Сьогодні ринок землі існує. Але він —тіньовий і не дає зисків ні держави, ні громаді, — Проценко

Ірина Соломко: Існує думка, що в ринку землі не зацікавлені селяни. Проте є і інший підхід про те, що люди, які володіють паями насправді — абсолютно безправні, їхні паї орендують за мішок зерна, тому ринок землі потрібен перш за все для них. До якого табору належите ви?

Олег Проценко: Зараз земельна реформа сприймається, як продаж ринку землі, надання прав продажу. Але насправді, це тільки одна площина, яка дуже заполітизована. Інша площина — передача прав управління та розпорядження безпосередньо від держави до місцевого самоврядування. І створені об’єднані територіальні громади мають самостійно розпоряджатися своїми ресурсами. А основний ресурс у громади — це земля і за межами населених пунктів, і в межах.

Ірина Соломко: А зараз це право має район?

Олег Проценко: На сьогоднішні день землею в межах населених пунктів розпоряджається місцева громада, а за межами населених пунктів — держава. А держава — через уповноважений орган «Держгеокадастр». Тому громада не бачить, хто володіє цією землею. Вони не можуть впливати на те, кому здати її в оренду.

Всього в Україні десь близько 60 мільйонів гектар, із них 42 мільйони — це сільськогосподарська земля, і із них 32 — вже розпайовані землі, і належать вони до приватної власності конкретних людей. А приблизно 10 мільйонів гектар — державна власність, сільськогосподарські землі, які знаходяться за межами населених пунктів. І земельна реформа в частині децентралізації — це як раз ефективне управлянні цими 10 мільйонами гектарами землі. А що таке 10 млн га? Це приблизно 10 мільярдів в грошовому вимірі, якщо один гектар коштує одну тисячу доларів. І якщо відкрити ринок землі, то громада зможе використовувати цей ресурс більш ефективно, обирати, кому здавати, який бізнес там краще розвивати. Це збільшує надходження до бюджету, збільшує шанси на розвиток територій, тобто земельна реформа — це набагато ширше, ніж можливість продавати чи не продавати свої паї.

Земельна реформа — це набагато ширше, ніж можливість продавати чи не продавати свої паї

Ірина Соломко: Наразі це питання намагаються вирішити кількома законопроектами, які вже зараз є в парламенті. Але вони якимось чином потрапили в будівельний комітет. І там є будівельне лобі, яке робить все, щоб ці законопроекти не були розглянуті.

Олег Проценко: Основний закон, який передає права від одного органу до іншого, тобто до об’єднаних територіальних громад, має номер 4355. Він розглядається через аграрний комітет, вже пройшов перше читання, а на другий не виноситься вже довгий час. До нього є багато питань в депутатів різних груп.

Ірина Соломко: Це земля за межами населених пунктів і за межами об’єднаних територіальних громад?

Олег Проценко: В межах ОТГ, але за межами населених пунктів. Адже об’єднана територіальна громада складається не з одного населеного пункту, а з кількох, які домовилися і об’єдналися. І зараз в межах населених пунктів вони мають вплив, а за межами, де є земля, на якій все вирощується, — ні. Ми нещодавно були в ОТГ в Житомирській області, і нам розповідали, що прийшли до голови ОТГ люди і кажуть, що вони орендували землю, а місцеві органи навіть про це не знають. І вони могли здати її в оренду набагато дорожче. Це великі втрати органів самоврядування ОТГ.

Ірина Соломко: Багато людей, які повірили в реформу, говорять, що їм держава як раз і обіцяла вирішити питання із розпорядженням землею на їхній території. Але нею і досі розпоряджається район.

Олег Проценко: Навіть не район, а «Держгеокадастр», це держава в державі. Це централізований орган, який підпорядковується Міністерству аграрної політики, і він самостійно розпоряджається землею.

Ірина Соломко: Хто блокує цю реформу?

Олег Проценко: Є два блоки — продаж і передача прав. Вони між собою дуже пов’язані. Яким чином? Зараз землею розпоряджається «Держегокадастр», який самостійно вирішує, кому цю землю здати, причому через свою вигоду. А вигода місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад не враховується. Раніше «Держгеокадастр» пропонував пілотний проект, який зав’язаний на тому, що спочатку потрібно продати державну землю, і потім через кілька років дати право фізичним особам, які володіють землею, розпоряджатися нею.

І голова «Держеокадастру» став першим заступником міністра агрополітики, а так, як міністра Кутового вже немає, він автоматично виконує його обов’язки. І лобіюється державний проект, коли першою потрібно продати державну землю. А тут вже немає впливу, а є можливість маніпулювати. І це, на мій погляд, основний бар’єр, який гальмує децентралізацію. Адже, якщо зробити децентралізацію, а потім відкрити ринок землі, то землею буде розпоряджатися громада. А навіщо це робити, коли зараз цим управляє «Держгеокадастр», і він може самостійно розпоряджатися землею? І коли відкриється ринок, йому буде від цього додатковий зиск, зокрема корумпованим елементам цієї системи. Тому все це блокується, і децентралізація, на їх погляд, зараз не на часі, що дуже сумно, адже це питання потребує негайного вирішення. Бо потрібно передати землю громадам, потім запровадити електронні прозорі механізми розподілу цієї землі.

Верховна Рада цього скликання не зможе прийняти закон про відкриття ринку землі

Ірина Соломко: Якщо дивитися на позицію влади, довгий час тема землі була непопулярною — ми кожного року продовжували мораторій на продаж землі. І, напевно, завдяки вимогам МВФ, щось почало робитися, але це все одно те, що робиться, не відповідає здоровій логікі того, як ринок землі має відкриватися.

Олег Проценко: Звісно, відбувається повна маніпуляція, реформа не відкриє ринок і провалиться. Навіть, якщо завтра відкрити ринок, і дати можливість розпоряджатися своїм майном, дуже маленький відсоток людей продасть цю землю, тому що більшість людей вже її здали в оренду на довгий період, а деякі просто не захочуть продавати землю.

Проте головне — не кількість продажів, а те, що це обмеження конституційних прав людини розпоряджатися своїм майном. І Верховна Рада цього скликання не зможе прийняти закон про відкриття ринку землі. Та й наступна теж, якщо дивитися по рейтингам політичних партій, які зараз мають першість у суспільстві.

Тому єдиний спосіб це змінити — це конституційне подання, яке подали Олексій Мушак та ще більше 50-ти народних депутатів у Конституційний суд. Це найефективніший спосіб відмінити мораторій на продаж землі.

Ірина Соломко: Чи справді в нас на сьогодні є все, щоб ринок землі запрацював без зловживань?

Олег Проценко: Є інструментарій, але для того, щоб не було зловживань, потрібно впровадити електронні системи продажів: як оренди, так і продажу. Вся державна або комунальна власність повинна або здаватися в оренду на аукціонах, або продаватися, але теж на аукціонах, щоб була конкуренція та справедлива ціна. Щоб не було можливості скупити за безцінь.

Ірина Соломко: А якщо говорити про приватні землі?

Олег Проценко: Тут я не бачу жодних обмежень. У вас є пай, ви хочете продати, я — купити. І ми ідемо до нотаріуса і робимо угоду.

Ірина Соломко: Певні політики намагається надати землі сакральне значення, що, нібито, без землі Україна загине, і селяни залишаться взагалі без нічого. І якщо все буде продано, все буде приватним, селяни, наприклад, не зможуть мати доступ до води. Які тут можуть бути контраргументи?

Олег Проценко: Зараз це і є приватна власність, але у всіх є доступ до всього. По-друге, зараз вже є ринок землі, якщо ви подивитесь оголошення про продаж с/х землі, ви побачите, що ринок існує. Але він — тіньовий, і не дає фінансових надходжень державі. Він дає фінансову вигоду для особи, яка несе корупційні ризики.

Тобто нічого не зміниться, крім того, що все легалізується, і від цього буде зиск державі та людям, які матимуть право розпоряджатися без ризикових операцій.

Ірина Соломко: Яка гарантія, що ціна виросте?

Олег Проценко: Немає ніякої гарантії, але це закони ринку. Якщо ми подивимося на світовий досвід, ціни завжди коливаються то вгору, то вниз. Це загальні економічні тенденції — чим більше попит, тим більша ціна. Зараз попит повністю обмежений, тому ціна — мінімальна. Якщо зняти всі обмеження, за законами економіки ціна буде виростати.

Ірина Соломко: Що треба зробити, щоб громади отримали право розпоряджатися землями за межами населених пунктів на своїй території.

Олег Проценко: Прийняти законодавчі зміни, які дозволять передати державну власність в комунальну власність, а саме землю сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів — громадам.