facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

В Ужгороді збирають кошти на порятунок бійця АТО

В лікарню Ужгорода із діагнозом «неспецифічний виразковий коліт» та сильною інтоксикацією потрапив комісований військовослужбовець 128 гірсько-піхотної бригади Іван Говбел

В Ужгороді збирають кошти на порятунок бійця АТО
1x
Прослухати
--:--
--:--

Олександр Данилюк, хірург з Ужгорода, пояснює, що провокуючим фактором у даній ситуації став стрес, пережитий під час Дебальцевського котла:

«Сприяючим фактором цього захворювання є стрес. І власне він захворів під час бойових дій в Дебальцеві, що і, швидше за все, було причиною цього захворювання».

У свої 28 років Іван Говбел двічі був на порозі смерті. Вперше тоді у Дебальцевому, і тепер, коли хвороба набула агресивної форми. Карета швидкої привезла чоловіка у вкрай важкому стані. Перші дні лікарі не могли спрогнозувати, як розвиватимуться події, однак зараз стан хворого стабілізується. Про це свідчить і сам військовослужбовець:

«Дуже критичний стан був. Такий, що, як каже мій лікар Саша Данилюк, передсмертний практично. Зараз мені вже трошки краще. Вже сил більше. Чувствую, що йду на поправку, но роботи ще багато треба зробити».

Врятувати Івана Говбела взялися волонтери Ужгорода та небайдужі містяни. Вони збирають кошти, щоб забезпечити бійця необхідними ліками. На добу, за словами Олександра Данилюка, необхідно до трьох тисяч гривень:

«В середньому на добу витрачається на ліки близько 2,5-3 тисяч гривень. Елементарні ліки забезпечуються лікарнею. Але всі специфічні, вони є і найдорожчими, це є кошти волонтерів, кошти друзів, знайомих і незнайомих людей. Власне, це і є та сума — 2,5 — 3 тисячі гривень на добу. Тривалість лікування — дуже довга. Тобто це тижні. Найінтенсивніша терапія — це 2 тижні із послідуючим переглядом результатів і вже корекції. Зараз ми боремося за життя. Тобто за стабілізацію життєвих показників».

Іван Говбел практично постійно перебуває під крапельницями. Волонтери закликають небайдужих здавати кров, адже тепер для лікування військовослужбовця потрібно ще і плазму. Говорить координатор «Руху підтримки закарпатських військових» Галина Ярцева:

«Зараз додатково потрібно кров, тому що йому починають крапати плазму, а потім ще якийсь препарат, який виготовляється з натуральної крові. І тому, звичайно, ми кинули клич по соціальних мережах. Хотілося б, щоб люди прийшли, тому що крові треба буде багато. На одну крапельницю, наскільки я зрозуміла лікаря, потрібно буде вісім донорів для того, щоб витягнути цю плазму з крові. Які вимоги до донорів? В принципі, вимог таких немає, важливо, щоб людина була здорова. Тобто не має значення група, резус, стать. Є тільки добра воля і бажання  допомогти людині».

Сам Іван дуже хоче одужати. Часто згадує про події в зоні АТО і планує майбутнє. Каже: мріє створити військово-патріотичний табір для молоді, аби юнаки та дівчата оволоділи елементарними навичками самооборони та знали секрети виживання у складних ситуаціях.    

«Само перші в мене плани, це я хочу повезти дітей у ліс, зробити табір такий військово-патріотичного спрямування, для 10-11 класів. Показати там, як зібрати автомат, як окопи викопати, як себе перев’язати… А це дуже потрібно, тому що такої роботи ніхто не робить. А тепер такий час настав, суворий такий, що я думаю, що рано чи пізно, але це комусь знадобиться»

Аби допомогти мріям Івана Говбела здійснитися, серед іншого, потрібні й кошти. Оскільки статусу учасника бойових дій чоловік ще не отримав, то, відповідно, ні пільг, ні соціальних виплат він не отримує. Тому волонтери звертаються до небайдужих долучатися до порятунку бійця. З детальною інформацію про потреби та хід лікування Івана Говбела можна ознайомитися у групі «Рух підтримки закарпатських військових» у соціальній мережі фейсбук. 

Гроші можна переказати на картку Приватбанку:

5168 7420 6723 6632

(отримувач Микола Скунць)

Ольга Павлова з Ужгорода для «Громадського радіо»

За підтримки

Громадське нетворк

Теги:

Поділитися

Може бути цікаво

Кому насправді належить влада у Чернігові: інтерв'ю з журналістом

Кому насправді належить влада у Чернігові: інтерв'ю з журналістом

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО