Сьогоднішній випуск буде трохи незвичним, я не буду розповідати вам про новини, пов’язані з коронавірусом, але натомість віддам мікрофон людині, яка організовує найбільшу в історії України телефонну мережу підтримки для людей, які почуваються самотніми під час пандемії. Це Анна Бондаренко. Вона з колегами і волонтерами під час пандемії спершу створила гарячу лінію. Туди звертались літні люди та багатодітні родини, волонтери купували їм продукти, комусь привозили холодильник та мікрохвильовку, а згодом Анна побачила, що людям взагалі бракує спілкування і створила проєкт «Мій телефонний друг». Їй слово.
Про історію створення проєкту
«Ми з командою «Української Волонтерської служби» вже багато років розвиваємо волонтерство в Україні. Працюємо в різних напрямках, починаючи від організації волонтерських акцій в регіонах спільно з благодійними фондами і завершуючи адвокаційним напрямком, розбудовою волонтерських спільнот у містах України. Коли почалась пандемія і впроваджували карантин, наша команда на волонтери почала сигналізувати про те, що ми не можемо стояти осторонь — давайте щось зробимо, щоб допомогти боротися з коронавірусом, знайдемо той спосіб допомоги, у якому будемо найкращі та що виходить у нас найліпше.
Буквально в перші дні після запровадження карантину ми створили сайт і запустили гарячу лінію для того, аби приймати запити від людей, які постраждали від коронавірусу, знаходити волонтерів, готових допомогти своїм часом, зусиллями, талантом, продуктовими наборами, щоб якимось чином підтримати людей, які опинились в ізоляції, без достатньої кількості коштів та підтримки. В перші дні ми отримували близько 100 запитів щодня від людей старшого віку, людей, які живуть у малих містах і селищах і не мають достатньо коштів, аби придбати продукти, від людей з інвалідністю, які опинилися на самоті та багатодітних сімей.
Перші тижнів велика кількість запитів була пов’язана саме допомогло у придбанні продуктів, ліків. Буквально за 2-3 тижні після початку карантину ми побачили, що все більше людей дзвонять не для того, щоб залишити запит на допомогу, скільки щоб поговорити, пожалітись на життя і попросити підтримки. Було багато людей старшого віку, які використовували нецензурну лексику у спілкуванні з волонтерами. Було багато людей, які думали, що ми державний орган і тому у свою адресу волонтери чули багато негативу.
Ми розуміли, що людям нема кому виговоритися, вони не отримували інформацію про те, що відбувається. Вони не отримували чесної, спокійної, врівноваженої проаналізованої інформації про те, як з захворюванням в Україні, скільки людей хворіє, як захистити себе. По телевізору було багато різної інформації, часто емоційно забарвленої і люди просто були розгублені. Вони не розуміли, чому та кому вірити і на що спиратися. Тут так само цікава історія у тому, що коли карантин почали послаблювати, ця проблема стала лише гострішою. Якщо під час карантину ще було зрозуміло, що треба сидіти вдома, то коли почали пом’якшувати карантин, люди старшого віку, з інвалідністю, імунними захворюваннями, опинились у ситуації нерозуміння — з одного боку кажуть про те, що захворюваність зростає, з іншого боку карантин знімають — починають працювати кафе, різні магазини, інші заклади, люди ходять без масок, не користуються засобами захисту. Люди с вразливої категорії фактично не розуміли, що відбувається. Вони не отримували інформацію прозору, адекватну, вчасну від влади та уряду.
Ми зрозуміли, що зараз є велика потреба в підтримці та інформуванні цих людей про те, що реально відбувається в Україні, як треба себе вести. Ми почали створювати проєкт телефонного волонтерства спільно з UNICEF «Мій телефонний друг». Коли почали досліджувати тему, зрозуміли, що за кордоном телефонне волонтерство є дуже поширеним, в той час як в Україні ми не бачили великих прикладів подібних компаній. Суть телефонного волонтерства полягає в тому, що молода людина проходить невелике навчання і поєднується з людиною старшого віку, людину з інвалідністю або багатодітною сім’єю, для якої вони мають стати телефонним другом. Щотижня зідзвонюватимусь, розповідати що відбувається, ділитись актуальними новинами і підтримувати дружній зв’язок з людиною, за яку вони відповідають».
Про запуск проєкту
«Запуск проєкту ми оголосили минулого тижня і були вражені кількістю людей, які в перш добу подали заявку на участь у волонтерській програмі. Ми маємо вже понад 200 заявок від волонтерів, це дуже різні люди з усієї України, дуже різного віку, учасники від 14 до 44 років».
Про підготовку
«Зараз ми починаємо навчання волонтерів. Людина подає заявку, ми надсилаємо у відповідь посилання на онлайн курс, який складається з 4 невеликих відеоуроків, які людина має пройти, щоб зрозуміти, що таке телефонне волонтерство, що на неї очікує, як правильно комунікувати з людьми старшого віку та людьми, які знаходяться в ізоляції і що робити у конфліктних ситуаціях. Вони складають великий текст, після якого отримують сертифікат про завершення онлайн курсу. Після завершення ми запрошуємо їх підписати договір про волонтерство — це письмова угода, в якій розповідається, що очікує волонтера, які він має обов’язки і як ми будемо захищати волонтера та людину, якій він допомагає під час процесу волонтерства. Ми пропонуємо людині на вибір декілька контактів людей, які подали заявку на участь і хочуть взяти участь у проєкті. Волонтер обирає людину, з якою готовий комунікувати і телефонує їй. Також ми створили чат-бот для волонтерів, де можна комунікувати з координатором волонтерів. Щотижня волонтери отримують дайджести з інформацією про те, що відбувається в Україні і світі з коронавірусом, щоб волонтер був підготовлений і міг тримати свою контактну особу в курсі того, що відбувається.
Якщо говорити про людей, які хочуть дружити, то ми приймаємо заявки від людей старшого віку, людей з інвалідністю, багатодітних сімей — всіх, хто почуваються самотніми в ізоляції. Можна залишити заявку, написавши на пошту http://befriend.volunteer.country або зателефонувати на гарячу лінію проєкту. Вона є безкоштовною – 0 800 202 147. Людина, яка хоче долучитись до проєкту, може зателефонувати на цей номер гарячої лінії і залишити інформацію про себе. Наші координатори опрацюють цей запит і зв’яжуться для того, щоб знайти телефонного друга для людей, які звертаються. Ми відкриті для людей будь-якого віку, статі, з будь-якого куточку України. Єдине, що варто мати — це бажання спілкуватися з людьми і бути відкритим до нового досвіду. Ми навчимо усього іншого і допоможемо стати корисним, потужним телефонним другом для людини старшого віку».
Я ще раз хочу нагадати вам номер телефону лінії, куди ви можете звернутись, якщо вам або близькій вам людині може бути корисним спілкування телефоном з молодою людиною, яка поділиться корисною інформацією або просто складе компанію. Це номер 0 800 202 147, він працює з понеділка по п’ятницю з 12:00 до 20:00.
Повну версію слухайте в аудіофайлі.
Здійснено в рамках проєкту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government