Влад Бундаш: Форум «Зоосвідомі» — щорічна платформа, що об’єднує громадський сектор, бізнес, культуру, державні інституції та міжнародних партнерів для формування сталих рішень у сфері добробуту тварин.
Знаю, що поштовхом до створення форуму стала відсутність єднання серед спільноти. У чому це найбільше проявляється? Тому що я свідомий того, що коли немає загалом якихось системних рішень і бачення, адвокувати певні питання зоозахисту, законодавчі зміни, можна, але це неефективно.
Як ви бачите зараз ось це об’єднання серед зоозахисних організацій? Наскільки воно є проблемним?
Олена Мачинська: Це не перший проєкт з Іриною. Ми починали з інших проєктів нашу співпрацю і взаємодію. І це стало поштовхом до думки про те, що потрібно нашій зооспільноті.
А потрібне єднання нашого сектору для того, щоб ми були більш ефективними. У кожної сфери є такі платформи, окрім нашої, і ми вирішили це заснувати.
Минулого року це було досить спонтанне рішення, ми його дуже оперативно реалізували і побачили дуже класний відгук від наших колег, від медіа і навіть від бізнесу. Тому в цьому році ми вирішили це продовжувати і сподіваємося, що в цьому році він буде більш масштабніший, більш ефективніший.
Влад Бундаш: Пані Ірино, можливо, ви тут додасте щодо відсутності ось цього єднання всередині зоозахисної спільноти, якою ви бачите «середню температуру по палаті»?
Ірина Лозова: Я би сказала, що спочатку повномасштабної війни сектор почав об’єднуватись, тому що у нас виросли виклики.
І була велика мета об’єднати, показати один одного для того, щоб надихнутися, побачити, які ми чудові, скільки всього справді дієвого ми робимо. І я дуже радію, що дуже багато партнерів з’явилося, дуже багато людей перезнайомилися і почали робити спільні проєкти. Це дуже цінно для сектору.
Влад Бундаш: Абсолютно. Але коли я зі своєї призми безпосередньо дивлюся на зоозахисну сферу і загалом, що стосується відповідального ставлення до тварин і ті виклики, які приносить війна, я бачу, що проблема є в евакуації тварин, переповнені притулки, брак фінансування різних організацій, які опікуються цим питанням. Є законодавчі прогалини і доволі серйозні.
Певна якась суспільна байдужість. Ось як ви виділяєте важливі проблеми галузі станом на сьогодні?
Ірина Лозова: Ви стовідсотково праві. Ми наразі якраз і в цьому році об’єднали важливі теми, зокрема й адопцію.
Ми хочемо шукати нові методи, системні методи, які будуть допомагати прилаштовувати більшу кількість тварин, тому що з 2022 року всі притулки переповнені. U-Hearts проводив дослідження, наприклад, два роки тому більшість притулків були переповнені на 100 відсотків. Це якщо ми говоримо, наприклад, про Київщину, Центральну Україну, Захід.
Тварини йдуть до нас з окупованих територій. На окупованих територіях дуже мало залишилось волонтерів, або у них немає можливості і ресурсів для того, щоб продовжувати стерилізувати тварин, вакцинувати тварин. Тому насправді цей момент є досить критичним.
Евакуація тварин також, бо це якраз і поєднано з адопцією, бо для того, щоб евакуювати тварин, їх потрібно кудись розселяти. Тому ці моменти є і ми будемо про них говорити і дуже хочемо розробляти, показувати дієві кейси наших українських організацій, міжнародних партнерів.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі і дізнавайтеся ще більше!