Визнанням «Л/ДНР» Росія створила підстави для відкритої інтервенції. Що далі?

Президент Росії підписав указ про визнання квазіреспублік «ЛНР» та «ДНР». Що за цим стоїть і якими можуть бути наслідки?

Ведучі

Руслана Кравченко

Гостi

Марія Золкіна,

Олександр Хара

Визнанням «Л/ДНР» Росія створила підстави для відкритої інтервенції. Що далі?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/02/hr_ves_tcey_svit_2022-02-22.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/02/hr_ves_tcey_svit_2022-02-22.mp3
Визнанням «Л/ДНР» Росія створила підстави для відкритої інтервенції. Що далі?
0:00
/
0:00

Теми програми:

  • Рішення Росії про визнання самопроголошених «ДНР» і «ЛНР» як самостійних утворень. Що це означає?
  • Як світ реагуватиме на порушення міжнародного права Росією? І які ще кроки можна зробити на дипломатичному фронті?
  • Які можуть бути наслідки великої війни для енергетичного сектору не лише України, а всієї Європи?

Ці теми обговорили у програмі «Весь цей світ» із політичною аналітикинею Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Марією Золкіною та дипломатом, експертом Центру оборонних стратегій Олександром Харою.

Росія виправдала своє вторгнення в Україну

Руслана Кравченко: Міністр оборони України Олексій Резніков вважає, що попереду на Україну чекають важкі випробування і будуть втрати. Що ви на це скажете?

Марія Золкіна: Скажу, що українці це розуміють, варто, щоб це розуміли на Заході. Після вчорашніх кроків і сьогоднішніх рішень РФ ймовірність ескалації на Донбасі тільки збільшилася.

Руслана Кравченко: Президент підписав указ про визнання «ДНР» та «ЛНР». Це односторонній вихід з «Мінську»?

Марія Золкіна: Так, це однозначна смерть Мінських угод, хоча Росія сьогодні вранці спробувала сказати в ООН, що це не обов’язково заперечує Мінські угоди, але, звісно, і Україна, і весь світ це зрозуміли.

Вся ця ситуація означає, що РФ створила у своєму правовому полі підстави для відкритої російської інтервенції, чим вона вже і займається, переводячи частину регулярних військ на територію окупованого Донбасу.

А найстрашніше для нас те, що вся ця історія не про визнання «ДНР» та «ЛНР», вона про те, що росіяни відверто створити собі можливості для наступальних операцій на території України. Наприклад, для розширення життєвого простору так званих «ДНР» та «ЛНР».

Отже, зараз Російська Федерація виправдала своє вторгнення на територію Донбасу, на окупованому Донбасі є абсолютно вся логістика для наступальних операцій на підконтрольну частину Донецької та Луганської областей. І ризик цього набагато збільшився. Тому Україні потрібно негайно вимагати від наших західних партнерів нових озброєнь, зокрема наступального характеру.

  • Найголовніше — треба вимагати закрити ті дірки в нашій обороні, які українська оборонна система не може закрити самостійно: це протиракетна та протиповітряна оборона. Це той сумнозвісний «повітряний купол», який ми просимо у країн НАТО для того, щоб  створити безпечне небо у разі, якщо Росія вирішить використати свою авіацію чи ракетні обстріли.

Чи потрібно вводити воєнний стан?

Руслана Кравченко: Як ви оцінюєте ініціативу введення воєнного стану, яка вже лунає доволі голосно?

Марія Золкіна: Для цього є підстави і це було б виправданим для цих двох областей, хоча б тому, що за ці п’ять днів переважна частина загрозливих обстрілів велася не по позиціях військових, а по об’єктах цивільної, економічної та соціальної інфраструктури. Це обстріли садочків, шкіл, пошкодження газопроводу, повна зупинка найбільшої луганської електростанції — Щастінської ТЕЦ. Тобто знищення того, що забезпечує життєдіяльність. У разі запровадження воєнного стану зміняться умови та графік роботи всіх інституцій та підприємств, які є на цій території. Це спеціальний захист для об’єктів інфраструктури, це специфічний режим діяльності органів місцевого самоврядування. Це усунення зайвих процесів для ухвалення рішень.

Що буде відбуватися на Донбасі далі?

Руслана Кравченко: На вашу думку, чого варто очікувати зараз на Донбасі?

Марія Золкіна: Ескалації варто очікувати, вона вже почалася. У кращому випадку це будуть серйозні позиційні бої, тобто обстріли лінії розмежування. Але я більше схиляюся до того, що Росії буде замало самого факту «визнання» псевдореспублік для подальшого шантажу Заходу та України, їм треба рухатися далі. Тому я б очікувала наступальної операції на якійсь частині Донбасу, щоб прорвати лінію розмежування, щоб прорвати українську оборону та захопити нові, підконтрольні українському уряду території.

Об’єктивно зараз найлегший, найбільший підготовлений для Росії плацдарм для наступальної операції — окупований Донбас. Саме тому їм логістично вигідно, тепер вже маючи там начебто «легалізовані» регулярні війська, пробувати прорвати українську оборону. Але, на щастя, і Україна має на Донбасі найкращу лінію оборони, найкраще озброєння.

Із Білорусі наступальна операція теж може бути. Але, я думаю, це хіба допоміжна частина. Це вже питання тактики. Наприклад, РФ може розв’язати активні бойові дії на Донбасі. А потім вдарити на віддаленому напрямку. Наприклад, з боку Білорусі. Для того, аби українська армія була змушена розвиватися на два фронти.

На які санкції Заходу слід розраховувати і на які не варто сподіватися?

Руслана Кравченко: Що ви скажете про ті заяви, які говорять наші західні партнери, зокрема про санкції проти Росії?

Марія Золкіна: Смішні заяви. Захід не готовий запроваджувати ті пекельні санкції, які вони обіцяли, тому що будь-яка ескалація на Донбасі не буде сприйматися на Заході як та повномасштабна війна, агресія, вторгнення, яких на Заході так боялися. Адже для них війна на Донбасі — це щось знайоме, локалізоване на місцевому рівні і це не рахуватиметься як повноцінне вторгнення Росії на територію України. Тому що вторгнення відбулося. Навіть якщо мовчати, що воно відбулося 8 років тому, то вчора воно відбулося за рахунок безпідставного введення відкритого російського контингенту на українську територію, яку Росія перестала вважати територією України. Але для Заходу  це поки що не те вторгнення, не та агресія, не та повномасштабна війна, щоб застосовувати гарячі санкції.

Руслана Кравченко: Пане Олександре, продовжимо з вами говорити про міжнародні реакції на рішення Путіна визнати так звані «ДНР» та «ЛНР». Зокрема, прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що Путін налаштований на повномасштабне вторгнення в Україну. Яка ваша реакція на цю заяву?

Олександр Хара: Я думаю, що прем’єр-міністр недалекий від істини, я не думаю, що кінець війни настав із визнанням і так російських квазіреспублік.

Руслана Кравченко: Президент США Джо Байден запровадив санкції щодо інвестицій у «Л/ДНР». Ви можете роз’яснити, що це за санкції і як вони можуть бути дієвими?

Олександр Хара: Я погоджуюся з пані Золкіною, що ці санкції є символічними, але можу спробувати пояснити логіку американців. Вони були впевнені, що буде широкомасштабне вторгнення, що воно є неминучим, тому створили пакет санкцій, де були, зрозуміло, фінансово-економічні санкції, секторальні санкції, які вдарять по найбільш важливим секторам економіки. А Путін зробив, певно, найменш болючий крок для себе — замість того, щоб піти на повномасштабне захоплення, він визнає і так окуповані «республіки». Ймовірно, в США видихнули, що цього не сталося, але і не можуть не відреагувати.

За великим рахунком, американцям дуже складно зробити щось більш болюче, оскільки товарообіг між РФ і США не є суттєвим. Найбільш болючі санкції були і залишаються — з боку європейських країн. Тому для нас важливим буде рішення про санкції саме з ЄС і з Великої Британії.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS