Ситуація зі ставленням до іноземців в Україні покращується — правозахисник Борис Захаров

Найгірше в Україні ставляться до африканців та ромів.

Найменший рівень ксенофобії до україномовних українців та російськомовних українців. На третьому місці білоруси.

Чому в українців саме таке ставлення, ми запитали в експертів: це правозахисник Борис Захаров та соціолог Володимир Паніотто.

Борис Захаров: Такі дослідження складно коментувати, тому що ті, хто відповідають, не завжди розуміють, що вони відповідають чи не зовсім коректно розуміють запитання. Плюс ця шкала, за якою проводиться дослідження, дозволяє давати кілька відповідей. Наприклад: 1 – чи допускаєте ви, щоб представник цього етносу став членом сім’ї; 2 – близьким другом; 3 – сусідом; 4 – колегою по роботі; 5 – громадянином країни; 6 – присутнім в країні в якості туриста; 7 – не пускав би в Україну. І людина може відповісти кількома варіантами.

От, наприклад, ставлення до євреїв в Україні дуже толерантне, зокрема, на питання «Чи хотіли ви, щоб єврей був членом вашої родини» люди відповідають «так», проте з думкою, що це можливість виїхати за кордон. Тому можуть назвати цифру один, але дружити – ні.

Дмитро Бєлобров: Що можна сказати про ставлення до релігійної приналежності?

Борис Захаров: Антисемітизм в Україні один з найнижчих в Європі. Але тут треба зважати на те, що в нас антисемітизм здебільшого на етнічному ґрунті.

Дмитро Бєлобров: З нами на зв’язку очільник Київського інституту соціології Володимир Паніотто. Прокоментуйте, будь ласка, ваше дослідження. Що змінилося, на ваш погляд? Щодо африканців, зокрема – ви писали в листах для опитування, що це раса чи етнос?

Володимир Паніотто: В нас з цього приводу була дискусія, адже довгий час там було написано «негри», тому ми дискутували, чи можемо ми перейти на щось коректніше. В решті решт ми перейшли на «африканців», і це трохи підвищило показники, тому що коли ми писали «негри», ситуація була трохи гіршою. Але ми пішли на те, щоб втратити певною мірою динаміку, але використовувати більш коректні терміни.

Дмитро Бєлобров: До кого зменшився рівень ксенофобії, а до кого збільшився?

Володимир Паніотто: Переважно він після 2014 збільшився до росіян. До всіх інших він не дуже сильно змінювався. Суттєві зміни відбувалися від 1994 року до 2000-го. А потім ситуація була більш менш стабільна.

Дмитро Бєлобров: Пане Борисе, чому вийшла така ситуація з ромами і африканцями?

Борис Захаров: Щодо африканців, то це печерний расизм, просто що людина іншої раси. Щодо ромів ситуація інша, здебільшого, це упередження в суспільстві, які мають дуже глибокі коріння, і з цим потрібно боротися стратегічно і поступово.

Але разом з тим ситуація зі ставленням до іноземців покращується.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.