Гість — військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
15 березня російська армія завдала ракетного удару по Одесі. Пошкоджено цивільну інфраструктуру. На місці влучання виникла пожежа. Рятувальники ДСНС одразу прибули на місце удару. Під час проведення робіт ворог повторно завдав ракетного удару.
У місті зруйновані триповерхова будівля, рекреаційний об’єкт, пошкоджені щонайменше 10 приватних будинків, станція техобслуговування, газопровід низького тиску, автівки швидкої допомоги й пожежно-рятувальні автомобілі.
Кількість загиблих унаслідок російського удару сягнула 20 осіб (станом на 19:16 15 березня). Серед жертв і постраждалих — місцеві жителі, медики та співробітники ДСНС. Також унаслідок російської ракетної атаки в Одесі 15 березня загинули ексзаступник мера Сергій Тетюхін та командир батальйону «Цунамі» Олександр Гостіщев.
Олександр Коваленко: Удар по Одесі росіяни завдали ракетою 9М723, це балістична ракета ОТРК «Іскандер». Це було зрозуміло майже з перших світлин з уламками, які я побачив у відкритих джерелах.
Звісно ж, в одеської протиповітряної оборони не було жодного шансу перехопити цю ракету, при чому не одну. Вже досить давно говорять про те, що в Одесі не вистачає відповідних засобів протидії балістичним та гіперзвуковим ракетам. Ще всередині 2023 року підіймалося це питання, коли одеську портову інфраструктуру масово почали тероризувати ракетними ударами. І йдеться саме про такі ракети, як 9М723, П-800 «Онікс», Х-22, Х-32. Вони, не маючи ніякої протидії, безкарно знищували об’єкти.
Як ми бачимо, ситуація не змінилась. Нещодавно, під час зустрічі в Одесі президента України Володимира Зеленського з прем’єр-міністром Греції, росіяни також завдали удару — майже в 500 метрах від місця зустрічі. Удар завдали саме балістичною ракетою 9М723. Навіть коли в присутності президента відбувся обстріл, питання не розв’язали.
Але тут питання до постачання від наших партнерів. Бо протидіяти цим ракетам можуть ЗРК Patriot та SAMP/T. Звісно ж, ми в обмеженій кількості отримуємо ці ЗРК.
Щодо самого удару, то тут я хотів би ще закцентувати на тому, що це був подвійний удар. Загалом пускова установка ОТРК «Іскандер-М» має дві ракети. І в більшості випадків вона їх запускає майже одночасно, з різницею в декілька секунд. Тобто, якби росіяни ставили за мету знищення якогось об’єкта, то дійсно можна було б завдати подвійного удару: однією ракетою, а потім одразу іншої. Але вони зробили не так. Вони спочатку запустили одну ракету, а потім, через деякий час, запустили іншу. Між двома запусками на місце першого влучання приїхала «швидка», пожежники вже намагалися впоратися з вогнем, який виник після вибуху.
Отже, друга ракета прилетіла тоді, коли вже і цивільні допомагали пораненим, і рятувальники допомагали. З цього можна зробити висновок, що другий пуск був терористичним актом. Перший пуск також є терористичним актом в будь-якому разі, адже це завдавання удару по приватному сектору тилового мирного міста, яке не знаходиться на лінії зіткнення.
Читайте також: В Одесі ударну хвилю від вибуху було відчутно за декілька кілометрів — журналістка
Видання Le Monde, із посиланням на джерела, повідомило, що президент Франції Еммануель Макрон 21 лютого у закритому колі говорив, що збирається відправити французьких військових в Одесу.
Тетяна Трощинська: Як ви думаєте, чому Одеса могла виникнути в словах Макрона?
Олександр Коваленко: На це питання може відповісти тільки сам Макрон. Я ж можу робити виключно припущення. Мене ідея з французькими силами в Одесі повністю влаштовує (до речі, Французький іноземний легіон майже на 20% складається з українців), адже в нас є невирішена проблематика Придністров’я. А останнім часом ще і Гагаузія починає демонструвати досить активні та інтенсивні політичні дії в Молдові. Тому для вирішення цієї проблематики нам необхідно виділяти відповідний ресурс.
У моєму розумінні, французи нам допомогли б тим, що вони були б контингентом, який просто присутній в Одесі, Одеській області. А Сили оборони України, якби був запит від Маї Санду нарешті вирішити проблематику з неконституційним лепрозорієм «русского мира», дійсно його б зачистили. Відбувся б процес лікування Молдови від цього метастазу «русского мира».
І це нас влаштовувало б. Бо тоді б ми не мали головного болю у вигляді Придністров’я та Гагаузії. Також ми б отримали доступ до Ковбасної з її 20 тисячами тонн боєприпасів. Це було б дійсно корисним. Навіть з урахуванням того, що не всі вони, за строками придатності, можуть бути використані. Але та частина, яку можна використати, не буде зайвою в зоні бойових дій. Особливо зараз для нас, коли в нас дефіцит боєприпасів залишається.
З французького боку ж, я думаю, такі заяви могли бути пов’язані з тим, що Одеса — це портове місто. Загалом Одеська область — це не тільки морська, портова інфраструктура, а й річкова інфраструктура, це «зерновий коридор». Тобто французькі сили могли б бути там, щоб не було якихось непередбачуваних подій та рухів з боку РФ.
Макрон заявляв, що французькі війська будуть відправлені до України, хоча не обов’язково, щоб воювати з російськими військами, це можуть бути зовсім інші місії. Але це перший крок. Перший крок та перша заява, яку не робив жоден президент або прем’єр-міністр у світі. Навіть в США не робили таких заяв. Макрон в сучасному історичному контексті стає європейським революціонером. Тому що усі намагаються триматися далі від питання відправлення військ до України, а Макрон говорить про це першим. Це дуже нагадує ситуацію Другої світової війни під час формування коаліції союзників.
Тетяна Трощинська: Тільки тоді це робив Черчилль.
Олександр Коваленко: До речі, це також певне змагання з Великою Британією, історичні змагання.
Але при цьому треба розуміти, що зараз усі рішення в Європі, навіть на рівні такого запального парубка як Еммануель Макрон приймають з великим гальмуванням, у порівнянні з Другою світовою війною. Тому ці процеси матимуть повільний розвиток, але є факт того, що вони вже почалися.
Читайте також: Макрон хоче показати Росії, що країни Європи можуть різкіше реагувати на війну в Україні — експерт-міжнародник
Російський добровольчий корпус, легіон «Свобода Росії» та Сибірський батальйон продовжують свою діяльність у прикордонних регіонах Росії, яку вони почали 12 березня. Зокрема вони проводять операції в Бєлгородській та Курській областях. Бойові дії спричиняють паніку серед частини населення та негативно впливають на проведення президентських виборів у РФ.
Олександр Коваленко: Ми повинні раціонально оцінювати можливості російських добровольчих підрозділів. Ні про який похід на Москву навіть і мріяти не треба. РДК та легіон «Свобода Росії» виконують функціонал диверсійно-розвідувальних груп: вони знищують людський ресурс супротивника, механізований ресурс, склади з боєприпасами. Вони проводять розвідувальну діяльність.
Це потрібно для декількох моментів. По-перше, така активність на прикордонні відвертає увагу російського командування від інших напрямків фронту.
У першу чергу, це відвертає увагу ворожої групи військ «Захід», яка діє на Куп’янському напрямку, а також групи військ «Центр», яка діє на Лиманському напрямку.
Тобто ці сили частково перетягають до Бєлгородської, Курської, Брянської областей, тому що неможливо протидіяти російським добровольцям (вони діють групами чисельністю до роти) тими силами, які в росіян є на прикордонні.
По-друге, розглядаючи дії російських добровольців, повертаємось до питання розвідувальної діяльності. Річ у тім, що через деякий час ми повинні будемо замислюватись над питанням демілітаризації прикордонної смуги з боку Російської Федерації. Нам у будь-якому разі це буде потрібно, тому що в нас може закінчитись війна на етапі повернення кордонів 1991 року.
Але це не означає, що війна закінчиться взагалі, навіть її більш-менш гаряча фаза. Тому що з того боку кордону будуть летіти ракети, снаряди, будуть провокаційні обстріли наших прикордонних сіл. Так ми не зможемо відновити нормальне життя в прикордонні, й тому демілітаризація з боку російської сторони просто обов’язкова. І дії російських добровольців можна сприймати як перший крок до підготовки такої демілітаризації.
Читйте також: «Відро дьогтю у бочку меду». Про що свідчить рейд російських добровольців на території РФ
Олександр Коваленко: У другій половині 2024 року буде каталізація наступальних дій на Куп’янськ та Часів Яв.
Тетяна Трощинська: Тобто це може відбутися ближче до весняно-літнього періоду?
Олександр Коваленко: Це може відбуватися влітку. Все залежить від того, як буде проведено мобілізацію в Росії, як швидко вони сформують нові підрозділи для цього, як швидко вони їх укомплектують. Тобто це може бути навіть липень-серпень цього року.
Росіяни можуть бути в готовності, а можуть і не бути. Залежить це від їхнього мобілізаційного потенціалу. Бо у них під час часткової мобілізації 2022 року мобілізаційна система майже луснула, коли вони мобілізували по 100 тисяч на місяць. Вони не впоралися з таким об’ємом.
Тому в найкращому для нас випадку російська наступальна кампанія 2024 року на Куп’янськ і Часів Яр може розпочатися наприкінці вересня-початку жовтня. Саме тоді можуть розпочатися на ці два міста основні удари.
Окрім всього іншого, вони продовжуватимуть тиснути по трасі 0532, що йде від Мар’їнки на Вугледар. Для них дуже важлива ця траса, особливо Вугледар.
Також вони намагатимуться вирівняти лінію боєзіткнення в районі Запорізької області, тобто повернути під свій контроль ту територію, яку втратили влітку 2023-го.
Окрім цього, не треба забувати, що є Лиманський напрямок, є Білогорівка, тобто велика лінія боєзіткнення, де постійно відбуваються бойові дії, про які не так багато говорять, але які також впливають на загальну ситуацію в зоні бойових дій.
Тетяна Трощинська: Останнім часом, уже кілька місяців, росіяни дуже активно застосовують КАБи, керовані авіабомби. Що це таке і як вони змінили ситуацію?
Олександр Коваленко: Для росіян це основний елемент для прориву нашої лінії оборони та укріпрайонів. КАБи для них це така собі чарівна паличка, яка дозволяє їм наступати, розповсюджувати терор тощо.
У нас нема на сьогодні надійної протидії, яка б могла зупинити КАБи. Зупинити їх можуть три інгредієнти. Це засоби ППО великого радіуса дії, які б знищували носії КАБів. Це авіація, наприклад, F-16 з ракетними комплексами дальнього радіуса дії, які б також знищували носії КАБів. І це оперативно-тактичні ракетні комплекси, ракети ATACMS. Тому що саме ця ракета з бойовою частиною касетного типу є ідеальною проти аеродромів.
Читайте також: У Великописарівській громаді ворог КАБами розбив усі мости, тому люди евакуюються пішки — журналістка
Олександр Коваленко: У росіян буде дефіцит із паливом, паливно-мастильними матеріалами. Експорт в них вже обвалюється, він вже падає. А внутрішній споживач вже починає страждати. Ціни зростають. З’являється в деяких містах дефіцит на паливо.
Наступний крок — це дефіцит російських окупаційних військ. Отже, цей дефіцит буде впливати й на боєздатність підрозділів. Тому що середньостатистичний танк на добу потребує до тонни палива, до 100 кілограмів мастила. Таких танків у них приблизно до трьох тисяч зараз в зоні бойових дій. І це тільки танки, не кажучи про ББМ, автомобільний транспорт, самохідні артилерійські установки.
Отже, якась частина всієї цієї великої російської машини страждатиме від дефіциту паливно-мастильних матеріалів. І цей дефіцит зростатиме відповідно до тієї кількості нафтопереробних заводів, які зупинятимуть свою роботу.
12 березня бійці легіону «Свобода Росії», Російського добровольчого корпусу та «Сибірського батальйону» заявили про діяльність у прикордонних регіонах на території РФ. Зокрема, вони розповіли про захоплення села Тьоткіно в Курській області.
Також російські добровольці заявили, що змушені відкривати вогонь по військових позиціях, які розташовані в містах Бєлгород і Курськ, тому закликали місцеву владу евакуювати цивільних із Курської та Бєлгородської областей Росії.
15 березня жорсткі бої йшли по всій протяжності кордону Курської та Білгородської областей. У Курській області епіцентром є Тьоткіно, у Білгородській області головні події відбуваються у Козинці. Про це в етері Громадського радіо повідомив Олексій Барановський доброволець легіону «Свобода Росії».
Як зазначив Інститут вивчення війни, для захисту кордону з Україною від поодиноких вторгнень, побоюючись можливих провокацій у день псевдовиборів 17 березня, Росія використовує призовників. Аналітики зазначили, що це, ймовірно, пов’язано з небажанням Росії відводити війська від лінії фронту.
Однією з цілей своїх рейдів російські добровольці назвали неможливість проведення президентських виборів у прикордонних регіонах Росії, стверджував експерт Українського Інституту майбутнього Іван Ступак в етері Громадського радіо. Він зазначив, що російський Генштаб не може впоратись із загрозою з боку російських добровольців, тож, можливо, їм доведеться забрати частину людей з фронту, щоб ліквідувати цю загрозу.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі