Ірина Соломко: В минулому році була хвиля об’єднання громадянського суспільства в ключових регіонах України. Дніпро – особливий регіон, і там це об’єднання не легко вдалося.
Віталій Жеганський: В минулому році була хвиля об’єднання громадських організацій по всій Україні, і 9 серпня було створено коаліцію «Дніпровські реформи». Ми вели переговори з усіма провідними громадськими організаціями Дніпропетровщини стосовно цього об’єднання приблизно 3-4 місяці, потім вирішили, у якому форматі будемо працювати, створили хартію і об’єдналися, щоб вирішувати спільні питання в Дніпрі. В нас наразі є Дорожня карта реформ, вона включає декілька напрямків: децентралізація, антикорупційний напрямок, електронне врядування, питання стосовно екології та молодіжна політика. До складу нашої коаліції увійшло 11 громадських організацій.
Ірина Соломко: Я так розумію, це не тільки місто, але й область?
Віталій Жеганський: Так, в нас є і регіональні громадські організації, але в більшості це громадські організації міста. Ми обрали ті громадські організації, які справді діють, мають незаплямовану репутацію та авторитет. Ми намагалися зробити так, щоб наша коаліція була аполітичною.
В нас є різні напрямки: і гендерний клуб, і молодіжна організація, і організація, яка займається електронним врядуванням, антикорупцією, децентралізацією, культурою. Ми вже провели засідання ради нашої коаліції, і до нас долучилися ще три організації, серед яких ті, що займаються урбаністикою.
Ми створили спеціальну форму, кожна громадська організація може її побачити, надіслати заявку. Після цього Рада коаліції продивляється ці заявки, і на загальних зборах ми вирішуємо питання стосовно того, чи включаємо ми цю організацію до складу коаліції, або відмовляємо з тих чи інших причин.
Ірина Соломко: Яка у вас стратегія у контексті співпраці з владою?
Віталій Жеганський: Якщо брати інструменти досягнення свої мети у вирішенні питань, які хвилюють наших громадян, то, ми напевно, не відрізняємося від інших коаліцій. В нас є важелі впливу, які трохи кусають місцеву владу, а є й ті представники громадських організацій, які співпрацюють з деякими відділам у міській раді та можуть побудувати конструктивний діалог для вирішення питання.
В нас немає на меті показати, що міська влада погана, ми просто в рамках законодавства показуємо, що ви тут не справляєтеся або не допрацьовуєте і вам треба змінити те то і те то, щоб покращити якість життя в місті. Якщо ви це розумієте, то давайте разом вирішимо це питання. Якщо ви не готові, то тоді ми будем про це казати і висвітлювати це в ЗМІ.
В нас є низка скандальних питань на сьогодні. Дуже багато питань по екології в Дніпрі, бо це промислове місто.
Ірина Соломко: Якщо я не помиляюся, то в кінці минулого року одному з активістів, який займається екологічними питаннями, спалили машину.
Віталій Жеганський: Так, в нас був такий випадок. Він – не поодинокий. Таким чином влада хоче показати, що в них є якась сила, але, я думаю, що ці методи у 2014-му році мали негативні наслідки. Нам треба бути сильнішими, об’єднуватися навколо наших проблем і не давати цього спускати на гальмах.
Люди, які приймають рішення, не відчувають, що за нього, можливо, треба буде рано чи пізно відповідати
Ірина Соломко: Чому влада не зробила висновків після подій 2014-го року?
Віталій Жеганський: Коли ми займаємося вирішенням будь-яких питань, які лобіюють певні зацікавлені групи, то це може бути і не влада, а великий бізнес, який має багато важелів впливу, щоб натиснути на якогось громадського активіста. Тому, на жаль, поки в нашій державі не буде чіткої прозорої справедливої і чесної системи, ми будемо стикатися з цими питаннями. Бо, навіть, якщо прокуратура і висуне комусь підозру, то в суді ця справа, як правило, розвалюється.
Ірина Соломко: Ви сказали, що хтось з місцевої влади з вами співпрацює. Від чого це залежить?
Віталій Жеганський: Безумовно, в міській раді, як і скрізь, працюють адекватні люди, з якими можна знаходити якісь точки дотику і вести з ними конструктивний діалог. Також на це впливають якісь особисті взаємозв’язки громадських активістів та громадських організацій, які вже мали досвід співпраці з тими чи іншими відділами в рамках своєї роботи в громадських організаціях. Наприклад, в рамках організацій якихось культурних подій в місті, або вирішення якихось гендерних питань, або консультації в питаннях децентралізації. Тому ті громадські організації, які співпрацюють з владою напряму, можуть прийти і донести владі позицію коаліції та громадянського суспільства міста Дніпра.
Ірина Соломко: Хотілося б поговорити про вашого мера. Пан Філатов – людина дуже відома, і його афеляція з панами Корбаном і Коломойським робить його репутацію конверсійною. Його діяльність на посаді мера теж викликає питання, наприклад, міськрада прийняла рішення, що ProZorro не має працювати у Дніпрі. Це один з індикаторів неготовності влади бути відкритою, прозорою і антикорупційною.
Віталій Жеганський: Так, на сьогодні є такі випадки, коли ми бачимо рішення міської ради, які направлені в зворотному напрямку від відкритості громадян. І це є рішення про ProZorro, про яке ви згадали.
Нам треба бути сильнішими, об’єднуватися навколо наших проблем і не давати цього спускати на гальмах.
Ірина Соломко: І Дніпро – це єдине місто, де міська рада прийняла таке рішення…
Віталій Жеганський: Так, місцева влада Дніпра на сьогодні почувається впевнено. Це, напевно, тому, що до них дійсно була дуже висока довіра, коли наші колишні керівники міста були причетні до розв’язання тих конфліктів, які відбувалися у 2014-му році. Вони відчувають за плечима підтримку старших товаришів, також є більшість, яка працює на прийняття будь-якого рішення. І люди, які приймають рішення, не відчувають, що за нього, можливо, треба буде рано чи пізно відповідати. Але на сьогодні от така ситуація. І вона відрізняється від обласної. Мій колега по коаліції займається антикорупційним напрямком, і він в рамках співпраці з Transparency International Україна моніторить систему ProZorro. І виходить, що Дніпровська ОДА працює нормально, а міська рада приймає рішення особливим чином.
Ірина Соломко: Це єдине питання, яке є до міської влади?
Віталій Жеганський: Їх багато. Наприклад, незрозуміле для громадян рішення стосовно ліквідації багатьох маршрутів, які їздили по місту. Для того, щоб добратися до центру міста, тепер потрібно робити пересадку, що впливає на вартість проїзду. Ми підозрюємо, що тут є якась домовленість місцевої влади з перевізниками стосовно того, щоб якимось чином піднімати комусь дохідну частину його підприємства.
Ірина Соломко: Скільки зараз у Дніпрі коштує проїзд?
Віталій Жеганський: Від 5 гривень і далі, в залежності від відстані. А зараз людині, яка їде з окраїни міста у центр, потрібно буде сплатити 15 гривень.
Є також дуже багато питань по благоустрою. Мається на увазі і забудови зелених зон, і МАФИ, які присутні в центральній частині міста, що не дуже входить в архітектурний ансамбль центру міста, враховуючи, що з минулого року в нас йде програма реставрації центральної частини нашого центрального проспекту, і наряду з цим ці МАФи чомусь не прибирають.
Так само є невирішені питання по міським паркам. Дуже багато спеціалістів пропонували свої проекти щодо їх оновлення та реконструкції, але вони чомусь відхилені. Дуже класні проекти були запропоновані різними урбаністами, які, на жаль, вже виїхали з нашого міста, адже не мали змоги реалізувати свої ідеї.
Ірина Соломко: Ви про це все розповідаєте, і складається враження, що в Дніпрі відчувається якась стагнація. А що хорошого зробила ця влада?
Віталій Жеганський: Безперечно, в нас дуже багато позитивних речей. І про це також потрібно говорити. Почали реставрацію центральної частини міста, і ті будинки, які мають для нас історичну архітектурну цінність, почали відновлюватися.
Я не можу сказати, що при цій владі в нас відбувається щось у сфері будівництва поганого, з 2015-го року відновилася ситуація з забудовою нових будинків. Раніше цього не відбувалося, тому що на наш ринок не пускали підрядних організацій з інших міст України. На сьогодні, я знаю, що в нас працюють не тільки дніпровські організації.
Ірина Соломко: Це впливає на вартість житла?
Віталій Жеганський: Відносно Києва вартість нашого житла невисока, і якщо брати різні райони і забудови, то вони розраховані на різні кишені. Молода родина має змогу назбирати грошей на нову оселю.