Громадське радіо
Неоголошена війна на сході негативно вплинула на багатьох людей. Однак психологи виокремлюють найбільш вразливі категорії: це діти, які стали свідками бойових дій, і власне самі військові. Переселенка з Донецька Яна Мурзаєва тепер проживає в Мукачеві. Цього року вона організувала групу з 14 дітей, аби допомогти їм побороти стрес, спричинений подіями на сході та переїздом на інше місце проживання. В якості терапії обрала заняття на конях.
«Я вижу как сложно и мне, и моему ребенку адаптироваться на новом месте. Сложно психологически, потому что он неожиданно уехал из дома, он оставил свои игрушки, оставил друзей, поэтому это сложно во всех отношениях. За Ужгородом есть такой санаторий детский „Малятко“. У них есть программа по оздоровлению детей. И плюс еще директор сделала такую интересную штуку как иппотерапия. Есть тренер, который помогает деткам общаться с лошадьми, кататься и проводить с ними время. Также на территории есть очень симпатичные милые овечки, которых детки тоже могут приходить гладить, за ними ухаживать», — каже Яна Мурзаєва.
Батьки дітей-переселенців, які проходили іпотерапію, задоволені такою реабілітацією. Кажуть, коні дуже добре впливають на дітей. Олена Кондратенко, донедавна мешканка Донецька, відзначає позитивні зміни у поведінці своїх дітей, а також у їх психо-емоційному стані.
«Нам очень понравилась иппотерапия. Детки очень радовались общению с лошадьми. Это такое тепло души, когда лошадки трутся об тебя носиком… Они и ложились на них, и прогревались теплом их тела. Это была такая специальная терапия. Они научились самостоятельно ездить, управлять лошадью сами, поводьями. И это дало им дополнительную уверенность в себе и они действительно стали более взрослыми, они могли руководить огромным животным для их роста, для их возраста», — розповіла пані Олена.
Її семирічна донька Ліза також поділилася з «Громадським радіо» своїми враженнями від занять.
«Я хотела сразу заниматься с лошадками. Это было очень интересно как мы ложились. Было очень тепло, поддержка… И он был самый мой лучший друг», — каже дівчинка.
Коневод кінно-спортивної школи з Ужгорода Олександра Деяк пояснює: під час катання на конях відбувається обмін енергетикою між людиною і твариною. А ще люди відволікаються від своїх переживань і переключають увагу, піклуючись про тварину, беручи на себе відповідальність за неї. Олександра розповіла «Громадському радіо», що така терапія для людини, яка пережила стрес, є найкращим заспокійливим:
«Переживши люди стрес частіше за все переживають його через людський фактор и тому втрачають довіру до людей. До тварин люди не втрачають довіру і вони заспокоюються поруч із кіньми. Коні мають дуже сильний заспокійливий ефект. Тобто навіть якщо людина постраждала в якій-небудь катастрофі, або у війні, або на неї просто напав маньяк у провулку, вона не відчуває небезпеки поруч із твариною. Тварина сама залишається спокійною і заспокоює своєю енергетикою людину».
Для реабілітації постраждалих внаслідок конфлікту на сході використовують ще й так звану собакотерапію. Нерідко військові уже в зоні АТО підсвідомо налагоджують контакт із чотирилапими, підгодовуючи їх. Практично на кожному блок-посту є по кілька псів та котів, хазяї яких виїхали із зони проведення АТО.
Йосип Куруц, кінолог Кінологічного центру Національної поліції Закарпаття, нещодавно повернувся зі сходу. Там він разом із чотирилапим Зімою шукав вибухові речовини, обстежував автобуси на трасах та ніс службу на блок-постах. Каже: тварини на війні і охороняють, і сприяють відновленню психологічної рівноваги.
«Легше спілкуватися між собою, якщо є ще, окрім людей, друзі наші менші, як собаки. Це просто душевна релаксація. Тобто знімають певний стрес. Якщо гуляють із собаками, годують їх, відчувають себе як в домашніх умовах. Тому що є у них, можна сказати свійські, домашні тварини на тих же самих блок-постах чи окопах. І відчувають себе у безпеці тому що собаки мають гарний слух і чують всі рухи, які відбуваються вночі за кілометр, за два кілометра, і можуть навіть подавати сигнал про небезпеку чи наближення ворога», — розповів Йосип Куруц.
Пройти ж реабілітацію за допомогою тварин на Закарпатті хлопцям з АТО поки не вдасться. В краї нема відповідного реабілітаційного закладу. Закарпатські волонтери з Центру допомоги учасникам АТО, усвідомлюючи важливість такої терапії, подавали ідеї з його створення. Однак стверджують, що поки — жодних перспектив.
«Ми мали в планах створити реабілітаційний центр, продумати можливість спілкування з тваринами, іпотерапію. Але, на жаль, ми наткнулися на те, що це нікому непотрібно, окрім самих волонтерів. Ні владі, ні якимось спонсорам. Ми не знайшли людей, які готові були вкладати в це гроші. В обласній адміністрації якось ми не побачили дуже великого бажання створювати реабілітаційний центр. Нам одразу сказали, що грошей нема і не буде», — пояснила волонтерка Наталія Касим.
Тож військові закарпатці проходять реабілітацію за допомогою тварин в інших містах України або безпосередньо під час несення служби. Їх побратим, уже ветеран АТО і фотограф Сергій Братасюк, зробив про це серію світлин, які планує оформити у виставку. Наразі світлини можна переглянути на сайті «Громадського радіо».
Ольга Павлова з Ужгорода для «Громадське радіо»