На окупованих територіях буде більше випадків зараження, оскільки запобіжні заходи запровадили пізно — Каплін

Говорили з Євгеном Капліним, керівником гуманітарної місії «Проліска» та з Юлією Тищенко, співзасновницею Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію».

Читайте також: На Великдень більшість людей у прифронтовій зоні були вдома — Євген Каплін

Єлизавета Цареградська: Як люди святкували Великдень у прифронтовій зоні? Чи ходили до церков?

Євген Каплін: Основна маса людей на Великдень сиділа вдома. Кілька тижнів ми у прифронтовій зоні їздили і через гучномовець крутили запис до людей із закликом сидіти вдома.

Євген Савватєєв: Як відбувається забезпечення засобами захисту?В яких точках найбільші проблеми?

Євген Каплін: Проблеми є і були із забезпеченням місцевих жителів та медиків. Два тижні тому ми з агенством ООН у справах біженців ухвалили рішення про підтримку місцевих ініціатив, які готові шити маски. За цей час ми підтримали 15 таких ініціатив і було пошито більш як 8 тисяч масок.

Також ми об’їхали усі 10 лікарень, які розташовані у прифронтовій зоні. Ми робимо закупку засобів захисту для медиків на найближчі декілька тижнів.

Єлизавета Цареградська: Яка ситуація з тестуванням?

Євген Каплін: На даний час у двох областях, Донецькій і Луганській, 40 офіційно підтверджених випадків. Ближче до межі розмежування був 1 випадок, коли чоловіку стало погано, його забрали помістили в інфекційне відділення. На даний час у лікарнях є експрес-тести, ще 2 тижні тому їх не було. Проводиться тестування.

Євген Савватєєв: Що відбувається на окупованих територіях?

Євген Каплін: Інформації дійсно мало. Головна помилка полягала у тому, що запобіжні заходи оголосили пізно. Коли на підконтрольній Україні території вже був карантин, там були вечірки, все працювало, працювали навчальні заклади. Як на мене, запізно запровадили карантин, тому випадків захворювання значно більше.

Євген Савватєєв: Як можна допомогти непідконтрольним територіям та людям, які живуть там?

Юлія Тищенко: Це досить складне питання. Гуманітарне реагування, певна допомога, можлива з боку міжнародних організацій. Зараз у світі конкуренція за ресурси — костюми для лікарів, маски, ліки, тому міжнародним організаціям так само непросто знайти ці речі.

Складно реагувати з огляду на те, що на наших територіях також складна ситуація, медична інфраструктура теж не досконала.

Потрібна, безперечно, інформаційна допомога стосовно того, як себе поводити, серйозності карантину. Доволі тривалий час люди не вірили у серйозність того, що відбувається. Пройшла Пасха і були заклики з боку церков, релігійних організацій, як себе поводити. Сьогодні ми бачимо, що не вжили достатніх карантинних заходів — люди ходили на службу так, наче нічого не відбулося, хоча в Росії були дуже жорсткі заходи стосовно доступу до церков.

Читайте також: «Крізь непередбачувані випробування й обмеження»: в Україні святкують Великдень

Напередодні директор департаменту комунікації Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко заявив, якщо в цьому році на Великдень до храмів піде хоча б десята частина вірян, є ризик спалаху коронавірусу в Україні.

Станом на ранок 19 квітня в Україні підтвердили 5449 випадків коронавірусної хвороби. Загалом в Україні від ускладнень, викликаних COVID-19, помер 141 пацієнт. Водночас 347 людей одужали.

Перші у світі випадки захворювання на пневмонію, викликану новим коронавірусом СOVID-19, почали фіксувати у Китаї із грудня 2019 року.

11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнала спалах нового коронавірусу СOVID-19 пандемією.

Коронавірус — рід вірусів, що об’єднує РНК-вмісні плеоморфні віруси середньої величини. Діаметр різних вірусів становить приблизно 80-220 нм. Віруси розмножуються у цитоплазмі інфікованих клітин. В основному, коронавірусами заведено вважати віруси інфекційного бронхіту птахів та інших тварин, але, як відомо, лише сім (включно із новим СOVID-19) заражають людей.

Підписуйтесь на Telegram-канал Громадського радіо