У Шабуніна багато ворогів і складно припустити, хто стоїть за підпалом — Печончик

Анастасія Горпінченко: Наскільки нині тривожна ситуація у порівнянні з іншими роками?

Тетяна Печончик: Ми спостерігаємо активізацію нападів після того, як люди вийшли з карантину. Навіть під час карантину ми фіксували, що відбувалися підпали автівок, напади, погрози. У першій половині 2020 року наша організація зафіксувала 48 випадків нападів і переслідувань, у минулому році таких випадків було щонайменше 83. Антикорупційні активісти є однією із груп, на яких вчиняється найбільше таких нападів, які піддаються різним видам атак. Також змушені констатувати, що всі ці напади надзвичайно погано розслідуються.

Євген Савватєєв: Чи бачите ви точку, коли все це почалося?

Тетяна Печончик: Напади на активістів відбувалися і раніше, наша організація слідкує за цією ситуацією після Євромайдану, вже 7-й рік. Вони відбувались і до Євромайдану — за часів Януковича, Кучми, Ющенка. Просто їх було менше, бо було менше активних людей, меншим був їхній вплив. Всі ці напади також показують реальне зростання впливовості громадянського суспільства, громадських активістів. Відповідно, для того щоб їм протидіяти різні представники влади і бізнесу організовують отакі от напади. Якщо говорити про часи після Євромайдану, коли ми слідкуємо більш-менш ретельно, то ми спостерігали велику хвилю нападів у 2017-2018 році.

Після цього кількість трошки пішла на спад, але не критично. Це сталось тому, що про це почали дуже багато говорити у суспільстві, медіа, особливо після розправи над Катериною Гандзюк. Зараз нападники двічі думають перед тим, як вчиняти таку атаку. Як ми бачимо у випадку з Віталієм Шабуніним і підпалом його будинку, навіть це не панацея. Україна досі залишається небезпечною країною для громадських активістів.

Євген Савватєєв: Як би ви оцінили реакцію влади на те, що сталося з будинком Віталія Шабуніна?

Тетяна Печончик: Учора ми зробили заяву, яку підписали понад 40 організацій громадянського суспільства. У цій заяві у нас було декілька вимог — ми вимагали від правоохоронних органів розслідувати напад на будинок Віталія і надати йому охорону. Ми вимагали від президента і Верховної Ради відставки міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Вважаємо, що він несе персональну відповідальність за саботування реформи поліції, а саме це причина нерозслідування нападів на активістів.

Хотілося б, щоби було розслідування і певна політична відповідальність очільника відомства, яке відповідає за багаторічне нерозслідування нападів на громадських активістів.

Анастасія Горпінченко: Така ситуація з затягуванням розслідування — загальна тенденція у відомих справах, як напад на Стерненко, чи в регіонах прослідковується така сама тенденція?

Тетяна Печончик: Публічна увага є одним із чинників, які штовхають розслідування, які точно змушують правоохоронні органи хоча би щось робити. Без компанії «Хто замовив Катю Гандзюк?» не було би встановлено винних. Микола Новіков, який був «призначений» поліцією на роль цапа-відбувайла, досі сидів би. Тому дуже важливим чинником є суспільна увага до ходу розслідування.

Після початку війни в Україні зросла взагалі кількість нелегальної зброї на руках у людей, відповідно знайти виконавця зі зброєю стало простіше. Плюс зросла загальна толерантність до насильства — коли люди постійно отримують інформацію про нові смерті, це перестає лякати і шокувати. Я не схильна виводити якусь конспірологічну теорію. що це якийсь хитрий план, що хтось спеціально дестабілізує ситуацію, тому що в багатьох випадках нападів вони ніяк не пов’язані між собою.

Я пов’язую таку кількість нападів на активістів з тим, що самі люди стали активніші і впливовіші. Це також пов’язано з реформами. Після децентралізації дуже багато коштів пішли на місця, в об’єднані територіальні громади. Люди почали відчувати відповідальність — кошти приходять прямо у їхню громаду, відповідно починають включатися, слідкувати за цим більше, об’єднуються проти вирубок якихось скверів. Відповідно, вони зустрічають протидію тих людей, які десятиліттями звикли сидіти на корупційних потоках.

Найпростіший спосіб, яким можна залякати активіста — це фізичний напад, атака на нього чи його майно. Дуже часто перед цим активістам йдуть погрози. Ніхто не буде нападати на активіста, який є не впливовим, який не є перешкодою, який нічого не вирішує. Я пов’язую це з тим, що зростає впливовість громадянського суспільства і при цьому залишається нереформованою судова і правоохоронна система.

Анастасія Горпінченко: Чи обговорювали ви з Віталієм Шабуніним припущення стосовно замовників підпалу, стосовно того яке з розслідувань стало причиною таких дій?

Тетяна Печончик: Центр протидії корупції, який очолює Віталій Шабунін, одна з найвідоміших і найвпливовіших антикорупційних організацій в Україні. Вони були причетні до ключових реформ, ведуть низку антикорупційних розслідувань, роблять багато публікацій. Дуже важко сказати, хто саме може бути причетний до цієї атаки. Шабуніна і ЦПК переслідують вже багато років, це не перший інцидент. У Шабуніна багато ворогів і складно припустити, хто стоїть за підпалом.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS