Електронний перепис населення не можна буде сприймати як достовірні статистичні дані — наукова співробітниця Інституту демографії

Лідія Ткаченко: У такому форматі з використанням даних мобільних операторів і соціологічних опитувань це взагалі не буде перепис, це буде незрозуміло що. Це не будуть статистичні дані. Якщо йдеться про дані мобільних операторів і соціологічні опитування, то тут нічого немає ні від електронного, ні від перепису. Це просто якась забавка.

Богдан Хворостяний: Наскільки актуально зараз проводити перепис населення?

Лідія Ткаченко: Перший і останній раз у нас проводився перепис у 2001 році, але існують міжнародні рекомендації, яким слідують практично всі країни у світі, що треба проводити перепис раз на 10 років.

Для того, щоб держава могла виконувати свої функції, вона повинна не просто знати скільки людей, а знати потреби цих людей і можливості цих людей.

Мета перепису — отримати інформацію, яка має стати основою для розроблення всіх управлінських рішень.

Такі дані будуть не валідні, це будуть просто дані, які будуть достатньо сумнівними. Перепис населення передбачає ідентифікацію людини, це не може бути анонімне опитування, кількість сім карт чи ще щось.

Богдан Хворостяний: Які дані збирає перепис?

Лідія Ткаченко: Зазвичай є кілька блоків. Є демографічна інформація, дані про рівень освіти, комп’ютерної грамотності, зайнятість і безробіття, джерела засобів існування, блок запитань стосовно міграцій. Також є великий блок запитань стосовно житла. Перепис проводиться раз на 10 років, це дуже дорого, але він має бути дуже детальний і ретельний. Потрібно знайти все те, що зазвичай залишається поза увагою.

Єлизавета Цареградська: Чи можна оцінити вартість перепису?

Лідія Ткаченко: Я не можу сказати, у бюджеті була закладена сума 3, 4 мільярди на проведення перепису. Ця сума не була повною, також певні кошти займе обробка даних. Це дуже велика організаційна робота.