Чи може на це піти Україна? Адже, за словами правозахисника Євгена Захарова, пенітенціарні установи — це місця, де люди перебувають постійно разом, і якщо вірус потрапить туди, то захворіють майже всі.
Про це ми розпитали виконавчого директора ГО «Український інститут з прав людини» Євгена Нєцвєтаєва та керівника благодійної організації «FREE ZONE» Олексія Загребельного.
Євген Нєцвєтаєв: Ми не знаємо, яка зараз ситуація в пенітенціарних установах. Через інформацію, яка поширюється через соцмережі, керівництвом міністерства юстиції, ми чуємо, що начебто на даний час випадків захворювання на коронавірус у тюрмах немає, але були зафіксовані випадки при прибутті до окремих установ попереднього ув’язнення осіб, у яких були виявленні відповідні симптоми, що згодом були підтверджені.
Але для того, щоб сказати, чи є хворі на коронавірус у пенітенціарних установах, потрібно проводити тестування.
Стосовно взагалі системи відбування покарання, то на сьогодні є певні установи, особливо, попереднього ув’язнення, які є переповненими. Для того, щоб розвантажити систему, треба переглядати рішення щодо застосування запобіжних заходів, щоб вони не були пов’язані із взяттям під варту.
В інших європейських державах ми спостерігаємо практику розвантаження пенітенціарних установ шляхом застосування амністій. Зокрема, її можна застосовувати до осіб, які засуджені за нетяжкі злочини, або до кінця строку залишився незначний термін.
Це реально застосувати, але повинна бути ініціатива від Міністерства юстиції. Сьогодні зранку читав, що така ініціатива вже навіть йде від Офісу президента. Тобто фактично міністру юстиції натякають, що від них повинна йти така ініціатива щодо розроблення такого законопроєкту.
Варто пам’ятати, що в нас, крім ув’язнених є ще персонал, який кожного дня приїздить на роботу і повертається з роботи, а, наскільки нам відомо, персонал не забезпечений індивідуальними засобами захисту. На даний час я бачу інформацію на сторінці Міністерства юстиції про лише закупівлю таких засобів, масок і таке інше. А це повинно було бути зроблено трохи раніше.
Олексій Загребельний: Треба зрозуміти одну важливу річ: якщо вірус потрапляє у закриту систему, де є велике скупчення людей, вжити якихось заходів щодо поширення цього вірусу буде неможливо. Самоізоляція – це не про тюрму.
Крім того, великий відсоток тюремного населення є в групах ризику. Більше 10% людей у тюрмі живуть з туберкульозом і ВІЛ або СНІД. Там є люди, які старше 60 років, є люди, які хворіють на безліч хронічних захворювань. І спалах, який буде в тюрмах, призведе до того, що доволі великий відсоток люде помре.
Ми розуміємо, що пенітенціарна медицина, м’яко кажучи, неспроможна і не готова до цього виклику взагалі.
Тому на сьогодні є вже низка рекомендацій, є досвід інших країн, принаймні Всесвітня організація охорони здоров’я дала чіткі рекомендації щодо протидії коронавірусу в тюрмах. По-перше, перешкоджати потраплянню його в установи, а по-друге, це розвантаження тюрем. В Ірані взагалі тимчасово випустили 70 тисяч в’язнів.
Ми також бачимо, як це можна бути зробити в умовах українського законодавства. Зараз є законопроєкт про амністію у 2020 році, але на сьогодні та категорія людей, які підпадуть під цю амністію, це не більше ніж одна тисяча людей.
Тому є інша чудова можливість, яка дозволить оперативно вирішити це питання. Це застосувати амністію для людей віком понад 60 років, які хворі на різні захворювання легень, мають онкологію, ВІЛ, СНІД, діабет, серцево-судинні захворювання. Також варто застосувати амністію до людей, які засуджені за злочини, які є ненасильницькими, в сфері економічної діяльності, за крадіжки. Нехай ці люди працюють на обов’язкових роботах, відшкодовують ті збитки, які вони нанесли державі, але не сидять в тюрмі. Таким чином ми можемо звільнити до 10 тисяч людей, допоки вірус не потрапив в установи виконання покарань.
З цими ініціативами ми зараз будемо виходити на президента і Верховну Раду.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.