Завдяки проекту «Радниці мерів» змінюється ставлення до людей з інвалідністю — депутатка Вижницької міської ради

Детальніше про цей проєкт і його мету ми розпитали в депутатки Вижницької міської ради Марії Нікітіної.

Єлизавета Цареградська: Про що цей проєкт? Що він собою являє?

Марія Нікітіна: Багато є проєктів стосовно радників, громадських радників, але про радниць мерів в такому контексті, які це говоримо ми, ще ніхто не говорив.

Це проєкт підготовки радниць, жінок з інвалідністю, жінок, які пересуваються на інвалідних колісних кріслах. Я ні в якому випадку не дискриміную тут чоловіків або інших людей з інвалідністю, це я так бачу. Мені здається, що радниця мера, яка пересувається на інвалідному колісному кріслі і яка пройшла навчання і підготовку до такої роботи, буде дуже ефективною.

Ми тут одразу ламаємо багато стереотипів. Перший – той, що це жінка, яка буде призначена на таку посаду. По-перше, це повага і відношення до жінки, далі – вона може розвиватися як особистість, ми даємо їй таку можливість. Далі – це доступність.

Ми готуємо радниць таким чином, щоб вони говорили не лише про осіб з інвалідністю, про питання людей з інвалідністю – ні, це багатогранність, це жінки, які будуть враховувати всі ключові питання, які стосуються добробуту і підвищення якості життя населення, особливо в громадах. В нас вже призначені дві радниці, які працюють.

Єлизавета Цареградська: Скільки людей зараз залучені до проєкту? Як це взагалі виглядає? Ви звертаєтеся до мерів і кажете, що ось є такий проєкт і даєте свої кандидатури?

Марія Нікітіна: Це відбувається дуже просто: в нас є громадська організація «Чернівецьке об’єднання «Захист». Я є керівницею напрямку захисту прав осіб з інвалідністю. В нас є багато партнерів, з якими ми вже працюємо тривалий період часу. Коли виникла ідея такого проєкту, ми розповіли своїм партнерам про такий задум. І в нас з’явилися три жінки, які забажали готуватися до посади радниць. Ми запросили дуже класного тренера і провели навчання для дівчат по підготовці радниць.

Потім ми говорили з мерами міст, розповіли їм про наш проєкт, і я навіть не чекала такої реакції – вони це сприйняли дуже привітно, їм дуже сподобалася сама ідея. І коли меру Чернівців на комітеті доступності запропонували взяти собі за радницю Любов Свіріденко, це виглядало як пропозиція, і він потім у пості на Фейсбуці написав: «Вона сказала «так». Це було дуже мило і гарно. Зараз вже є наказ про призначення радниці, і це дуже круто, тому що змінюється відношення людей до людей з інвалідністю. І коли та ж сама радниця приходить на ефір чи якусь зустріч і каже: «Доброго дня, мене звати Любов і я – радниця мера» — це звучить гарно.

Єлизавета Цареградська: На якому етапі роботи ви зараз знаходитеся?

Марія Нікітіна: Ми чекаємо, поки наша третя радниця дасть згоду, щоб її призначили, вона зараз вагається. Ну це нормально.

• Я хочу, щоб радниці мерів поширилися Україною як вірус

Зараз ми шукаємо донорів для цього проєкту. Я хочу запустити всеукраїнський проєкт для того, щоб захопити кілька міст. Я хочу, щоб радниці мерів поширилися Україною як вірус, як гарний вірус. І ми зараз шукаємо фінансування для цього проєкту, адже для цього потрібне навчання, для цього потрібне перебування дівчат в одному колективі з тренерами. А ми хочемо ще й найкращих тренерів, щоб в нас були найкращі радниці. Тому ми зараз шукаємо партнерів і однодумців, які будуть нам допомагати втілювати цей проєкт.

 Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.