За два тижні після нападу правоохоронці затримали інших підозрюваних в організації та скоєнні нападу. Ними виявились організатор нападу Сергій Торбін та виконавці Микита Грабчук, Володимир Васянович, В’ячеслав Вишневський та Віктор Горбунов.
Уже після смерті Гандзюк, 6 листопада 2018 року, у Верховній Раді України створили Тимчасову слідчу комісію. Вона мала розслідувати напад на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів. Саме на одному з засідань ТСК в січні 2019 року батько Катерини Віктор Гандзюк назвав імена можливих замовників.
На його думку, це колишній голова Херсонської облдержадміністрації, член партії «Блок Петра Порошенко» Андрій Гордєєв, його перший заступник Євген Рищук та голова Херсонської облради, партієць «Батьківщини» Владислав Мангер. Мотив замовників — громадська діяльність Катерини та її боротьба зі знищенням місцевих лісів.
6 червня 2019 року організатора та виконавців нападу на Гандзюк засудили від трьох до шести років в’язниці
Сьогодні у багатьох містах України та за кордоном анонсована акція «Рік без Каті». Учасники хочуть привернути увагу до пошуку та справедливого покарання замовників вбивства Катерини.
В нас на зв’язку один з організаторів акції «Рік без Каті» Сергій Стерненко, який розповів, які заходи заплановані на сьогодні.
Сергій Стерненко: О 19:00 в Києві на вулиці Банковій біля Офісу президента заплановано акцію-реквієм в пам’ять Катерини Гандзюк. Ми принесемо туди лампадки, і це буде мирний і абсолютно спокійний формат. Ми будемо згадувати Катерину і нагадувати нашому керівництву країни, насамперед президенту країни про те, що злочин проти Катерини Гандзюк досі не є розслідуваним.
Аналогічна акція відбудеться практично в усіх обласних центрах в той же час та в кількох містах світу. За загальними підрахунками в сукупності у різних містах на цю акцію вийде кілька тисяч людей.
Ми сподіваємося, що президент України Володимир Зеленський долучиться до нашої акції. Батько Катерини Гандзюк його публічно запрошував до цього. Якщо він зацікавлений в результатах розслідування, він повинен дати суспільству і правоохоронцям такий сигнал.
А гостем студії сьогодні є адвокат у справі вбивства Катерини Гандзюк Масі Найєм.
Дмитро Бєлобров: Насамперед хочу поставити запитання з приводу перебігу розслідування вбивства Катерини. Генеральний прокурор Руслан Рябошапка заявив, що є нова інформація в цій справі, яка буде оприлюднена згодом. Як ви ставитеся до цієї заяви?
Масі Найєм: В нас був негативний досвід Юрія Луценка, тому до таких заяв в нас, звісно, є певна недовіра. Тим паче вона зроблена була напередодні річниці. Чому не раніше? Але, з іншого боку, радує, що він не робить так, як Луценко, який анонсував підозри. Це як анонсувати обшуки. Людина ще встигає втекти або щось з цим зробити. Тому, на мою думку, це просто інформація, до якої ми можемо якось відноситися тільки тоді, коли вона реалізується. Бо цілий рік були різні інформації, проте досі немає відповіді.
Єлизавета Цареградська: Напередодні начальник головного слідчого управління СБУ Богдан Тиводар повідомив про те, що замовників було декілька. Крім того, встановлюють також причетність співробітників поліції до сприяння виїзду за кордон організатора нападу на херсонську активісту Олексія Левіна. Що ви скажете про роботу поліції та слідства?
Масі Найєм: Була заява про те, що будуть розслідування щодо тих правоохоронців, які саботували це розслідування. З іншого боку, чому тільки поліція, адже в січні 2019 року з’явилася інформація про те, що СБУ втратила Левіна з поля зору, але втратила ще в серпні 2018 року. Це означає те, що вони знали, що Левін зник, до серпня вони за ним слідкували, в серпні він зник, а в державний розшук його оголосили тільки в січні 2019 року. Хто знав, що він зник, чому не оголосили в розшук? Чому ніхто з цим ніяк не працював ще п’ять місяців? Це було зроблено, в тому числі, Службою безпеки України, тому що СБУ отримала всі матеріали справи через день, як Катя померла. Тому, на мою думку, це і поліція, і прокуратура, і СБУ – в кожному з цих правоохоронних органів є конкретні люди, з конкретними прізвищами, які саботували ці розслідування.
Дмитро Бєлобров: Президент Зеленський в своїх передвиборчих відео запитував Петра Порошенка: «Де посадки?», зокрема, і у справі Гандзюк. Влада змінилася, залишився міністр МВС Арсен Аваков. На вашу думку, чи може це спричинити те, що розслідування не просувається вперед?
Масі Найєм: Так. Арсен Аваков – один з перших людей, наряду з Петром Порошенком і Юрієм Луценком, які під час розслідування цієї справи поводили себе, м’яко кажучи, дуже дивно.
Наприклад, після того, як на Катю напали, жодного слова не було сказано. Єдине, що він тоді сказав, це те, що нібито знайшовся один з підозрюваних – Новіков, який пізніше виявився фейковим підозрюваним. Окрім того, навіть у день смерті Каті він не сказав жодного слова. Це ж не міністр інфраструктури, не міністр здоров’я, не міністр транспорту, це міністр внутрішніх справ. Він першим мав сказати: «Вибачте, я йду у відставку», або «Я звільняю тих, хто працює у Херсоні», або «Я розслідую все, що там сталося» — хоч щось.
Єлизавета Цареградська: Я згадую, як це все починалося та як тривало розслідування. Минув рік – можна зробити якийсь висновок. З того, що я чую від вас, ніякого позитивного або бодай втішного висновку про роботу системи я зробити не можу. Ви можете виокремити якісь елементи, які зрушилися зрештою? Добре, спільнота натисла, спромоглася відкинути фейкового обвинуваченого, чогось вимагати, тобто важіль впливу якийсь існує. Чи є ще якась функція, як можна впливати і домагатися справедливості?
Масі Найєм: Навіть заява генерального прокурора Рябошапки напередодні акції говорить тільки про одне: без тиску нічого в цій державі не відбувається. Тому що цій заяві передувала акція, яку ми анонсували тиждень тому. Ніхто нікого не тягнув за язик, вони це могли сказати і самі, як тільки з’явилася інформація, але сказали, як тільки ми акцію анонсували. Тому я роблю висновки: тільки суспільний резонанс, тільки тоді, коли люди не мовчать, все можливо.
Як це змінити? Змінити можна в тому випадку, коли зараз і одразу приймуть зміни до законодавства, при якому кожний слідчий, кожний прокурор конкретно відповідатиме за якість розслідування. І ці речі мають бути дуже публічними. Наприклад, побили хлопчика десь у Херсонській області, слідчий взявся за справу, але не допросив свідків. Все – йому має бути термін. Як мінімум, півроку він має сидіти в СІЗО. І тільки тоді, коли буде відповідальність у слідчих і прокурорів, щось може змінитися. Тому що ці слідчі, ці прокурори будуть знати: від якості їх розслідування залежить їхнє подальше життя. Не зарплати, не посади, а саме життя.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.