За даними так званого пробного електронного перепису населення, на підконтрольній українській владі території проживає 37 мільйонів 289 тисяч людей, серед яких — 20 мільйонів жінок і 17,2 мільйона чоловіків.
Про це під час прес-конференції повідомив міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет.
За словами міністра, дані проведеного пробного перепису не включають громадян України, які проживають за кордоном, а також тих, хто перебуває в окупованому Криму і на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей.
Про те, як рахували українців та наскільки близькими до реальності є ці цифри, розбиратимемося з піар-директором компанії Lifecell, яка допомагала рахувати українців, Денисом Казваном і провідною науковою співробітницею Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідією Ткаченко.
Денис Казван: Участь у цьому експериментальному електронному переписі взяли всі мобільні оператори.
Ми раді, що це було реалізовано в такий короткий термін – це дуже швидко. На наш погляд, цей досвід є дуже позитивним. Співпраця з урядом була досить плідною. З нашого відділу, який ми називаємо для себе «відділ інтелектуальної обробки даних», було закріплено декілька менеджерів, які постійно співпрацювали з урядом. Згідно з вимогами, які він висував, ми давали йому дані.
Ми надавали всі дані анонімні, не персоніфіковані. У першу чергу, це дані, які торкалися активних сім-карток, які впродовж певного часу регулярно здійснювали якісь операції, що дає можливість говорити, що це активні абоненти, які проживають на певних територіях. Тобто Україна була розбита на певну кількість територій за кодами, і от по цій розбивці ми надавали дані. Тобто ми фактично могли тільки надати дані, що дана сім-карта є активною і прив’язаною до певної території.
Також ми надавали дані, які дозволяли чітко побачити, які сім-карти є постійно активними в Україні, а які є тимчасовими тут, тому що вони виїжджають закордон.
Авжеж, соціологи не вважають це повноцінним переписом, тому що це, швидше, визначення кількості населення з певною розбивкою по вікових групах і по гендеру. Але ці дані отримані вже не від мобільних операторів, тому що 90% мобільних абонентів є анонімними, тобто мобільні оператори не знають, хто стоїть за цими сім-картами.
Лідія Ткаченко: Не можна говорити, що така оцінка даних може замінити повноцінний перепис. Ці всі методики, про які розповідав пан Дубілет, можна використовувати, і Держстат їх постійно і використовує. В нас же Держстат щомісяця повідомляє, наскільки змінилася кількість населення, вони ті цифри теж беруть значною мірою з реєстрів. І те, що оцінка вийшла дуже близькою до даних Держстату, як раз це і доводить. Але це не говорить про те, що цим можна обмежитися.
Має бути переписний лист – анкета – з узгодженими запитаннями, і з цією анкетою люди з планшетами ходять по домівках. Є така річ, як переписний лист, який можна заповнити через інтернет від себе, але для цього треба мати електронний підпис, що мають далеко не всі. Тому переважна більшість населення повинна бути охоплена такими от переписувачами, які будуть приходити і ставити конкретні запитання.
Якщо проводити перепис, то це треба робити чи в цьому, чи в наступному році. Якщо відкладати далі, то його взагалі не проведуть. Багато країн роблять перепис у цьому році. А в нас не в тому стані реєстри, щоб можна було обмежитися їхніми показниками.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.