22 червня президент Зеленський вніс на розгляд парламенту законопроєкт N3711 про судову реформу. Президентський проєкт передбачає внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування.
Аналізуємо з Михайлом Жернаковим, головою правління Фундації DEJURE.
Євген Саватєєв: Ви пишете, що цей законопроєкт — імітація. Чому?
Михайло Жернаков: Цей законопроєкт називають судовою реформою, але це що завгодно, але не реформа. Що мало би бути в цьому законопроєкті, без чого судова реформа неможлива? Це кадрове оновлення судової влади. Президент вніс законопроєкт, який так само як і попередні приречені на провал — там немає жодного оновлення вищої ради суддів.
Вища рада правосуддя — це конституційний орган, який відповідає за призначення суддів, за звільнення суддів, за дисциплінарні провадження стосовно суддів. Вища рада правосуддя ж і відповідальна за провал попереднього єтапу судової реформи. Коли мала бути перезавантажена вища кваліфікаційна комісія суддів і створена етична комісія для очищення Вищої ради правосуддя, вони це саботували.
Анастасія Горпінченко: Які моменти мають змінити парламентарі для того, аби судова реформа не була приречена на провал?
Михайло Жернаков: Потрібно передбачити дієвий механізм очищення Вищої ради правосуддя, передбачити, що Вища кваліфікаційна комісія суддів має автономію і там забезпечена участь міжнародних незалежних експертів.
Євген Савватєєв: Окрім перезавантаження є проблема нестачі кадрів — не вистачає 2000 суддів у судовій системі. Як вирішити цю проблему?
Михайло Жернаков: Потрібна дієва Вища кваліфікаційна комісія суддів і Вища рада правосуддя. Це не головна проблема — головне це доброчесність суддівського корпусу. Українцям не буде краще від того, що буде 9 тисяч суддів, які будуть ухвалювати рішення на користь президента, олігарха, а не звичайного громадянина.
Євген Савватєєв: Чим українська судова система відрізняється від радянської і що в ній залишилось?
Михайло Жернаков: Дуже багато схожого, тому що Україна ніколи не будувала власну судову систему з нуля. Дуже багато суддів продовжують працювати в українській судовій системі ще за радянського союзу, коли про жодну самостійність судової влади не йшлось.
Змінити це можна тільки шляхом заміни одних суддів на інших шляхом того, що відповідальні за судовий корпус органи будуть також новим. На жаль, ми не бачимо цього в законопроєкті.
Однією з перших вимог Революції Гідності була справедливість, президент Порошенко робив і не зробив судову реформу — від чого сам зараз потерпає, називаючи суд залежним.
Євген Савватєєв: Громадяни України — одні з найактивніших позивачів до Європейського суду з прав людини. Про що це свідчить?
Михайло Жернаков: Європейський суд судить не людей і організації, а державу за виконання чи невиконання європейської конвенції з прав людини, яка гарантує всім громадянам країн-членів Ради Європи певні права. Це говорить про те, що на думку громадян України не все так добре з забезпеченням прав людини в Україні, особливо це стосується забезпечення права на справедливий суд.
Законопроєкт №3711 від Президента Зеленського – чергова імітація судової реформи
Повну розмову слухайте в аудіофайлі
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у нагоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського Радіо:
? якщо у вас Android
? якщо у вас iOS