Ідея австрійської влади штрафувати за відмову від вакцинації — це щось нове — Єделєв

В Україні вже існує низка примусових щеплень

Євгенія Гончарук: Як слід розуміти термін «примусова вакцинація», чи вже таке формулювання не означає наступ на права людини?

Роман Єделєв: Примусова вакцинація, справді, є звичною ситуацією. Просто раніше ми не звертали увагу на це явище. Наприклад, у законодавстві України чітко визначено, що до шести хвороб застосовується примусова вакцинація. І ми ніколи не вбачали у цьому нічого страшного. Негативна конотація цього терміну показує високу зацікавленість суспільства у явищі.

Але робити однозначний висновок про те, що щось примусове точно порушує наші права, все ж таки не варто.

Не тільки Конституція регулює наші права й обов’язки

Євгенія Гончарук: Коли ми говоримо про вакцинацію, чи не йдеться про порушення конституційних прав?

Роман Єделєв: Вважається, що наші права та обов’язки визначені лише в Конституції. Це не зовсім так. У Конституції крім наших прав є обов’язок дотримання громадянами України та особами, які перебувають на території України та під юрисдикцією України, законів і підзаконних нормативно-правових актів.

• У Конституції права про заборону вакцинації немає.

Противники вакцинації говорять, що це втручання у приватне й особисте життя, гарантоване Україною. Але треба знаходити баланс між правами та обов’язками. І якщо встановлено, що цей баланс не на користь нашого права про повагу до приватного життя, треба визнати, що держава має на це право і виконати те зобов’язання, яке на вас накладає держава.

Австрійську ініціативу ще повинні розглянути суди

Євгенія Гончарук: Федеральний канцлер Австрії заявив, що відмова від щеплення буде вважатися адміністративним правопорушенням з відповідним покаранням. Як можна оцінити таку ініціативу?

Роман Єделєв: Притягнення до відповідальності за відмову від вакцинації — це щось нове. Раніше йшлося просто про обмеження можливостей здійснення певних прав. Наприклад, неможливість віддати дитину у садок без вакцинації — такий кейс був у Чехії. Але відповідальність за це не передбачалась. Думаю, австрійські ще суди будуть розглядати це питання, воно не є настільки очевидним. Позицію Європейського суду з прав людини в цьому контексті важко спрогнозувати.

Якщо австрійська влада зможе довести, що через введення такої відповідальності вдалося врятувати певну кількість життів, то введення такої норми буде правомірним. А от якщо не вдасться довести, це може бути визначено як норма, що не є необхідною в демократичному суспільстві. Право — це про дискусію.

У нас немає істини, в нас є лише аргументи. А якими будуть аргументи австрійської влади, на цей момент спрогнозувати важко, тому що не визначений ані розмір цієї відповідальності, ані спосіб, яким вона буде накладатися.

Практика ЄСПЛ на ділі не є прецедентною

Роман Єделєв: Практика Європейського суду з прав людини, яка вважається прецедентною, насправді такою не є. Це робиться для того, щоб при зміні обставин ЄСПЛ міг виносити інші рішення.

• В інтересах суспільства, щоб рівень прав людини 1950 року не залишався таким у 2021 році.

Через це ЄСПЛ не зобов’язаний за своїми попередніми рішеннями. Крім того, Європейський суд може винести трохи різні рішення по ситуації з вакцинацією в різних державах. Це залежить від поведінки держави, наскільки вона вводила обмеження, передбачивши їх в законодавстві, наскільки чітко були визначені критерії за яких вакцинація є обов’язковою.

Для впровадження обов’язкової вакцинації в Україні треба вносити зміни до законодавства

Роман Єделєв: В Україні, наприклад, є перелік професій, для яких вакцинація є обов’язковою. Чому в цьому переліку немає медиків? Законодавчого регулювання цього питання в Україні недостатньо, на жаль. Є закон про захист населення від інфекційних хвороб, і щоб запровадити примусову вакцинацію, треба вносити зміни в одну зі статей цього закону.

• Важливо, щоб держава чесно казала своїм громадянам, що і для чого робиться.

Багато чого залежить від довіри громадян до своєї держави. В Україні з цим проблема. В Австрії теж є така проблема, адже протести відбувалися. Право на протест є законним і має бути забезпечене. От якщо це право буде обмежено — це привід звертатися до ЕСПЛ.

• Юриспруденція регулює лише окремі питання життєдіяльності людини і її перебування в соціумі.

Із повагою до співгромадян треба ставитися не тому, що ми зобов’язані/не зобов’язані вакцинуватися, чи через якийсь регулювальний документ. Це — громадянський обов’язок. І повага є важливішою, ніж якийсь підзаконний нормативно правовий акт.

Багато країн ЄС замислюються над примусовою вакцинацією

Євгенія Гончарук: Влада Австрії аргументує свою ініціативу тим, що вакцинація була зірвана противниками вакцинації. Чи вагомий це аргумент?

Роман Єделєв: Це дуже кволий аргумент. І можна опонувати іншим аргументом, чому вакцинація, яка довгий час була не обов’язковою, стає примусовою.

Усе це відбувається саме в Австрії, після відставки прем’єр-міністра.

Після відставки Себастьяна Курца країна перебуває трохи у політичній кризі. Нинішній прем’єр Австрії має право казати такі провокаційні речі. У багатьох країнах ЄС влада думає про примусову вакцинацію, але заради свого політичного майбутнього вона не наважується категорично казати про якісь примуси. Подивимося, наскільки Австрія дійде до кінця у цій своїй ініціативі.

Чим небезпечна заява президента Болгарії про «російський Крим»

Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Артем Филипенко розповів, чому президент Болгарії назвав Крим «російським» і які це може мати наслідки.

Євгенія Гончарук: Що означає заява президента Болгарії Румена Радева про «російський Крим»?

Артем Филипенко: Президент Болгарії висловлює таку позицію не вперше. Він говорив вже про це ще у 2016 році, коли вперше обирався на посаду президента. Своїми діями він весь час підтверджував реноме лояльного до Росії політика.

• Радев ніколи не критикував Москву, ставив питання про неефективність санкцій проти РФ.

Брав участь в організованих Росією заходах. Наприклад, в Економічному форумі в Санкт-Петербурзі. З одного боку, така позиція — це його особисті переконання. Із іншого — це російський вплив. Зокрема, Радев свого часу став фігурантом скандалу, до якого був причетний Леонід Решетніков (генерал російської розвідки). Ішлося про те, що саме Решетніков підготував план приходу Радева до влади. Якщо вважати президента Болгарії російською креатурою, то в його заяві нема нічого дивного.

Євгенія Гончарук: Такі заяви Радев робить у період виборів. На що він розраховує?

Артем Филипенко: На результати голосування заява про Крим ніяк не вплинула. За Радева голосувало досить широке коло громадян та громадянок. І голоси вони віддавали не через якусь свою позицію стосовно зовнішньої політики.

Важливим наслідком такої заяви є трансляція меседжа про умовно «російський Крим». І ця думка інтегрується у суспільство.

Реакція МЗС Україні трохи вплинула на риторику болгарської сторони

Євгенія Гончарук: Чи правильно реагує МЗС на такого штибу заяви?

Артем Филипенко: МЗС відреагувало адекватно. Адже подібні заяви не повинні взагалі мати місце, особливо від перших осіб держав ЄС.

Завдяки жорсткій реакції з боку України та США Радев трохи змінив свою риторику. Його пресслужба зробила заяву, що юридично Крим є українським і Болгарія завжди підтримувала територіальну цілісність нашої держави.

Євгенія Гончарук: Чи потрібно окрім заяв з боку МЗС робити якісь більш жорсткі кроки стосовно таких заяв?

Артем Филипенко: Ніякі інші заходи щодо президента будь-якої суверенної країни ми вжити не можемо. Максимум, вислати її дипломатів. Але конструктивніше будувати нормальні дипломатичні відносини.

• Можливо, це спричинить заморожений контакт між президентами.

Але в цьому нема якоїсь трагедії. Болгарія є парламентсько-президентською республікою і там відповідальність за зовнішню політику несе уряд. Тобто контакти по лінії уряду при цьому можуть бути доволі плідними.

---

Слухайте також: Криза на кордоні Білорусі та Польщі триватиме ще місяць — Євген Магда

---

Випробування РФ у космосі — це демонстрація

Начальник відділу наукових досліджень та інновацій Державного космічного агентства Андрій Колесник прокоментував випробування, які нещодавно провела у космосі РФ.

Андрій Колесник: Нещодавно випробування по збиванню старих супутників протисупутниковою зброєю проводили США, Китай та Індія. Радянський Союз теж розробляв подібні системи й вони були на озброєнні. Випробування РФ — це демонстрація себе як супердержави ще й у космосі.

Міжнародні угоди щодо космосу забороняють розміщати зброю, у тому числі ядерну. Але немає поки заборони щодо використання такого озброєння з поверхні землі стосовно об’єктів в космічному просторі.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS