facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

30 років нашою економікою «якось керували»: розмова про економічну стратегію з радником прем’єр-міністра

Що таке аналітичний майданчик реформ та навіщо він потрібен? Розпитуємо Кирила Криволапа, радника прем’єр-міністра, виконавчого директора Центру економічного відновлення.

30 років нашою економікою «якось керували»: розмова про економічну стратегію з радником прем’єр-міністра
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Гість — радник прем’єр-міністра, виконавчий директор Центру економічного відновлення (платформи для створення Національної економічної стратегії-2030) Кирило Криволап.

Кирило Криволап: В Україні працює робоча група із створення Національної економічної стратегії до 2030. Головою групи є прем’єр-міністр, туди входять саме урядовці.

Центр економічного відновлення було створено двома організаціями. Це центр Разумкова, організація «Easy Business» і 4 фізичні особи. Це я, Кирило Криволап, Андрій Длігач, Анатолій Амелін, Володимир Васюк. Це ті люди, які роками працюють над тим, щоб в Україні з’явився єдиний консенсусний документ про економічну візію, стратегію, щоб країна могла акумулювати зусилля, аби рухатись в конкретному напрямку для досягнення результатів.

Цей процес триває з березня 2020 року, коли було створено Центр економічного відновлення. Центр брав участь у напрацюванні карантинних заходів навесні, і саме ідея адаптивного карантину народилася саме на платформі центру і була донесена до уряду.

Зараз мова йде про побудову економічної стратегії, яка охоплює декілька аспектів діяльності держави. Зараз зібрано з експертного середовища такий консенсус, який охоплює велику кількість інтервенцій. Завдання — пріоритезуватися. У документі 388 сторінок з ідеями, аналітикою, цифрами і цілями.

Стратегія побудована на декількох блоках:

  • створення фундаменту для розвитку бізнесу (верховенство права, торгівля і т.д.);
  • створення ринку капіталу (міжнародні, внутрішні інвестиції, державні інвестиції);
  • інтервенція секторального характеру (промисловість, креативні індустрії, енергетика, транспорт, IT);
  • послуги і добробут людини (культура, медицина, освіта, розвиток людського капіталу).

30 років нашою економікою «якось керували». Ті реформи, які були зроблені ще на початку 90-років у Польщі, Туреччині, це все Україна проходить з великим запізненням і робить лише зараз. Насправді на цей уряд припадає інтенсивний період лібералізації ринку газу, електроенергії, це те, що було ще в 90-х за кордоном.

У нас доуправлялися, що маємо один з найнижчих ВВП в Європі. Ці реформи треба було робити ще 25 років тому. З нашим ВВП фізично неможливо мати гідну науку чи медицину. Треба збільшувати ВВП на душу населення, збільшувати базу оподаткування не за рахунок зростання податків, а за рахунок зростання економіки.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Поділитися

Може бути цікаво

Перукарня і психологи: як працює соціальний центр у Бородянці після окупації

Перукарня і психологи: як працює соціальний центр у Бородянці після окупації

З авокадо і без: як змінився збірник рецептів для шкіл від Клопотенка

З авокадо і без: як змінився збірник рецептів для шкіл від Клопотенка