На місце викопних видів палива має прийти відновлювальна та атомна енергетика — заступник міністра енергетики Демченков

Гість — заступник міністра енергетики України з питань європейської інтеграції Ярослав Демченков.

Ярослав Демченков: Україна переглядає Національний визначений внесок до Паризької угоди, він буде ще амбітнішим, ніж попередній. Досягнення кліматичних цілей вимагатиме від України у тому числі зменшення обсягу викидів парникових газів підприємствами паливно-енергетичного комплексу переважно через відмову від вугілля та заміщення його відновлювальною та атомною енергетикою.

На початку цього року загальна встановлена потужність електричних станцій Об’єднаної енергетичної системи України складала 52,7 ГвТ, з яких на станції, які працюють на альтернативних джерелах енергії (вітер, сонце та біопалива), припадало 8,9%, 11,9% — на гідроелектростанції. При цьому «атомка» — 26,2%. І на теплову генерацію (ТЕЦ, ТЕС) припадало 52-53%. Частка відновлювальної не дуже висока, але нещодавно було вдвічі менше. У діючій Енергостратегії, закладено, що частка відновлювальних джерел енергії у загальному постачанні первинної енергії до 2035 року складатиме 25,5%. Експерти вважають, що потенціал зростання може сягнути 60% у 2050 році.

Для подальшого розвитку ВДЕ мають діяти ринкові принципи, система «зелених» аукціонів, функціонувати системи накопичення, введено додаткові високоманеврові потужності, розвинуті «розумні» мережі.

• Атомна генерація — наша сьогоднішня конкурентна перевага. У США, Японії, Кореї «атомну генерацію» визначили як «зелену» (тому що вона низьковуглецева, там дуже маленький вуглецевий слід).

Зараз Франція та деякі інші країни ЄС, які мають визначну частку атомної генерації у своєму енергобалансі ініціювали дослідження, воно має бути представлене до кінця цього року і дасть відповідь: «Чи може Європейська комісія враховувати атомну генерацію як таку, що є генерацією, яка дозволить наблизити Європейський континент до кліматичної нейтральності?».

Про «зелений тариф»

«Зелений тариф» виконав свою роль. Інвестори, які прийшли, заклали основу «зеленої» енергетики. У 2019 році відбулося стрімке, більш ніж втричі, зростання встановленої потужності сонячних та вітрових електростанцій за найвищим у Європі «зеленим» тарифом, що створило ряд економічних і технічних викликів, пов’язаних, як з високою вартістю виробленої «зеленої» електроенергії, так і з обмеженими можливостями Об’єднаної енергетичної системи України до інтеграції таких об’єктів.

Це призвело до різкого збільшення обсягів коштів, необхідних для забезпечення Гарантованим покупцем оплати за «зелену» електроенергію, та призвело до формування значної заборгованості перед такими виробниками.

Ми провели довготривалі перемовини з інвесторами, уклали Меморандум, прийняли відповідний закон, яким закріплено взаємні компромісні домовленості між інвесторами та державою, що спрямовані на стабілізацію роботи галузі ВДЕ в Україні та забезпечення її подальшого розвитку.

Після набрання чинності зазначеного Закону, рівень розрахунків Гарантованого покупця значно покращився, зокрема у серпні та вересні склав 100%, у жовтні близько 40%, що показує суттєво кращу динаміку оплати.

Для забезпечення інтеграції відновлювальних джерел енергії в прогнозних обсягах діючої Енергетичної стратегії в максимально стислі строки необхідно впровадити не менш 2 ГВт додаткових високоманеврових потужностей, а в ідеалі 5 ГВт.

У нас немає систем акумулювання електричної енергії, які критично важливі при зростанні відновлюваних джерел енергії у загальному обсязі генерації, принаймні для забезпечення первинного частотного регулювання на рівні мінімум 200 МВт потужності в піковий період.

Без такої інфраструктури, скільки б інвестори не вкладали, ця електроенергія буде дорогою та збільшення ії частки буде негативно впливати на енергетичну безпеку.

Дуже важливо, щоб ми розвивали науково-технічний потенціал нашої енергетики. Я відповідаю в міністерстві за науково-технічний напрямок в тому числі. Сьогодні я бачу, що при кількості інститутів і установ, які мають працюють у науково-технічній сфері (їх у нас майже 10), результати їх діяльності — під великим питанням. Наша наука мала би підключатись для того, щоб, наприклад, розробляти варіанти здешевлення систем накопичування, підвищувати рівень кібербезпеки критичної інфраструктури тощо.

Про шахти

Постійні дотації, підтримка з бюджету вугільної галузі, а також імітація десятиліттями реформи цієї галузі призвели до того, що сьогодні ми маємо дорогу високовуглецеву теплову генерацію у важкому кризовому стані. Загальні тенденції свідчать, що буде падіння попиту на вугілля, особливо на Європейському континенті.
Шахти стабільно демонструють тенденції падіння видобутку вугілля та його високу собівартість, яка за останні 5 років зросла на 81%.

Шахти державної форми власності є збитковими із значними накопиченими боргами, при цьому, з кожним роком збільшується бюджетна підтримка державних вугледобувних підприємств.

У державній вугледобувній галузі працює орієнтовно 35 тисяч осіб, ще близько 100 тисяч осіб працює на шахтах на окупованих територіях. Українські шахти — одні із найнебезпечніших у світі. Більшість вітчизняних шахт не ремонтували десятки років, а гірники працюють зі старим обладнанням. Кожного дня людина спускаючись до шахти наражається на ризик. Я вважаю, що у 21 віці — це неприпустимо.

Трансформація вугільних регіонів ускладнюється монопрофільністю вугільних регіонів. У більшості шахтарських міст економіка цілком залежить від роботи шахт.

Сьогодні ми маємо виконати програму комплексного реформування вугільної галузі у доволі стислі терміни, при цьому забезпечивши всеохоплюючу трансформацію регіонів.

Говорячи про реформу вугільної галузі ми у першу чергу думаємо про шахтаря, його сім’ю, людей, які пов’язані із роботою шахти та майбутнє населеного пункту та всього регіону.

Якщо Україна не отримає міжнародну фінансову та технічну підтримку процесів фізичного закриття шахт та трансформації регіонів, перехід на низьковуглецеву енергетику триватиме дуже довго.

Відновлювальна енергетика і нова енергостратегія України

Зелена енергетика не дає такої великої кількості робочих місць, як шахти. Відповідно, коли говорять про заміщення, то ті люди, котрі звільняться з шахт не зможуть працевлаштуватися у сонячній енергетиці. Відповідно треба моделювати, де створювати робочі місця для них. Важливо, щоби це були сталі галузі без вуглецевого сліду.

Для вирішення цього питання будуть залучати команди фахівців з математичного моделювання. У зв’язку з кліматичними зобов’язаннями України розробляється оновлений Національно-визначений внесок до Паризької угоди. Готується інтегрований план з енергетики та клімату до 2030 року. Ці документи базуються на економічному моделюванні. Адже треба зрозуміти як забезпечити енергобаланс і одночасно дотриматися кліматичних зобов’язань. Для цього враховується виробництво електроенергії, тепла, обсяги інвестицій і кількість робочих місць, тощо.

Що цікаво — міняється роль і функції використання водню. Зараз водень розглядається як джерело енергії, база для розвитку економіки і забезпечення безвуглецевого виробництва. Наприклад, у Німеччині водень розглядається для використанні на транспорті, в промисловості, металургії.

Енергетична стратегія України на період до 2035 року уже застаріла і Україна має розробити новий документ. Зокрема уже іде співпраця українських експертів з британськими фахівцями, котрі мають відповідний досвід. Вони разом готуватимуть Енергостратегію до 2050 року.

При цьому має бути враховано амбітну мету виконувати цілі і завдання Європейського Зеленого Курсу (European Green Deal), що ставить мету до 2050 року досягти кліматичну нейтральність не лише ЄС, але цілого Європейського континенту. Відповідно Україна має прорахувати, як зменшувати вугільну генерацію, що робити з атомною, відновлювальною галузями енергетики, які перспективи розвитку водню. Тому Енергетична стратегія України на період до 2050 року має стати ґрунтовним документом, базованим на математичному моделюванні.

Повну програму слухайте в доданому аудіофайлі.

Ця програма стала можливою завдяки щедрій підтримці USAID-Ukraine, наданій через Проєкт енергетичної безпеки