Вибори на окупованих територіях навіть за сприятливих обставин можна провести тільки за кілька років — Рахманін

Розповів Сергій Рахманін, голова фракції «Голос».

Євген Саватєєв: Як ви оцінюєте введення переселенців у переговори Тристоронньої контактної групи щодо Донбасу?

Сергій Рахманін: Подібний крок жодним чином не впливає суттєво на хід перемовин.
Подібні кроки роблять з декількох причин — зірвати перемовини, затягнути перемовини, коли нема плану, треба зробити щось, щоб про це говорили. Ще є варіант, що це робиться, щоб отримати тактичні переваги.

Мені невідомі критерії, за якими вибирались саме ці люди і нічого не можу сказати про умовно представників України від Луганської області. Я добре знаю Гармаша і Казанського, які представляються Україну в ТКГ від внутрішньопереміщених осіб Донецької області, але при всій моїй повазі до них вони не можуть ні на що вплинути.

Євген Саватєєв: 5 травня ви сказали, що проблема Мінського процесу не в тому, що українській делегації не вистачає людей, а у відсутності компромісів. Яких саме компромісів?

Сергій Рахманін: Компроміси, коли йдеться про Мінський процес, безумовно стосуються одного єдиного питання — проведення виборів. Це мала б бути ціна, яку Україна мала заплатити за те, щоб повернути обі території. Як їх повернути, в який спосіб — це інше питання.

Росія запропонувала ціну — проведення виборів. Україна в особі тодішнього президента на цю ціну погодилось. Відповідно далі вже йдуть компроміси — наскільки в межах цих хитких домовленостей можна проявляти гнучкість або міцність. Будь-який крок, який Україна робить назустріч цим виборам, робить її слабшою.

Вибори на окупованих територіях навіть за сприятливих обставин можна провести тільки за кілька років. Росія не йде на жодні поступки поки що.

Анастасія Горпінченко: Чого варто остерігатися найбільше з боку Росії?

Сергій Рахманін: Найбільше варто остерігатися говорити зайві слова. Не треба обіцяти вибори, які ти не зможеш провести. Це пастка, в яку ми самі себе заганяємо.

Потім буде дуже важко пояснити, чому ми не проводимо вибори. На переговорах ми не повинні обіцяти те, що не зможемо виконати. Росію взагалі потрібно побоюватись, тому що вона ворог. Ми змушені вести з нею перемовини через те, що обговорюється питання не тільки виборів, а й обмін утримуваними особами, питання, пов’язанні з наданням гуманітарної допомоги, розмінування. Поки що неможливо розвязати ці питання, оминаючи ТКГ.

Ми беремо на себе зобов’язання, які не можемо виконати фізично, навіть якщо дуже захочемо. Не думаю, що ми хочемо провести вибори, наприкінці яких ми отримаємо територію, яка не буде нами контрольована, але яка де-юре буде вважатися українською і утримуватись з українського бюджету. В чому сенс такого повернення територій?

Згаяно дуже багато часу. Ідея про те, що можна переконати Росію взяти на себе зобов’язання протягом пів року не вести стрілянину і забезпечити дотримання вогню — цей шанс був. Його можна було виконати, якби Україна принаймні спробувала докласти певних зусиль, але це треба було робити раніше, в березні- квітні.

Повну версію розмови слухайте у доданому аудіофайлі