Законопроєкт «Про народовладдя» – що до чого розбирались з Русланом Стефанчуком, віцеспікером Верховної Ради та Андрієм Магерою, ексзаступником голови Центральної виборчої комісії.
Руслан Стефанчук: Коли президент Зеленський приходив до влади, він чітко визначив у своїй програмі про те, що однією з основних засад, з якою він буде йти, є розширення положень, пов’язаних з народовладдям. В Україні 5 статтею Конституції передбачено, що вся повнота влади належить народу Україну, а 38 статтею передбачено, що є можливості долучитись до управління державою через референдум. В реальності ми мали зовсім іншу картину — у 2018 році КСУ визнав неконституційним попередній закон про всеукраїнський референдум. Станом на зараз у нас немає правового механізму для реалізації цих фундаментальних конституційних положень. Президент України виступив з ініціативою і була створена робоча група, яка працювала майже рік. Результатом стала підготовка даного законопроєкту про народовладдя через всеукраїнський референдум.
Відмінність законопроєкту, який поданий президентом України в тому, що це зобов’язуючий референдум, його рішення є обов’язковими для президента. Референдум дорога річ і ми не можемо бавитися, щоб дізнатися думку населення і нічого не зробити. Він проходить в три етапи — збори громадян, які формують ініціативну групу, збір 3 мільйонів підписів і видання президентом Указу про проголошення всеукраїнського референдуму. Це є обов’язкова норма. Якщо ця процедура буде пройдена, видати цей указ — обов’язок президента.
Даний законопроєкт жодним чином не пов’язаний ні з федералізацією, ні з відданням якихось територій України іншим державам.
Андрій Магера: Цей законопроєкт кращий, ніж той, який діяв за часів Януковича. У проєкті нема таких одіозних норм, як прийняття Конституції на референдумі і тому подібне. Натомість є деякі речі, які я б не радив залишати в цього законі, принаймні розділити на два законодавчі акти. Наприклад, Конституція говорить в статі 73, що включно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України. Здавалося б, перенесли в закон конституційну норму, але вникає питання — наскільки доцільно було включення до складу одного законодавчого акту цього положення, чи не варто було прийняти окремий закон про розв’язання питання про зміну території України шляхом референдуму? Якби була мова про збільшення території України, то Україна мало б чим відрізнялась від держави агресора, Російської Федерації. У сучасному світі до таких речей ставляться досить погано. Зараз немає нагальної потреби ухвалювати закон і регулювати саме це питання. Краще було б ухвалювати закон про всеукраїнський референдум без питання реалізації статті 73 Конституції України.
Повну версію слухайте в аудіофайлі.