Гості — професорка, завідувачка кафедри епідеміології Львівського національного медичного університету, експертка Всесвітньої організації охорони здоров’я з реагування на епідемічні загрози та Міністерства охорони здоров’я України з епідеміології Наталія Виноград, а також кандидат юридичних наук, вчений секретар Української асоціації міжнародного права Роман Єделєв.
Якщо ви були в деяких ресторанах, кафе, готелях та інших закладах, то могли помітити, що персонал носить на обличчі прозорі пластикові маски. Вони виглядають стильно і майже непомітні, тому не дивно, чому саме їх обрали керівники закладів. До того ж вони нібито мають захищати від коронавірусу, адже знизу закривають рот. А офіціанти завжди стоять над відвідувачами, тому ніби контакту немає. Такі «маски» можна легко знайти в продажу в інтернеті — вони коштують близько 20 гривень за штуку. В описі продавці пишуть переваги, які, на їхній погляд, ці маски мають:
«Захисна маска для обличчя забезпечує захист органів дихання від попадання бактерій, вірусів і мікробів, що передаються повітряно-крапельними шляхом. Прозорі маски не прилягають до обличчя, тим самим не ускладнюють дихання, під ними не жарко і в них зручніше спілкуватися».
Спростування: Уже в самому описі можна побачити парадокс: «забезпечує захист» та «не прилягають до обличчя». Про пластикові прозорі «маски» не згадується в жодному документі, що регулює протиепідемічні правила. «Пластикові маски» не відносять до засобів індивідуального захисту, а тому вони не можуть замінити використання захисних медичних масок. Фактично, люди, які використовують такі пластикові «маски», не мають жодного ефективного засобу індивідуального захисту.
Наталія Виноград: Такі маски не пройшли належних тестувань, які йдуть при виробництві будь-яких засобів індивідуального захисту, у тому числі органів дихання. Вони не відповідають стандартам, і тому тільки підвищують ймовірність зараження людей, оскільки не дотримуються мінімальних вимог тих стандартних засобів, які легально є доступні. Те, що виробник собі дозволяє, не повинна дозволяти собі держава, це не допустимо в цивілізованому світі.
Особливість «Омікрону» — на відміну від всіх попередніх вірусів — висока стабільність у довкіллі. Якщо раніше ми вже перестали казати про дезінфекцію рук, то тепер повертаємося до цього.
«Омікрон» за антигенною структурою настільки відмінний, що у рівний спосіб маємо проблеми: як вакциновані, так і не вакциновані. Це для вірусу природно, а ми вже маємо реагувати. От вже в березні буде вакцина проти «Омікрону», і ми захистимося. Це буде оновлення вакцини, зважаючи на мутації вірусу.
А пізніше вже планується абсолютно новий підхід до того, що ми будемо захищені і наперед (навіть від тих нових варіантів, які з’являться). Тобто це вже буде новий тип вакцин.
У соціальних мережах і на сайтах поширюють інформацію про те, що через COVID-19 госпіталізують більше вакцинованих, ніж не вакцинованих пацієнтів. Про це нібито свідчать дані програми Міністерства оборони США на базі штучного інтелекту під назвою «Проєкт Салус». Користувачі соцмереж стверджують: «ці дані кажуть про те, що вакцинація погіршує результати для здоров’я і призводить до частих госпіталізацій та смертельних наслідків». Однак, інформація про госпіталізації була вирвана з контексту і не надає повної інформації про ефективність вакцин, що міститься в документі
Спростування: Зазначений документ аналізує лише випадки інфікування штамом коронавірусу Дельта у віковій групі 65+ після вакцинації мРНК-вакциною. Дані про госпіталізацію вирвані з контексту. У самому дослідженні йдеться, що рівень госпіталізації та смертності після вакцинації нижчий від показників 2020 року до початку вакцинації.
Користувачі соціальних мереж, а також деякі сайти поширюють інформацію про те, що Верховний суд Канади прийняв і почав розглядати «глобальний позов про злочини проти людяності», пов’язані з COVID-19 під назвою «Нюрнберг 2». Зі слів користувачів, у самому позові, який нібито спрямований проти Всесвітньої організації охорони здоров’я, зібрано докази повної ненадійності ПЛР-тестів, того, що вакцини є частиною генетичних експериментів, а також статистики про смертність від коронавірусу.
Спростування: Під час пошуку підтвердження позову фактчекерська організація StopFake зауважила, що згадана інформація активно поширювалася в англомовному сегменті інтернету ще у першій половині минулого року. Їм навіть вдалося знайти цей позов. Саме в ньому міститься інформація, яку переказують користувачі та сайти.
Якщо подивитися на позов, то в назві можна побачити, кому він адресований: Ontario Superior Court of Justice, що буквально можна перекласти як Верховний суд Онтаріо. Однак, якщо розібратися в судовій системі Канади, то Верховний суд Онтаріо є лише провінційним судом. А сам Верховний суд Канади називається Supreme Court of Canada (Верховний суд Канади). Саме він є найвищою судовою інстанцією в країні, що й вказано на його офіційному сайті.
Далі фактчекери вирішили перевірити, чи справді Верховний суд Онтаріо чи Верховний суд Канади все ж таки почали розглядати цю справу, але не знайшли такої інформації на їхніх сайтах. Журналісти з «AFP Canada» і «Newtral.es», які також перевіряли інформацію про згаданий позов, звернулися за коментарем до обох судів. Їм повідомили, що цей позов не розглядається. Що ж до Верховного суду Канади, то там навіть не приймали такого позову.
У мережі поширюється інформація про те, що в Афганістані після захоплення влади рухом «Талібан» немає проявів пандемії COVID-19, не дотримується масковий режим, а люди не хворіють.
Спростування: Дані щодо COVID-19 з Афганістану є неповними і не відображають достовірної картини захворюваності та смертності серед населення. За інформацією, яку надає МОЗ країни, за 23 січня в країні захворіла 101 людина.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Чорноморського трасту регіонального співробітництва (Black Sea Trust for Regional Cooperation). Матеріал зображає позицію авторів і не обов’язково — позицію Європейського Союзу та Чорноморського трасту регіонального співробітництва.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS