Мартін Брест був мобілізований у шостій хвилі в 2015 році та брав участь у російсько-українській війні до 2016 року включно. Служив у ЗСУ, 72 ОМБр.
Під час служби в зоні АТО постійно публікував дописи у Facebook.
Після демобілізації, Олег Болдирєв працював ведучим в «Армія FM» на Центральній Телерадіостудії Міністерства Оборони України та почав роботу над першою книгою. Цього разу він прийшов до нашої студії вже із третьою книгою з циклу «Пехота».
Про що книга, і чому видавництво, в якому вона видана, пише, що читачі будуть здивовані тими сторонами конфлікту, про які пише Мартін, ми поговорили із самим автором.
Мартін Брест: Зараз понад 60 людей-ветеранів пишуть, це з військових дембелів, і до них приєдналися приблизно 40 волонтерів. Так, ми маємо десь приблизно 100 людей військових проукраїнського пулу письменників. А я просто один з них. І попит на таку літературу є великий.
Дмитро Бєлобров: Це вже ваша третя книга. Про що вона?
Мартін Брест: Менше матів, більше диму.
Анастасія Горпінченко: На сайті видавництва пишуть, що «ця книга, де ви побачите обидві сторони цієї війни. Ви будете здивовані». Про які саме дві сторони йдеться?
Мартін Брест: Книга частково автобіографічна, але не повністю, тому що є ще події і люди, які беруть участь в цих подіях. Які мешкали і мешкають на Донбасі з тієї сторони. Є ті солдати, чи бойовики, які воюють на боці окупаційних військ. І в моїй книзі є персонажі – це абсолютно реальні люди, з такими ж іменами, прізвищами, позивними. Я звів в одну історію три сторони сюжету. Всі люди жили і взаємодіяли один з одним, тільки в різний час і в різних місцях. Я звів їх в одне місце. Але кожна подія відображає те, що відбувалося.
Анастасія Горпінченко: Цю книгу можна назвати більше документальною чи все ж художньою?
Мартін Брест: Художня абсолютно. Коли ми говоримо слова «художня» чи «документальна», ми маємо ці слова, насправді, забути і сказати слово – мемуаристика. Мемуари – це художній виклад того, що було. Це – мемуари, і документалістикою це не можна назвати, бо це однобокий погляд. От мій погляд на ті події – абсолютно однобокий, він жовто-блакитний.
Анастасія Горпінченко: Чи плануєте ви і далі продовжувати писати?
Мартін Брест: Так, я думаю, що і далі я продовжуватиму писати, мені подобається сам процес написання, він такий довгий, неначе довготривалий секс. І пишеться мені легко, не тому що я геніальний, а тому що мені подобається писати. Я звик писати. На війні я почав писати у Фейсбуці. Тому що в моменти, коли нічого не відбувається, можна з’їжджати з глузду, можна сумувати за домом, можна бухати, можна писати. Я вирішив писати. І мені сподобалося, така самореалізація. Мені подобається процес писання, мені подобається процес створення світу.
Дмитро Бєлобров: Де можна придбати вашу книгу у Києві і на Донбасі?
Мартін Брест: Її можна придбати в онлайн магазинці видавництва ДІПА. З магазинами складніше, але є в «Букві».
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.