«Щастя — це те, як ти сприймаєш світ», — Ірина Волошина
Ця історія – про жінку, яка у свої 36 вирішила розпочати життя заново. «В мене є плани розвиватися далі, рости як жінка, надихати цей світ і не думати про те, як його завойовувати», — говорить Ірина
Гості1
Ірина Волошина – родом з Тернополя. Тривалий час проживала в Ужгороді. Ірина звикла, що малознайомі люди вважають її дивакуватою
Це все – через нестандартний погляд на життя і вміння, як барон Мюнхаузен, витягати себе із болота за чуба. За словами жінки, будь-яка незрозуміла ситуація має свої причини і способи розв’язання. Зовсім нещодавно Ірина наважилася на непростий крок – вирішила розлучитися із чоловіком.
«Тому що це був складний шлях. 16 років були надскладні у нашому житті. Говорити про щасливий шлюб могли тільки люди, які зі сторони нас бачили».
Цей етап, стверджує Ірина, уже пройдений. Наразі відбувається переоцінка цінностей і прийняття важливих рішень, адже саме зараз жінка усвідомила, що закінчення попереднього етапу – шанс стати собою. Каже, що не хоче зациклюватися на важких переживаннях, адже біль не потрібен ні їй, ні оточуючим. Натомість радіє новим планам на життя.
«В мене є плани розвиватися далі, рости як жінка, надихати цей світ і не думати про те, як його завойовувати».
Сьогодні Ірина Волошина – ділова жінка, ефективний управлінець. Виховує сина і відчуває себе щасливою. Що саме вона вкладає в суть поняття «щастя», Ірина розповіла «Громадському радіо».
«Щастя – це те, як ти сприймаєш світ. Я не розумію, коли сприймають світ крізь призму того, який коло тебе чоловік, який матеріальний стан, які стосунки з дітьми. Щастя – це як людина сприймає себе. Якщо жінка відчуває натхнення жити, щось робити, рухатися, то за нею йдуть люди, які також надихаються її натхненням. Оце і є щастя! Коли не треба грати із себе суперсильну, суперрозумну чи суперкрасиву-штучномодельну, ні».
Ольга Павлова, «Громадське радіо», Ужгород
За підтримки
Точки опори
Цей матеріал було створено за підтримки International Medical Corps та JSI Research & Training Institute, INC, завдяки грантовій підтримці USAID. Погляди та думки, висловлені в цьому матеріалі, не повинні жодним чином розглядатися як відображення поглядів чи думок всіх згаданих організацій.
This material has been produced with the generous support of the International Medical Corps and JSI Research & Training Institute, INC. through a grant by United States Agency for International Development. The views and opinions expressed herein shall not, in any way whatsoever, be construed to reflect the views or opinions of all the mentioned organizations.
