Мешканці Кривого Рогу Ларисі у світлі цих подій не вдалося зберегти свою сім’ю. Стосунки із цивільним чоловіком зіпсувалися вщент:
“У нас політичні розбіжності були від початку. Спершу він намагався на мене якось вплинути. Мы сперечалися, лаялись. Він ображав мене. Причому навіть обгрунтувати нічого не міг — наче підмінили людину. Потім його стало буквально трясти від того, що він може потрапити під мобілизацію. І це при тому, що мій брат пішов добровільцем… Я на нього теж іншими очима подивилася: навіть противно було, що я з цією людиною жила й народила сина”.
Найбільше — розповідає жінка — бентежило її ставлення ще вчора близької людини до держави, громадянином якої він на той момент був, а також до української армії.
“Він так про Україну говорив, про наших солдатів… Я навіть цього переказувати не хочу. Огидно. Коли дізнався, що я перераховую кошти на користь украинської армії — намагався руку підняти. Але я зателефонувала сусіду — той прийшов і скрутив його”.
Чоловік не приховував, що збирається тікати до сусідньої країни. Родинне життя зіпсувалося настільки, що Ларисі не хотілося спиняти його навіть заради спільної дитини.
“Коли він зібрався їхати — я так і сказала йому: «Валіза, вокзал, Росія». Він поїхав — і навіть із собою не покликав. Утік вночі, записку лишив. Не згадуй, мовляв, недобрим словом. Він поїхав жити в Росію. Залишив і мене, свою дружину, і сина нашого, і свою матір літню”.
На відміну від Лариси, Юлія з Дніпра на чільне місце поставила не патріотичні погляди, а стосунки із коханим. Хоча погляди на політичну ситуацію в країні в них діаметрально протилежні.
“Спочатку нервувалася, щось довести намагалася. А потім вирішила подивитися на ситуацію філософськи.00.27 00.31Якщо цієї теми не торкатися, то живемо дружно. Звісно, ця тема дуже важлива. Але близька людина теж дуже важлива. Нам разом жити. У нас спільний побут. Та і взагалі ми один одного любимо. А доводити щось комусь марна справа. В голову іншій людині не залізеш і нічого там не виправиш”.
Психолог Максим Реуцький пояснює: конфлікти в родинах на ґрунті політичних поглядів — у більшості випадків спроба принаймні одного з її членів… самоствердитися.
“Коли ми захищаємо свої політичні інтереси, це нерідко єдина сфера, де ми можемо їх взагалі відстояти: у сімейних стосунках, у партнерських відносинах. По суті, це варіант компенсації. Якщо я не лідер у родині або заробітках — то хоча б тут я можу бути компетентнішим та більш обізнаним. При бажанні з мухи завжди можна зробити слона, особливо якщо це остання позиція, котра у вас є. Буває так, що наші перепитії торкаються ціннісної сфери когось із членів родини. А буває просто назло. Тому-що я хоч щось, але намагаюсь протиставити партнеру”, — говорить Максим Реуцький.
Якщо родина руйнується через політику — коментує психолог — значить, проблеми та конфлікти в ній вже були.
“Звісно, проблеми були від початку. Просто зараз вони загострилися, і хтось обрав саме такий шлях щоб рухатися в бік розриву стосунків, на відстоювання своїх позицій, або ж на постійну провокацію принципову, щоб нудно не жилося”, — коментує психолог.
Якщо ж партнери зацікавлені в тому, щоб зберегти сім’ю, слід проаналізувати ситуацію, сівши за стіл перемовин — говорить психолог.
“Сядьте разом із партнером і спитайте: а що ви реально зможете змінити? Що в нашому політикумі зміниться на краще, якщо ви будете лаятися або остаточно зруйнуєте свою сім’ю? Чи зміниться щось на краще? Знову ж таки, угорі домовляються, чи не краще й нам спробувати домовитися?”.
Маргарита Кримова з Дніпра