Проходячи повз будівлю Дружківського навчально-виховного комплексу 4, в якому колись сама навчалася, в око впав занедбаний фасад. Світлана вирішила шукати благодійників, аби пофарбувати будівлю, історія якої нараховує понад сто років.
“Я пам’ятаю той момент, коли проходила повз будівлю обшарпану цієї школи. І сказала одному з наших волонтерів, що мені важко це сприймати. Будівля була в гнітючому стані. Ми вирішили подумати над цим. Наступного дня ми знайшли можливість: взяти участь у конкурсі, заповнити анкету і довести, що нам потрібні ці кошти. Ми були одностайні: потрібен ремонт фасаду, будівлі було понад 105 років. Сприймати це було вкрай важко”, – говорить Світлана Агаджанян.
На ремонт ініціативна група отримала 10 тисяч гривень. І в той же момент усвідомила, що цього замало. Вирішили долучити місцеву владу. Адже утримання школи – завдання міського бюджету. На цьому етапі почали з’являтися однодумці з учителів. Гроші з міського бюджету дружківська влада таки дала – 100 тисяч гривень. Власне цей проект і надихнув однодумців як на створення громадської організації, так і на залучення до неї, – говорить учителька НВК 4 Вікторія Наливайко.
“Як кажуть російською, в яблучко. Ми це бачили, проходячи повз будівлю. Вона справді потребувала ремонту. І ця можливість дала нам поштовх до подальших дій. Те, що ми виграли, дало нам можливість усвідомити, що треба щось робити далі. І ми можемо це зробити”, – розповіла Вікторія Наливайко.
Саме через постійний пошук однодумців, коштів та ідей виникла думка створити ГО і назвати її “Україна можливостей”, – розповідає Світлана Агаджанян.
“Назва народилася так. Ми весь час зустрічалися і говорили про можливості. Де вони? Як їх знайти? І один з учасників каже: Україна повна можливостей. Це відповідало нашій потребі. Ми потребували можливостей, почали їх розшукувати, і вони почали сипатися на нас. Це було приємно”.
Черговим проектом стала заміна вікон в одному з класів цієї школи, після чого вчителі, діти і навіть батьки зацікавилися діяльністю організації, яка робить добрі справи для них. Влітку у Дружківці провели серію майстер-класів, аби навчити дітей творити щось власноруч.
“Хтось розмальовував імбирні пряники, хтось робив авторські прикраси, хтось робив свою ляльку. Ми хотіли надихнути дітей: коли ти робиш щось своїми руками, ти можеш змінювати життя і втілювати в життя свої плани. У нас пройшло 20 майстер-класів, це була потужна робота. Ми залучили 140 дітей і отримали 140 відгуків. Вони потім розповідали нам: батьки не вірили, що я це зробив сам. Казали, що це робота майстра. Кілька дітей потім почали виготовляли самі прикраси і продавали їх, батьки їм купували матеріали. За нами почали бігати батьки і просити, аби і їхніх дітей залучили до цього”, – розповідає Світлана Агаджанян.
Також Світлана каже: коли люди побачили результат, стали самі пропонувати допомогу. На початку було значно важче: одні сумнівалися, інші відверто ображали.
“Різні відчуття є і в мене, і у мешканців селища. До нас вже підходять люди і пропонують свою допомогу. У 2015 році такого не було. Ми як Діогени бігали і чекали, хто ще нам допоможе. Нам тоді була дуже потрібна допомога. Зараз готовність батьків допомогти набагато вища. Вони самі озвучують свої пропозиції, шукають ці можливості. І це приємно. Раніше нам доводилося стукати, тепер самі до нас ідуть”.
Завдяки спільній роботі, підтримці батьків нещодавно активісти ГО “Україна можливостей” виграли конкурс і встановили спортивний майданчик на подвір’ї школи, а ще висадили садок. Участь в озелененні своєї школи взяли її учні: батьки принесли з власних городів кущі хризантем, благодійники подарували саджанці ялівцю та ялинок. Тим часом члени громадської організації продовжують шукати інші можливості і переконані, що в Україні їх багато. Варто лише почати змінювати життя – своє і свого оточення.