Анастасія Горпінченко: Як ви оцінюєте ситуацію із забезпеченням та заповненістю лікарень?
Ірина Кошкіна: Ми не маємо змоги оцінювати ситуацію загально. До нас звертаються пацієнти, які з певних причин не можуть отримати доступу до кисню. Зараз ми констатуємо різке збільшення кількості таких пацієнтів у західних регіонах. В Івано-Франківській області наразі маємо сплеск захворюваності, але також говоримо і про інші області цього регіону, звідки люди звертаються до нас за кисневими концентраторами та іншою респіраторною підтримкою.
Частина з цих людей не може отримати доступу до кисню, бо їх від коронавірусу вилікували і виписали з лікарень, але вони все одно лишились киснезалежними. Деякі пацієнти банально не можуть потрапити до лікарень. Зараз такі звернення з’явилися уперше з кінця листопада.
Анастасія Горпінченко: Скільки концентраторів має фонд «Свої»? Вам їх вистачає, чи скільки було б потрібно?
Ірина Кошкіна: Загалом у нас є понад 600 концентраторів. Вільних — 2. Десь близько 70 апаратів перебувають з паліативними пацієнтами. Тобто можемо говорити про те, що 550 апаратів зараз допомагають постковідним пацієнтам.
Анастасія Горпінченко: Де ще зберігається тривожна ситуація, крім Івано-Франківської області?
Ірина Кошкіна: У регіонах багато залежить від менеджменту: починаючи від Департаментів охорони здоров’я до менеджментів лікарень. Якщо менеджмент бачить зростання захворювання, то намагається іноді справедливо і чесно виписати пацієнтів, яким не критично бути вдома. Тому є така тенденція: ми бачимо кількість звернень, коли починають звільняти місця у лікарнях заздалегідь. А іноді це відбувається раптово, коли в один момент менеджмент бачить, що людей немає куди класти, і тоді пацієнтів виписують незалежно від стану. Тут складно спрогнозувати.
Анастасія Горпінченко: У яких областях найбільше прогалин щодо забезпечення лікарень кисневими концентраторами?
Ірина Кошкіна: Більше ніж пів року ми криком кричимо, що кисневі концентратори не є лікарняним обладнанням. Лікарні мають бути забезпечені централізованими кисневими станціями і централізованою розводкою кисню.
Кисневий концентратор — це 600-700 кВт на годину. Лікарні мають розраховану потужність підведених електромереж і якщо раптом збільшити навантаження, наприклад, на 100% заповнити усі ліжка і біля кожного поставити концентратор, то як наслідок електромережа не витримає.
Також є такий момент: оскільки концентратор всмоктує повітря, то його фільтри накопичують усе те, що літає навколо пацієнта — пчихи, кашлі — тому критично важливо після кожного пацієнта змінювати фільтри. Ми проаналізували держзакупівлі, і навіть там, де провели процедури закупівлі концентраторів, запасні фільтри не фігурували. Тобто фільтри не замінюють, змінюють лише одноразові канюлі і маски.
Повну програму слухайте в аудіофайлі.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS