Якщо розповідати неправдиві новини, то люди можуть і не запам'ятати, що це фейк — Олена Скирта

Знають організатори проєкту INSCIENCE. Говорили з організаторкою Оленою Скиртою, а також мікробіологинею і блогеркою Оленою Лівінською.

Олена Скирта: Мета проєкту — популяризувати науковий підхід у комунікації із тем науки та медицини, особливо по Covid-19. Ця платформа саме для журналістів та медійників. Якщо розповідати неправдиві історії та фейкові новини, то їх можуть запам’ятати і не запам’ятати, що це фейк. Щоб цього не відбулось — потрібно розповісти, чому це не так. Зараз ми бачимо дуже багато фейків навколо коронавірусу — починаючи з гелікоптерів, які мають щось розсипати. Коли люди почали серйозно обговорювати історії з чіпами, то було відчуття страху, що люди можуть вірити в такі речі.

Якщо говорити про ознаки фейків, то їх просто розпізнати. Найчастіше вони поширюються каналами типу вайбер-групи, телеграм-каналу, інстаграм, твіттер. Вони як правило написані емоційно, викладні з багатьма знаками окликів. Часто там є якісь граматичні помилки.

• Ці новини звучать приблизно так — «Як розповів по секрету знайомий із СБУ…» — тобто нібито з секретного джерела. Завжди треба дивитися, звідки прийшла ця інформація і де на неї посилання.

Олена Лівінська: Зараз стає більше науково-популярних ресурсів, це не може не радувати. Років 5 ця історія виглядала значно сумніше. Навіть ця ситуація із пандемією є своєрідним акселератором для того, щоби шукати правдиву інформацію, налагоджувати систему, яка допоможе швидко розбиратися у цьому.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS