Чи можна було зробити щось інакше? Запитали в Павла Ковтонюка, ексзаступника Міністерки охорони здоров’я (2016-2019).
Дмитро Бєлобров: Ви написали, що не в захваті від старту другого етапу медреформи? Чому?
Павло Ковтонюк: Я радий, що він в принципі розпочався, але мені не подобаються дві речі.
Перше — в принципі, підготовка була дуже змазана. Восени вона була зупинена і міністерство почало займатись чим завгодно, крім підготовки до реформи. Навіть не було призначено заступника міністра.
Друге — реакція людей у владі, які мали б мобілізувати медиків і пацієнтів, готувати і заспокоювати. Ці люди, включно з міністерством охорони здоров’я тільки помножують ту паніку, яка виникає.
Анастасія Горпінченко: Другий етап медреформи неминуче призведе до скорочення кількості лікарень і до звільнення частини медиків?
Павло Ковтонюк: Він призведе не стільки до скорочення лікарень, хоча вони звісно будуть.
Але таких випадків буде дуже мало — приклад, дільничні лікарні в Україні. Це побудовані ще до 2 Світової війни заклади, які значаться як лікарні, у сільській місцевості, які фінансувались як лікарні. Вони будуть скорочені, але це потрібно було зробити ще 50 років тому, насправді. Більшість же лікарень повинні об’єднувати. Ендокринологічний диспансер, наприклад, до обласної лікарні, шкірвендиспансер — до дерматологічного відділення.
Повну версію розмови слухайте у доданому аудіофайлі