від цього незаконного будівництва?

Олексій Кудрявцев: Так, коли місцеві влади візьмуть на себе повноваження держархбудконтролю, вони зможуть відслідковувати всі незаконні об’єкти. Якщо вони будуть нести відповідальність, то одразу прийде зацікавленість в тому, щоб такі незаконні забудови навіть не починали будуватися. Всі порушення буде видно одразу.

Ірина Соломко: Що потрібно зробити для того, щоб ця система децентралізації набрала обертів та краще запрацювала?

Олексій Кудрявцев: На сьогоднішній день ми плануємо декілька семінарів по областях. Окрім того, на прикладі тих місцевих громад, які вже взяли повноваження, ми будемо показувати результати.

Сьогодні в Київській області відбулася нарада з мерами міст, ми ще раз розказали і показали, як і що потрібно робити, щоб ці повноваження взяти.

Користуючись нагодою, хочу наголосити: приходьте, звертайтесь, в нас на сайті є вся інформація, як по крокам взяти ці повноваження. Ми максимально закликаємо всі громади долучатися до цього.