Пандемія пришвидшила диджиталізацію, але й онлайн-шахрайство — юристка 

Говорили з Уляною Шадською, юристкою, експерткою Центру з прав людини у сфері медіаправа про захист персональних даних. Як захищають персональні дані в Україні?

Євген Савватєєв: Під час пандемії COVID-19 були непоодинокі випадки, коли медіа публікували адреси людей, які хворіли на коронавірус. Це було порушенням закону про захист персональних даних?

Уляна Шадська: Відповідно до законодавства, дані про здоров’я є особливою категорією даних, вони охороняються законом за спеціальними стандартами. Тому так, це було порушенням законодавства.

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

Євген Савватєєв: Чи була реакція від цих людей щодо порушення їхніх прав, суди щодо цього?

Уляна Шадська: На той момент була досить напружена ситуація. Люди не розуміли, що відбувається. Ми маємо також врахувати, що у нас досить низька обізнаність населення у сфері інформаційного законодавства. Не всі розуміли, що так не можна робити, а це є порушенням їхніх прав. Тому наврядчи було багато звернень. Людям було не до того. Тоді в суспільстві існувала думка, що знати прізвища людей набагато важливіше, ніж захищати їхні дані.

Євген Савватєєв: Під час пандемії збільшився час, який люди проводять біля моніторів. Збільшується в тому числі кількість онлайн-шахрайств. Як себе убезпечити від такого?

Уляна Шадська: Пандемія COVID-19 пришвидшила диджиталізацію, але й онлайн-шахрайство. Поряд з комфортом з’явилися ризики кіберзлочинності. Найбільш популярними є шахрайство. Минулого року до поліції надійшло понад 30 тисяч звернень щодо онлайн-шахрайства. Це досить велика цифра з урахуванням того, що багато хто не звертається до поліції. Найбільш розповсюдженими схемами аферистів є продаж товарів, яких не існує, телефонні шахрайства. Насправді чим більше у нас зростає диджиталізація, кількість послуг, тим більше злочинів.

Найчастіші схеми – це продаж товарів, яких не існує, на різноманітних платформах чи соціальних мережах. Головною умовою шахраїв є передплата. Просять невеликий аванс, люди сплачують передплату, але потім не отримують товару. Якщо ми подивимось на статистику Національної поліції, то також частими є випадки продажу несправжніх туристичних путівок, де просили повну передплату та всі персональні дані. Все залежить від випадку і того, як відбувалась комунікація з шахраями. Від цього залежить, чи є в людини докази того, що вона сплатила ці кошти й не отримала відповідний товар чи послугу.

Євген Савватєєв: Наскільки законодавство про захист персональних даних готове до диджиталізації? Як себе убезпечити за допомогою закону?

Уляна Шадська: Потрібно розуміти, які можуть бути ризики. Якщо ми говоримо про покупку товарів, яких не існує, то варто не робити передплату з тих ресурсів, яких ви не знаєте. Якщо це телефонне шахрайство, то досить часто приходять SMS, що людина виграла якийсь приз. Або кажуть, що заблокована картка, просять зателефонувати за цим номером телефону. Людина представляється банківським співробітником і просить дані картки. Ніколи й нікому не видавайте дані своєї банківської картки!

Онлайн-шопінг варто робити тільки з перевірених ресурсів. Якщо ви ведете комунікацію з продавцем на якійсь платформі, то не переходьте на інші месенджери, Комунікуйте з продавцем лише на тій платформі, щоб можна було залишити якісь докази цієї комунікації. Варто звертати увагу на сайти, які приймають платежі, не переходити за сумнівними посиланнями.

Що стосується законодавства, то з цим складніше. В Україні закон про захист персональних даних прийнятий у 2011 році. На той момент ще не були настільки популярними інтернет-технології. Станом на сьогодні ми зіштовхнулись з ситуацією, коли в Україні практично відсутні законодавчі стандарти регуляції захисту даних в мережі: електронної комерції, диджиталізації приватних або державних послуг. У закон про захист персональних даних варто було б внести зміни. І не тільки туди. Потрібна комплексна реформа насправді, щоб відповідати європейським стандартам.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS