Про те, хто ним став і як пройшли вибори, говоримо з Антоном Сененком, старшим науковим співробітником Інституту фізики.
Антон Сененко: Цьогорічні вибори президента Національної академії наук України стали першим вільними виборами, з конкуренцією і змагальним ставленням. Кандидатів було п’ять, зрештою двоє випали з перегонів. Подавалися на вибори ще взимку, цього разу вперше не подавався Борис Патон, це було першим здивуванням. Через пандемію вибори перенесли з квітня на жовтень.
На цих виборах було змагальне ставлення. До останнього не було зрозуміло, хто переможе. Переможець Загородній завжди виступав за євроінтеграцію української науки. Його програма хороша і прогресивна.
Було 5 кандидатів. Один кандидат, Данилишин, знявся. Він подав на Академію наук до суду за нібито незаконні вибори, потім зняв кандидатуру. Ще один кандидат, академік Гончарук, розповідав, що Землі 15 тисяч років.
А майно Академії наук має передаватись у спеціальний фонд, кошти з якого будуть йти виключно на фінансування наукової сфери: на закупівлю обладнання, будівництво лабораторій.
Читайте також: Ці вибори президента Національної академії наук стали першими вільними в історії — Сененко
Повну розмову слухайте в аудіофайлі.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS