«Бульбашка щастя» для возз'єднання родин на карантині та дистанційна діагностика пацієнтів — чим ще нас дивував світ сьогодні?

У сьогоднішньому випуску розповім про таке:

• Карантин не призвів до збільшення кількості суїцидів серед дітей — розмова з директоркою департаменту національних гарячих ліній громадської організації «Ла Страда» Альоною Кривуляк.
• Маски та рукавички вже опинились на дні моря біля узбережжя Канн — скаржаться екологи.
• Зустрічі з родичами у будинках літніх людей можливі — у Франції знайшли вихід.

Кількість дітей, які на карантині звернулись на національні лінії з протидії самогубству не змінилась, а причини звернень не пов’язані з карантином. Про це Громадському радіо розповіла директорка департаменту національних гарячих ліній та соціальної допомоги громадської організації «Ла Страда» Альона Кривуляк.

«Кількість звернень стосовно бажання дітей вчинити суїцид дуже гостро зросла з кінця минулого року, це не втрачає актуальності. Це пов’язано з тим, що у рамках створення молодіжного трилера «Перші ластівки», після кожної серії були висвітлені контакти Національної дитячої гарячої лінії. Тому якщо порівнювати цей період з минулим роком, то ріст колосальний. Це не пов’язано з карантином. В рамках карантину ми так само продовжуємо приймати доволі велику кількість звернень стосовно селфхарму (прим. ред. — самоушкодження (англ. self-harm) – це умисна спроба завдати собі будь-якої шкоди, яка часто не має на меті здійснення суїциду. Найбільш поширеним є спричинення собі фізичної шкоди), бажання підлітків вчинити суїцид. Карантин міг стати певним каталізатором, можливо — фактором ризику, який оголив проблему, але точно не став причиною дитячих суїцидів. Причинами досить часто є насильство і жорстоке поводження з дітьми, булінг з боку однолітків, непорозуміння з батьками, байдуже ставлення з боку батьків, розрив з коханою людиною, плюс це певні ризики, з якими діти стикаються в інтернеті і не завжди готові самостійно вирішити ці проблемні ситуації».

Через карантин деякі канали звернень стали менш популярними за інші, пояснює Альона Кривуляк.

«Насправді ми не перейшли режим під час карантину, ми започаткували це давно. Дійсно під час карантину ми побачили, що багато дітей намагаються писати, особливо коли батьки поруч 24/7. Кількість звернень в онлайн-режимі збільшилася, в онлайн режимі можна звернутися за допомогою нашої сторінки в мережі фейсбук, а також інстаграм  і телеграм».

Серед школярів — не випускників, формат навчання онлайн викликав більше радості та задоволення, а от серед випускників — інший формат навчання та незрозуміла ситуація зі вступом у ВНЗ спричинили занепокоєння, розповідає директорка національних гарячих ліній громадської організації «Ла Страда» Альона Кривуляк.

«Ми навіть провели в нашому інстаграмі опитування щодо Всеукраїнської школи онлайн, ми реально були шоковані. Більше ніж 96 % дітей були дуже задоволені і сказали, що їм подобається такий формат навчання. Саме після цього хтось з них полюбив хімію, хтось — англійську мову. Так само ми побачили величезний страх в плані того, як вступати серед одинадцятикласників. Всі переживали про перенесення ЗНО, як воно буде відбуватися. Карантин зіграв важливу роль в плані того, що діти знепокоєні».

Загалом в Україні діють щонайменше 5 ліній довіри для дорослих людей, які хочуть вчинити самогубство. Серед них:

«Ла Страда-Україна» : 0 800 500 335 або 386 (з мобільного)

Лінія психологічної допомоги для учасників АТО та членів їх сімей: +38 0 800 505 085.

Телефон довіри благочинного фонду «Ставропігіон» у Львові : 1558.

Телефон екстреної психологічної допомоги при Кризовому Центрі медико-психологічної допомоги: +38 0687703770, +38 0996321818, +38 0936093003. 

«Лінія допомоги» : +38 067 975 76 76, +38 066 975 76 76, +38 093 975 76 76. 

Огляд через дисплей з іншого міста  – оригинальний підхід до проблеми черг у поліклініках.

Як лікарю проаналізувати знімки легень пацієнта, який проживає не в місті? Знають японські науковці. Вони проводять випробування нової технології, яка називається Mixed Reality (MR) або «Змішана реальність». Ця технологія дозволяє поставити діагноз не наближаючись до пацієнта, а відтак вберегти медиків від зараження коронавірусом, пише NHK.
На голову одягають спеціальний дисплей, і лікар може одночасно спостерігати за реальною картиною і тривимірним зображенням, що виникає в лінзах вбудованих окулярів.
Так днями лікар, який бере участь в експерименті, надіслав за допомогою дисплея змішаної реальності тривимірне зображення легень пацієнта фахівцеві, котрий перебував в іншому місті. Обидва медики проаналізували зображення і виявили вогнища запалення в легенях хворого.
Видання NHK прогнозує, що застосування цієї технології спростить процес діагностики пацієнтів у віддалених районах. Експерименти вже тривають, їх проводить науково-дослідна лабораторія університету Тейке в Токіо.
А от чи набуде популярності ця технологія в майбутньому, не ясно, адже скільки коштуватимуть дисплеї, поки невідомо.

Хто живе на дні океану? Маски, респіратори….

Коронавірус крокує планетою 5 місяців, два ми просиділи на карантині. Для екології і планети — це не стало порятунком, але створило такий собі експеримент — як швидко відновиться природа? Підрахунки вимагають часу, але деякі наслідки карантину для природи вже очевидні — маски та рукавички, які захищають нас від коронавірусу, опиняються в морях, річках, водостоках. Організатори французької кампанії «Чисте море» 31 травня прибирали морське дно біля Канн у Франції. Назбирали 68 пластикових пляшок, 55 банок, 30 пластикових окулярів, паски, латексні рукавички, всього на тисячу літрів різних відходів.
Фото прибирання опублікували на своїй сторінці у Facebook. Саме туди 23 травня активіст Лоран Ломбард завантажив відео дна океану біля узбережжя Канн. На дні — рукавички з латексу, хірургічні маски та інші види захисту для обличчя.

Ролик Ломбард підписав «Незабаром буде більше масок, ніж медуз у водах Середземномор’я». Відео переглянули майже 240 000 разів, у коментарях глядачі залишають обурені дописи. Ломбарт вважає:

«Криза здоров’я дозволила нам побачити найкраще і найгірше і нас. Якщо ми нічого не зробимо — це найгірше, що станеться. Уникнути такого варіанту — звичайний здоровий глузд».

Якщо все людство до кінця року змушене буде носити маски, а країни вже викупили мільйони масок, щоб зупинити поширення пандемії, скільки з них опиниться на смітниках, скільки у водоймах, морях та океанах? Що ми можемо зробити вже сьогодні — здається, в кожного є простір для фантазій.

Щастя для всіх, задарма, і нехай ніхто не піде скривджений

Французький будинок для догляду за літніми людьми створив «бульбашку щастя» — надувний намет у формі півкулі, щоб допомогти сім’ям возз’єднатися, пише Reuters.

Всередині бульбашки простір розділили на дві частини — для літніх людей та для гостей. Їх розділили прозорою пластиковою перегородкою, також зробили два входи до бульбашки з обох сторін — окремий для мешканців будинку та їх родичів. У півкулі налаштована вентиляція, тож ризики заразитися мінімальні.
Літнього родича можна не тільки побачити, а й навіть доторкнутись руками, пояснює директорка будинку Одрі Бернард.

«Дотики особливо важливі для людей з хворобою Альцгеймера. Іноді вони вже не можуть розмовляти, і єдиний спосіб контакту, який залишається — це дотик. Це єдина реакція, яку ти можеш отримати. Ця куля трохи чарівна. Вона створює враження, що ви справді торкаєтесь одне одного, бо перегородка дуже гнучка. Тож наші мешканці кладуть на неї руку, і їх родичі теж, і виникає враження, що ти торкаєшся через стіну».

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я до половини людей, які загинули від COVID-19 в Європі, були мешканцями закладів тривалої допомоги та центрів для літніх людей. Через пандемію та коронавірус, родичам не дозволяють навідувати своїх рідних у центрах, аби не наражати літніх людей на небезпеку.

Це лише КовІд. Бережіть себе та будьте добрими один до одного.

Здійснено в рамках проєкту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Слухайте програму в аудіофайлі