Українські герої. Абрамов Андрій

Андрій Абрамов – старший лейтенант, спочатку служив та навчався в Сумському військовому інституті військово-морських сил та артилерії. Служив в 72-й Білоцерківській бригаді. Отримав мінно-вибухове поранення з великою гематомою в черепно-мозковому відділі. Поранення ніг, плеча, відірвана п’ята. Втратив пам’ять. Іще одна історія проекту «Громадського радіо» для поранених та про поранених  українських героїв.

Андрій Абрамов: Навчався в Сумах у військовому інституті ракетних військ і артилерії, потім в Білій Церкві і зараз…

Лариса Мудрак: Щось трошки пам’ятаєте, що сталося? Останнє, де Ви були перед пораненням.

Андрій Абрамов: Готувався до параду на 24 число.

Лариса Мудрак: На день Незалежності?

Андрій Абрамов: Так, а далі понеслось вже незрозуміло що.

Лариса Мудрак: Не пам’ятаєте?

Андрій Абрамов: Ні, в голові збій.

Лариса Мудрак: Сьогодні зі мною в студії – волонтер, відомий український дизайнер, директор Дому моди РІТО,  Тетяна Абрамова. Вона в госпіталі з травня 2014 року. Увесь цей час вона не лише допомагала, а і загрівала своїм серцем багатьох хлопців. Так сталося, що вона знайшла свого однофамільця. Якраз влітку в госпіталь потрапив хлопець з прізвищем Абрамов. Його звуть Андрій. Це був черговий наш біль і чергова наша турбота. 29 років, він народився у місті Білгород-Дністровський, Одеської області. Спочатку служив та навчався в Сумському військовому інституті військово-морських сил та артилерії. Служив в 72-й Білоцерковській бригаді. Старший лейтенант. Його поранили під Луганськом в ніч з 25 на 26 липня. Отримав мінно-вибухове поранення з великою гематомою в черепно-мозковому відділі. Поранення ніг, плеча, відірвана п’ята. В госпіталі ми разом з Тетяною Абрамовою познайомились з його молодою дружино, Іриною. Вона, в більшій мірі, відновила нам історію його служби, історію його поранення. Вона невпинно перераховує усі операції, особливості реабілітації, відновлюючі процедури, ліки. Ніби напам’ять усе знає. Вони так закохано дивились один одному в очі, що було таке враження, ніби вже ніяких хвороб не існує, любов дуже підсилила лікування. Таню, що Ви пам’ятаєте про те, як з’явився в госпіталі Абрамов?

Тетяна Абрамова: Я коли прийшла робити перепис у нейро-хірургію, мама, що стояла біля дверей, у відповідь про питання щодо імені й прізвища, сказала «Абрамов Андрій», я сказала: «О, ну тепер все, це буде мій підшефний». На жаль, у Андрія було тяжке черепно-мозкове поранення, у нього була часткова втрата пам’яті. Я почала задавати йому базові питання, і з жахом усвідомила, що він дуже багато не пам’ятає. Тут підійшла мама і сказала, що у Андрія втрата пам’яті і він практично нічого не пам’ятає.

Лариса Мудрак: У нього був діагноз втрата пам’яті. Важке мінно-вибухове поранення. Багатоуламкове поранення стегна. Уламкове поранення лівої гомілки. Вогнепальний перелом правої стопи. З 1 серпня він перебував на лікуванні в Київському військовому госпіталі. З 2 вересня він відбув на лікуванні в Німеччині.

Тетяна Абрамова: І от тільки 7 грудня Андрійко повернувся з Німеччини. Практично три місяці його не було. Я лише спілкувалась із ним по телефону, ще його не бачила, от 18 числа він повертається до шпиталю. Звісно, щаслива дружина і щасливий Андрійко. Ніяк не може нарадуватись тому, що він вдома. Фактично він приїхав як нова копійка. Ми дуже раді, у нього вже практично відновилась пам’ять. У нього були проблеми з очима, в наслідок черепно-мозкової травми. Слава Богу, у нього відновились усі функції після поранення, можна сказати, дуже позитивна динаміка. Таких прикладів немало, тому велика дяка лікарям, які витягали його і робили неабиякі чудеса. Вони робили такі операції, що, не те що ми можемо повчитись у ізраїльських лікарів, а наші медики можуть ізраїльським показати хороший приклад.

Лариса Мудрак: Це була історія про Абрамова Андрія, який на війні за українську незалежність втратив пам’ять і отримав велику кількість мінно-вибухових поранень. Він лікувався в Німеччині, зараз продовжує свою реабілітацію вдома. Будемо вірити, будемо сподіватись, що ми залишимось надовго в допомозі нашим героям, а сьогодні ми все одно будемо про них говорити. Це була програма «Українські герої». І сьогодні разомзволонтером, відомим українським дизайнером, директором Дому моди РІТО, Тетяною Абрамовою, ми розповідали про Андрія Абрамова. Ми сподіваємось, що він якомога швидше одужає і ми радо поспілкуємось з ним у нашій студії. І для України він назавжди залишитьсяVIP персоною. Його біль і його історія з нами назавжди. Це  була програма  «Громадського радіо» “Українські герої”.  ЇЇ  автор та ведуча – Лариса Мудрак, а зі мною в студії була волонтер, відомий український дизайнер,  директор Дому моди РІТО Тетяна Абрамова.

ДОПОМОГА КОШТАМИ

Картка Приватбанку дружини Андрія Ірини Дюденко 5168-7553-1601-1408

Програма “Українські герої” на Громадському радіо підтримана Канадським фондом місцевих ініціатив.